«Часточка світла розвіює найбільший морок»

Під такою назвою в грудні 2020 року в Ізраїлі пройшов семінар з вивчення Голокосту та Голодомору. На семінарі виступили історики та дослідники в сфері українсько-єврейських відносин.

Організатором заходу стала громадська організація “Ізраїльські Друзі України”, яка вже п’ятий рік поспіль проводить такий діалог по найтрагічнішим моментам українсько-єврейської історії.

Як підкреслив голова організації В’ячеслав Фельдман, «ми хочемо разом розглянути історії спасіння та людяності як прояви світла серед суцільної темряви».

Вперше семінар проходив в форматі онлайн – через епідемію коронавіруса. Також вперше волонтери Дмитро Вайсман і Олександр Тростяніцин робили синхронний переклад виступів з української на іврит. У підсумку, дистанційна форма не знизила гостроту обговорення.

Семінар відбувся за підтримки канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч» та посольства України в Державі Ізраїль. На відкритті семінару посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук наголосив на необхідності пам’ятати про всіх жертв Голодомору, які входили в багатоетнічний народ України.

Продовженням ідеї посла України стала перша лекція семінару – виступ д-ра Артема Харченко, доцента Національного Технічного Університету (Харків) і лектора історії Голокосту університетської програми «Клеймс Конференс». Він розкрив тему «Голодомор та включенiсть «iнших» у наратив пам’ятi».

Харченко говорив про неприпустимість інструменталізації пам’яті жертв Голодомору, про погляд на Голодомор як на полінаціональну трагедію, а не як на моноетнічний геноцид. Харківський історик висловився проти перетворення Голодомору в суху історію цифр.

В ході дискусії Харченко погодився з тим, що надмірне перебування в статусі жертви і штучна віктимізація історії України завдають шкоди країні і не сприяють її просуванню вперед.

Історик заявив, що категорично не приймає закиди на адресу Ізраїлю, які іноді звучать в Україні: “Ми ж ваш Голокост визнали, а ви наш Голодомор  – ні”. Артем Харченко наголосив: «І Голодомор, і Голокост є трагедіями моєї країни і мого народу, і саме так я їх сприймаю».

Справжню сенсацію приніс другий вечір семінару – виступ історика Андрія Усача, докторанта Українського Католицького Університету (Львів) за темою «Між трьох вогнів: порятунок євреїв під час Голокосту на Волині».

Усач вперше оприлюднив знайдену ним в архіві СБУ справу Марії Дмитрук з села на кордоні Галичини і Волині. Молоду українку заарештували в 1946 році за зв’язки з ОУН. А на допитах в сталінських органах держбезпеки з’ясувалося, що вона в період гітлерівської окупації рятувала в своєму будинку декількох євреїв.

Ці врятовані євреї добровільно поїхали в інше місто і написали заяви на підтримку заарештованої українки. Євреї дали письмові свідчення в місцевому управлінні НКДБ про те, що Марія, поки ховала євреїв, «чекала приходу Червоної Армії і засуджувала бандитів з ОУН-УПА».

Ізраїльської аудиторії була представлена ​​ця дивовижна історія людської взаємодопомоги українців і євреїв, коли вдячні врятовані у відповідь врятували свою рятівницю. Саме завдяки заявам євреїв Марія була звільнена.

Усач зазначив, що історія Дмитрук – цей той рідкісний випадок, коли всі документи для Яд Вашем щодо майбутнього присвоєння звання Праведника народів світу лежать в одній папці в архіві СБУ.

Тему взаємин на Волині продовжив на третій день семінару д-р Петро Долганов з Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Його виступ «Сіра зона: складні відносини сусідів під час Голокосту» торкався болючих питань матеріальної вигоди при порятунку євреїв і в ході здійснення геноциду єврейського населення.

Долганов проаналізував архівні документи про присвоєння або купівлю майна переслідуваних чи убитих єврейських сусідів в містечках Волині. Історик зазначив, що термін “місцеве населення” включає в себе не тільки українців, а й поляків, чехів та місцевих німців. При цьому бажання отримати економічну вигоду було важливим фактором у ставленні всіх етнічних груп до євреїв в період Голокосту.

Петро Долганов також заявив, що тема економічної вигоди від винищення єврейських сусідів практично не висвітлюється і слабо вивчається в Україні.

Фінальний вечір семінару збігся з початком єврейського свята Ханука – і організатори запалили святкові свічки в прямому ефірі.

За темою «Митрополит Андрей Шептицький та порятунок євреїв: нові документи і старі міфи» зробила виступ д-р Ліліана Гентош – старший науковий співробітник в Інституті історичних досліджень Львівського Національного Університету ім. І. Франка, спеціаліст з історії Католицької церкви.

Вона розповіла про глибокі і давні зв’язки Шептицького з євреями, і про формування антинацистської позиції митрополита в роки німецької окупації. Гентош зазначила, що звинувачення радянської пропаганди проти Шептицького часто засновані на текстах або заявах, які він взагалі не підписував або не робив.

Ліліана Гентош підкреслила, що сподівається провести в архіві Ватикану пошук раніше невідомих документів про погляди Андрея Шептицького в роки Другої Світової війни.

Ізраїльський семінар показав, як виросло з минулого року число переглядів лекцій онлайн. У грудні 2020 року чотири виступи на семінарі переглянули понад 2600 осіб!

Організатори семінару сподіваються на ще один практичний підсумок: документи про порятунок євреїв, знайдені Андрієм Усачем в архіві СБУ, будуть подані в комісію Яд Вашем для присвоєння Марії Дмитрук звання Праведниці народів світу.

Текст: Шимон Бріман (Ізраїль)