«Бабин Яр: Історія і пам'ять» – книжка не тільки про минуле…

Книга «Бабин Яр: історія та пам'ять» з'явилась незадовго до 75-річчя трагедії, яка мала місце в Бабиному Яру під час німецької окупації Києва. Бабин Яр став символом Голокосту, який стався на території колишнього Радянського Союзу. Книжка отримала нагороду «Найкраща книга Форуму видавців – 2017» у номінації «Місто–Київ». Владислав Гриневич, один з найвидатніших істориків сучасної України та співредактор томів, відображає питання, які він розглядає.

Бабин Яр – це історична місцина, де люди мешкали ще з часів палеоліту. Півтори тисячі років існування Києва, Бабин Яр залишався околицею міста, яка завдяки своїм мальовничим ландшафтам дістала назву «Київської Швейцарії»…

В роки Другої світової війни, подібно до Освенциму у Польщі, Бабин Яр в Україні став помітним символом нищення євреїв Європи під час Голокосту, що розпочався тут у вересні 1941 року з убивства майже тридцяти чотирьох тисяч євреїв і тривав кілька наступних років розстрілами ще десятків тисяч євреїв, а також і ромів, психічно хворих, совєтських військовополонених, українських національних активістів і членів комуністичної партії, заручників із числа пересічних киян – назагал понад 100 тис. осіб. Цих людей було позбавлено їхньої індивідуальної гідності і піддано нелюдській жорстокості та смерті. Бабин Яр став одним із найбільш травматичних місць в українському досвіді Другої світової війни.

Бабин Яр і надалі зберігає чимало таємниць. Проблеми, пов’язані з науковим осмисленням трагедії, бачаться не менш глибокими, затемненими і водночас роз’ятреними, ніж самі урвища на околиці передвоєнного Києва. Науковці і досі не мають однозначних відповідей і дискутують довкола значної кількості важливих питань. Достеменно невідомо, коли саме у Бабиному Ярі почалися розстріли, хто був першими жертвами, де точно розташовані місця масових убивств євреїв 29–30 вересня 1941 р., якою є загальна кількість загиблих євреїв, а також і ромів, совєтських військовополонених і цивільних, хто були виконавці і співучасники злочину, якою була роль у цьому «пересічних людей» з числа місцевого населення, чи брали участь у розстрілах «українська поліція», «Буковинський курінь» та інші оунівські формування. І цей перелік питань можна продовжувати. На цьому тлі у ЗМІ, популярній і навіть науковій літературі, мусується багато міфів, а то й відвертих фальсифікацій аж до повного заперечення Бабиного Яру як символу Голокосту.

Підготовлена напередодні 75-х роковин трагедії в Бабиному Ярі книжка вийшла у світ у знаному своїми чудовими роботами видавництві «Дух і літера» за сприяння організації «Українсько-єврейська зустріч». Об’єднана єдиним замислом ця колективна монографія стала результатом співпраці науковців з різних галузей знання і різних країн світу – Ізраїлю, Канади, Нідерландів, США, України, Франції. Всіх їх поєднали прагнення донести до світу історію про цю одну з вражаючих людських трагедій, а також свідомлення важливості збереження пам’яті про неї.

Умовно книжку можна поділити на три великі частини: «До Бабиного Яру», «Трагедія Бабиного Яру» і «Після Бабиного Яру». В епіцентрі дослідження – історія нацистського злочину, політика пам’яті/забуття від сталінських часів до сьогодення, а також і культурна пам’ять про Бабин Яр. Наведені версії подій підкріплено наявними документальними джерелами та фаховими дослідженнями. Водночас в авторських презентаціях теми не можна не помітити й відлуння дискусій, адже різні автори не завжди мають спільні відповіді на одні й ті самі питання. Ця книжка є кроком уперед у проговорюванні травми (в історичному, етнонаціональному, мистецькому контекстах) і водночас, сподіваємося, має стати аналітичним опертям для пошуку нових змістів буття. 

Звернення до чергових роковин трагедії в Бабиному Ярі дає розуміння того, що минуле – не застигла формула, а динамічна модель, відкрита до нових змістів. Кожна епоха і кожне покоління привносять власне бачення в осмислення трагедії Бабиного Яру у різних вимірах: меморативному, тожсамісному, філософсько-антропологічному. Врешті існує певний генераційний аспект переосмислення цієї трагедії, адже кожна генерація робить це по-своєму.

Сьогодні вже ті, хто народився в незалежній Україні, задаються питанням: чим є Бабин Яр у нашій пам’яті і як ця пам’ять вписується у наше розуміння минулого та світоглядну картину нашого сьогодення і майбуття.

У Бабиному Ярі вбивали євреїв лише за те, що вони були євреями. Ромів за те, що вони були ромами. Психічно хворих за те, що вони були «неповноцінними і непотрібними». Українських націоналістів і совєтських підпільників за їхні політичні погляди. Вбивалася пам’ять про Бабин Яр як єврейську трагедію тому, що комусь це здавалося «політично доцільним». За всіма цими злочинами стояло брутальне нехтування головними цінностями – людською гідністю і правом людини на життя. Знати і пам’ятати про трагедію Бабиного Яру означає не допустити повторення цього злочину знову. В українському досвіді Бабин Яр є також символічним прощанням з імперією та її міфологічним спадком, поверненням до роботи печалі й формування культури скорботи.

А проте, напередодні 75-х роковин трагедії, з перспективи третього тисячоліття ми раптом із подивом усвідомлюємо, що уроки Бабиного Яру не втратили ні політичної, ні моральної, ні гуманітарної актуальності. Цінності, що, здавалось, вважалися пріоритетними й непорушними у повоєнній Європі – повага до людського життя, етнічної та релігійної ідентичності, неприпустимість застосування війни як способу зміни державних кордонів – наразі знову загрожені, їх піддають сумнівам і нігілізму. Від того, чи буде спроможним демократичний світ солідарними зусиллями зупинити прояви варварства, сьогодні залежить життя не окремих людей і не окремих країн, а всього людства. Бабин Яр як символ Голокосту та інших трагедій знову нагадує нам про це.

Цінність цієї книги, яка вийшла у двох редакціях – українською і англійською мовами, полягає й у тому, що за винятком таборів смерті, передовсім Освенциму, котрий через свій символізм є найбільш помітним «місцем пам’яті», на Заході, на жаль, часто мають доволі приблизне уявлення про те, як убивали євреїв на Сході Європи. Масові розстріли євреїв на окупованій німцями совєтській території привертають меншу увагу, ніж страхітливі картини газових камер і крематоріїв. Те саме можна було би сказати щодо академічних досліджень на Заході подій, пов’язаних із Бабиним Яром, яких вражаюче мало, і вони лише відносно є новими, позаяк на Заході існувала очевидна відстороненість та необізнаність із стражданнями і загибеллю українських євреїв під час нацистської окупації.

Книга «Бабин Яр. Історія і пам'ять» нещодавно отримала нагороду як «Краща книга а Форуму книговидавців – 2017» у Львові. Ц е є свідченням не тільки визнання професійного рівня тих, хто її створив, але й свідчить про зрілість українського суспільства, яке серед багатьох представлених на конкурс книг, визнало переможцем книжку про Голокост.

Владислав Гриневич – провідний науковий співробітник, доктор політичних наук з Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Національної академії наук України, а також співредактор книги "Бабин Яр: історія та пам'ять".

Запрошуємо вас до перегляду обговорення про Бабин Яр за участі Владислава Гриневича та Віталія Нахмановича під час Львівського книжкового Форуму, що проходив 15 вересня 2017-го року у Львові.

00:00-02:23
Наталія А. Федущак, директор із комунікацій ініціативи «Українсько-єврейська зустріч».

02:24-8:00
Владислав Гриневич, провідний науковий співробітник, доктор політичних наук з Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Національної академії наук України.

08:01-18:33
Віталій Нахманович, історик та провідний науковий співробітник Музею історії Києва.

18:33-до кінця
Обговорення; запитання та відповіді.

ПРИМІТКА: Опубліковані статті та інші матеріали на сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE подані від імені відповідного автора не означають, що організація поділяє та підтримує таку думку. Ці матеріали розміщено для сприяння в заохоченні до дискусій у контексті українсько-єврейських взаємин. На сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE надаватиметься інформація, що відображатиме різні точки зору.