Наш Голос: «ЛьвівКлезФест»

Вас вітає програма «Єврейська спадщина України» на радіо «Наш голос. Українські корені». Я — Пітер Бейґер.

У мальовничому західноукраїнському місті Львові впродовж кількох останніх років вирує культурне та мистецьке життя, тож місто посідає дедалі більш значне місце на європейській і світовій мапі мистецьких осередків.

Тут сьогодні проходять численні фестивалі національних культур, що включають ціле розмаїття кулінарних, літературних, театральних, музичних подій, а також заходів у галузі візуального і декоративно-прикладного мистецтва.

Провідною метою таких заходів є заново відкрити національні традиції та сприяти їх правильному сприйняттю. Історія Львова органічно пов’язана з тривалою, поважною, багатою спадщиною різних етнічних груп. Кожна з них залишила свій помітний відбиток у культурній мозаїці Львова.

Єврейська культура є безперечно засадничим елементом загальної культурної спадщини міста. Бурхливі щорічні заходи, присвячені єврейській культурі, є однією з найзначніших літніх подій у Львові.

«ЛьвівКлезФест», міжнародний фестиваль єврейської музики, було започатковано 2009 року з метою відновлення зв’язку із утраченою клезмерською музичною культурою галицьких євреїв.

Клезмерська музика продовжує інтенсивно відроджуватися та набувати значної популярності у багатьох країнах, де мешкає єврейська діаспора. Львівський фестиваль, у свою чергу, стає дедалі масштабнішим, залучаючи все більше музикантів з різних країн, котрі приїздять на історичну батьківщину клезмеру, аби дати йому зазвучати знову.

Львівський фестиваль було започатковано за ініціативи Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед-Ар’є», а також за підтримки Американського єврейського об’єднаного розподільчого комітету «Джойнт», львівської міської й обласної держадміністрацій, іноземних посольств і багатьох державних і приватних організацій.

Впродовж серпня у Львові просто неба відбувалися концерти клезмеру, танці, співи, а також виставки, лекції, екскурсії, семінари та єврейські кулінарні шоу.

Центральною подією фестивалю був концерт-відкриття у Львівський філармонії за участі всесвітньо відомого джазового піаніста Вадима Неселовського, котрий народився в Одесі. Він виступив із Молодіжним симфонічним оркестром.

Іншими визначними моментами стали виступи та майстер-клас на перехресті єврейської та української музичної спадщини, проведені американськими музикантами Майклом Альпертом і Юліаном Китастим.

Скрипаль Альперт є першопрохідцем у відродженні клезмерської музики та культури їдиш. Китастий є одним із провідних світових бандуристів. Ці два музиканти разом досліджують обидві музичні традиції, які співіснували і взаємодіяли впродовж багатьох століть.

На гала-концерті 30 серпня на центральній львівській площі Ринок було представлено також і інші новаторські трактовки клезмерської традиції, зокрема аргентинський проект «Танго клезмер» та несамовито енергійний нью-йоркський клезмер-рок-гурт «Ґолем», котрий нещодавно випустив кавер-версію на класику української естради — пісню «Червона Рута», — виконавши її на площі Таймс Сквер.

Україна, ставши, нарешті, на шлях європейської і світової інтеграції, опинилася у надзвичайно складному становищі політичної нестабільності та загрози держбезпеці.

За цих непростих обставин рішуче дали знати про себе стійкість багатокомпонентного громадянського суспільства, солідарність і повага до культурної спадщини усіх етнічних груп України.

Те саме стосується і фестивалю «ЛьвівКлезФест».

Темою, що об’єднала проекти цьогорічного фестивалю, стало гасло: «Євреї за мир і єдину Україну». Ада Діанова, голова оргкомітету фестивалю, наголосила на цій позитивній і обнадійливій заяві. У своєму інтерв’ю львівській газеті «Високий замок» вона заявила: «Ми хочемо довести всім, що життя тут продовжується, що нас не перемогти, що ми будемо розвиватись і ніхто нас не здолає».

Це була програма «Єврейська спадщина України» на радіо «Наш голос. Українські корені». Я — Пітер Бейґер із Сан-Франциско. До наступного разу, шалом!

Прослухати запис програми (англійською) можна тут.

Переклад: Мір’ям Фейґа Бунімович, перекладач