Українці та євреї спільно обговорювали в Ізраїлі питання історичної пам’яті про Голодомор і Голокост

Василь Расевич

Трагічні моменти української та єврейської історії обговорювались на триденному семінарі “Євреї та українці: спірні питання історичної памяті”, який завершився наприкінці минулого тижня у Тель-Авіві. У центрі дискусії стосовно проблематики історичної памяті стояло питання про дві трагедії та невиліковні душевні рани обох народів Голодомор та Голокост.

Більше п’ятидесяти ізраїльтян брало активну участь у цьому “мозковому штурмі”, організатором якої виступила громадська організація “Ізраїльські друзі України” за підтримки канадійської ініціативи «Українсько-єврейська зустріч» (UJE).

Важливими гостями були такі українські фахівці, як історик Василь Расевич та медіа-експерт Тарас Назарук із Центру міської історії Центрально-Східної Європи (Львів).

Виступ Василя Расевича на тему: “Творці пам’яті: українці і євреї в історичній політиці сучасної України” скерував напрям подальших дискусій у Тель-Авіві. Расевич також наголосив на сучасних питаннях довкола історичних назв (етнонімів) євреїв та українців у доповіді: “Як (не) образити народ: …”.

Тарас Назарук

Його молодший колега, Тарас Назарук, розповів про інтеграцію єврейської спадщини в суспільний простір сучасної України на прикладі міста Львова.

Показ нового документального фільму харківського режисера Бориса Шустермана висвітлив (співчутливість) почуття сучасних мешканців українського села Бобровий Кут, що на Херсонщині, які болісно переживають трагедію знищення своїх сусідів-євреїв в роки гітлерівської окупації.

Ізраїльський журналіст та історик Шимон Бріман, на прикладі геноциду євреїв міста Золочів, що знаходиться на Львівщині, проаналізував модель зникнення й відновлення пам’яті про Голокост серед українців.

Кибуцник Цувик Керен поділився особистою історією його сім’ї із волинського міста Дубно. У міській лікарні цього містечка було обладнано кімнату пологового відділення за власний кошт ізраїльтян, які відшукали свої корені, на честь вшанування пам’яті їхньої родички, яка загинула тут під час Голокосту.

Видатний ізраїльський режисер-документаліст Борис Мафцір подав власну версію про те, чому Сталін та його спадкоємці приховували інформацію про Голокост.

Архівні матеріали про репресії радянських спецслужб проти євреїв України в 1945-1953-х роках представила історик тель-авівського “Музею Діаспори” – Ганна Невзліна.

Німецький вчений д-р Ніколас Дрейер розповів про те, як пам’ять про Голокост й Голодомор змінювалась у контекстах історичної політики СРСР та сучасної України. Дрейер підкреслив використання цих двох трагедій у політичному аспекті за останні роки, на тлі конфлікту Росії й України.

Шимон Бріман

У рамках відкритого й відвертого діалогу виникали гарячі дискусії щодо питань: “Хто вони – сучасні герої німців, українців та євреїв?”, про “війну пам’ятників”, а також про гострі спірні питання довкола ще нествореного меморіалу Голокосту в Бабиному Яру.

Також було висвітлено болюче питання щодо позиції ОУН-УПА в період Голокосту. Учасники семінару намагались критично розібратися в тому, чому ж досі Кнесет Ізраїлю відмовляється розглядати тему Голодомору, як геноцид українського народу.

“Це був семінар з тем, що хвилюють євреїв та українців. Торкнулися проблеми історичної пам’яті про трагедії двох народів – Голокосту й Голодомору. Питання були поставлені нелегкі. Нелегким було й обговорення. Але такі питання потрібно ставити та шукати рішення”, – заявила ізраїльська учасниця Тетяна Гур за підсумками семінару.

Важливість такого формату українсько-єврейського діалогу підкреслила Юлія Остапенко, ізраїльська активістка організації “Ізраїльські друзі України”: “Три дні занурення в історію і спілкування з приголомшливими людьми, три дні загальної спільної енергії пошуку історичної правди, сенсу і спадщини, залишеної нам нашими предками. Усім є чому ще вчитися – і українцям, і євреям. Особливо українцям треба навчитися розуміти і нести відповідальність за себе самих, за свої життя, і за свою історію, та за своє майбутнє”.

Підбиваючи підсумки заключного діалогу, учасники семінару й особливо молоді ізраїльтяни, висунули пропозицію про те, що формат такого відкритого діалогу українців та євреїв вкрай важливо продовжити й наступного року, залучивши більш ширшу аудиторію учасників та фахівців з України й Ізраїлю.

Текст і фото: Шимон Бріман (Ізраїль)
Редактор: Іванна Проць (Торонто)