Виставка у Львівському музеї висвітлює українсько-єврейську історію й культуру

Зліва направо: директор Львівського історичного музею Роман Чмелик, співдиректор «Українсько-єврейської зустрічі» Алті Родал і член Ради директорів «Українсько-єврейської зустрічі» Берел Родал на відкритті виставки «Подорож із “Українсько-єврейською зустріччю”: від античності до 1939 року» 16 травня 2019 року.

Визначна виставка у Львівському історичному музеї показує відносини між двома народами в самому серці української землі. «Подорож із “Українсько-єврейською зустріччю”: від античності до 1939 року» зосереджується на їхніх багатоаспектних відносинах, що розвивалися протягом століть, охоплюючи досвід співжиття в умовах постійно змінних політичних режимів та взаємодії з іншими народами.

Експозиція висвітлює тисячолітню історію українсько-єврейської зустрічі в усіх регіонах України, від античності до 1930-х років, з особливим акцентом на Львові та кількох інших містах Львівської області у два десятиліття перед Другою світовою війною. Громада ашкеназьких євреїв замешкала й протягом багатьох сторіч процвітала на землях, що становлять територію сьогоднішньої західної України. Вони жили своїм самобутнім життям і були пов’язані з сусідами, переважно християнами-українцями й поляками. Ці народи та інші етнічні групи спільно утворили багатий калейдоскоп суспільств, що мали довготривалий вплив на культурний, історичний та мовний спадок України.

Виставка проводиться у співпраці зі Львівським історичним музеєм, куратор — Алті Родал, співдиректор «Українсько-єврейської зустрічі».

Посол Канади в Україні Роман Ващук на відкритті виставки «Подорож із “Українсько-єврейською зустріччю”: від античності до 1939 року» 16 травня 2019 року.

Посол Канади в Україні Роман Ващук відкрив виставку, відзначивши, що це для нього особлива честь, адже Алті Родал була його першим керівником.

«Тут, через кілька років, наші шляхи знову перетнулися, — сказав він. — Це унікальний синтез. Український і єврейський, львівський, галицький, але також, ширше, український».

Відзначаючи дедалі більший інтерес до перевідкриття львівської культурної спадщини, посол підкреслив, що «дуже важливо бачити відродження» відносин між українцями та євреями — народами, чиї долі протягом століть диктували інші держави.

«Відмінність сьогодні полягає в тому, що люди, які колись були об’єктами політики, тепер стали її агентами. Сьогодні українці є суб’єктами держави та громадянами, які обирають що на місцевому, що на національному рівні. Українці можуть бути обрані навіть на найвищі посади в країні незалежно від етнічного походження», — сказав він, маючи на увазі недавнє обрання Володимира Зеленського, який має єврейські корені, новим президентом України.

«Це стає нормою цієї країни», — сказав він.

Член Ради директорів UJE Берел Родал зазначив, що виставка відповідає меті організації — сприяння порозумінню на основі емпатії.

«Ми маємо уможливити емпатійне розуміння себе й одне одного, хто ми є разом, — сказав він.  — Історія дуже важлива. Ми недостатньо добре знаємо власну історію. Але окрім історії є також захопливе теперішнє. Це одна з найцікавіших країн й одне з найцікавіших суспільств у світі. Щодня народжується нова Україна».

Алті Родал відзначила, що чимало уваги було приділено тому, які категорії людей ймовірно відвідають цю виставку. «Ті, хто добре знає українську історію та культуру, але дуже мало знає про історію й культуру євреїв України, з цієї експозиції дізнаються, що історія євреїв на українських землях є невідокремною частиною української історії. Ті, хто добре знає єврейську історію та культуру, але дуже мало знає про українську історію й культуру, будуть дуже здивовані, дізнавшись, якою мірою єврейська й українська історія та культура переплетені, наскільки обидві культури вплинули одна на одну. Ті відвідувачі, які небагато знають про українську та єврейську історію й культуру, будуть здивовані й захоплені тим, наскільки цікавою є історія кожного з цих двох народів окремо й разом».

Виставка у Львові ґрунтується на виставці UJE, яку тепло прийняли в різних містах Канади 2015 року й куратором якої теж була Алті Родал. Та виставка й відзначений премією каталог до неї присвячені історії від античності до 1914 року. До видання готується другий том, який доведе розповідь до теперішнього часу. Водночас зосередження уваги на періоді до 1914 року дало змогу прорефлексувати тривалу спільну історію двох народів аж до жахливих, болісних подій наступних трьох із лишком десятиліть, які часто затьмарюють все, що було раніше.

Нинішня виставка у Львівському історичному музеї складається з кількох частин. Кольорові стенди в довгому відкритому коридорі другого поверху подають ілюстрований огляд тривалої спільної історії від античності до 1930-х років. Стенди по периметру італійського дворика на рівні першого поверху містять великі чорно-білі фотографії, які дають змогу зазирнути в багатогранне життя львівських євреїв у 1920–1930-х роках. Мультимедійна інсталяція у внутрішній кімнаті на горішньому поверсі музею підкреслює різноманітність життя єврейських громад кількох західноукраїнських міст у довоєнні десятиліття. Там у замкнутому просторі під супровід їдишських народних пісень і мелодій проєктується відео, сфокусоване на обличчях вихідців зі Львівщини, чиє життя обірвав Голокост.

Ще один важливий складник експозиції — рідкісні експонати з колекції Львівського історичного музею та від приватних колекціонерів. Тут і єврейські обручки XVIII століття, і інші юдейські предмети особливого призначення з Галичини, зокрема дерев’яні прикраси зі львівської синагоги «Золота Роза», збудованої 1582 року й знищеної німцями 1942 року. Також виставлено колекцію книг пам’яті «Їзкор» про міста у Львівській області. Ці книги, що їх упорядкували вихідці з окремих міст, які пережили Голокост, та їхні нащадки, — багате джерело інформації про довоєнне життя місцевих євреїв та його руйнацію. У них вміщено численні групові фотографії, портрети місцевих діячів, мапи міст і зображення пам’ятних місць. Більшість книг пам’яті «Їзкор», зокрема понад 150 книг про міста України, тепер доступні онлайн, чимало з них у перекладі англійською мовою.

Ще одна серія стендів представляє поточні ініціативи українців та євреїв задля захисту й відновлення пам’яті про єврейську спадщину України.

Берел Родал відзначив доречність проведення виставки у Львові.

«Львів — легендарне місто, — сказав він, — і легендарним його робить історія. Ці чудові будівлі та площі заповідано нам. Де ще можна краще розповісти цю історію, ніж у Львівському історичному музеї?»

Виставка працюватиме до 16 липня 2019 року. Львівський історичний музей розташований на площі Ринок, 6.

«Подорож із “Українсько-єврейською зустріччю”: від античності до 1939 року» у Львівському історичному музеї, 17 травня — 17 липня 2019 року

 

Текст, відео та фото: Наталія Федущак та «Українсько-єврейська зустріч»