Українці і євреї: проблеми історичної пам’яті та маніпуляції політики пам’ятей

Д-р Василь Расевич є старший науковий співробітник Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові. Расевич став досить популярним істориком у сфері українсько-єврейської історичної пам’яті. Він був головним спікером на конференціях в Ізраїлі по темі пам’яті про Голокост і Голодомор, які були проведені громадською організацією “Ізраїльські Друзі України” у вересні 2016 та у вересні 2017 років.

Саме тому д-р Расевич був запрошений виступити на семінарі ізраїльських й українських волонтерів, який був проведений 10-12 грудня 2017 року в Києві за підтримки UJE.

Нижче приведено основну тематику лекції Василя Расевича та подальші дискуссії.

00:30 – 19:00
Історія – це не Пам’ять, це академічні дослідження. Пам’ять –  це те, що ми отримуємо від різних джерел: ЗМІ, сім’ї, предків. Історична політика впливає на внутрішні й міжнародні стосунки. Замість створення союзників вона може утворювати напругу та конфлікти.

Історична політика як поле для маніпуляцій, щоб відвернути людей від сучасних проблем. Для нашої держави актуальнішою була б політика пам’яті, з урахуванням антагоністичних пам’ятей в різних регіонах і верствах населення.

Законопроект в Кнесеті про визнання Голодомору як геноциду – кого? Нації, соціальної групи або класу? Є політична маніпуляція: “Це був геноцид селян, але оскільки вони були основою української нації, то це геноцид усієї нації”. Маніпуляції з винуватцями цього злочину – “чужинці”, росіяни, розкриття псевдонімів євреїв-комуністів, щоб підкреслити, що вони євреї. Це повторює звинувачення “жидокомуни”, а також намагається виправдати вбивство євреїв в період Холокосту як “покарання за організацію Голодомору”.

19:00 – 28:00
Встановлення пам’ятника Гонті й Залізняку в Умані – провокація проти євреїв та прославляння їх вбивць. Аналогічно – площа Коліївщини в серці старого єврейського кварталу Львова.

28:00 – 30:00
Погром євреїв Львова поляками в листопаді 1918 стає теж маніпуляцією: пишуть, ніби погром був помстою поляків за підтримку євреями української незалежності. У реальності, євреї вибрали нейтралітет.

30:00 – 35:00
Ще один приклад пропагандистської маніпуляції – тема євреїв-лікарів в УПА. Але вони не залишили спогадів, тому що їх майже усіх убили перед приходом Червоної Армії.

35:00 – 42:00
Голосування України проти Ізраїлю в ООН: українським дипломатам потрібно разом з істориками розібратися, що собою представляє підтримка Росією арабського тероризму упродовж останніх десятків років.

42:00 – 54:00
Тотальна глоріфікація ОУН (б) ділить українське суспільство з середини. Друга Світова війна для українців – це не лише і не стільки колаборація з Третім рейхом. Більше 100 тисяч українців билися в польській армії проти вермахту, сотні тисяч українців служили в Червоній Армії. Українські націоналісти програли двічі – по підсумках як Першої, так і Другої Світових війн. Не можна їх робити головними героями української історії. Головна лінія має бути такою: українці разом з союзниками перемогли нацизм. При цьому потрібно враховувати героїчний нарратив відносно УПА серед жителів Західної України.

Надія на мобілізаційний ефект від таких історичних маніпуляцій в сучасній боротьбі проти російської агресії є ефемерною. Повинно бути примирення пам’ятей в масштабах усієї України, а не нав’язування локальних пам’ятей для усієї країни.

54:00 – 1:06:00
Павло Зуб’юк і Василь Расевич: нав’язування історичної пам’яті на державному рівні і реальная пам’ять серед звичайних людей. “Подвійна правда”: в суспільстві нав’язується одна концепція, а в колі сім’ї говорять іншу правду. “Культ предків” характерний для право-радикальних рухів.

1:06: 00 – 1:24:10
Шимон Бриман: “Чи треба робити героїв із вбивць та невдах”? Василь Расевич: “Радянська модель: українська історія – це історія соціальних маргіналів і невдах”. Богдан Хмельницький: протилежний погляд на нього в Поліссі, Волині і у Львові. “Історична шизофренія” у сучасних школярів: кого вважати героями? Героями мають бути люди, які не вбивали, а рятували інших людей. Сьогодні – це воїни АТО, які захищають Україну.

1:24:15 – 1:41:00
Владислав Гриневич-молодший про пошук національної ідентичності: “Об’єднуватися не на героїзації окремих осіб”. Василь Расевич: в Другій Світовій перемогла Антигітлерівська коаліція, і світ не дозволить Україні героїзувати тих, хто був коллаборантом з нацистами. Мирослава Барчук: “Національні катастрофи і пролита кров як клей для створення національної ідентичності”.

Текст: Шимон Бріман (Ізраїль)
Редактор: Іванна Проць (Торонто)

ПРИМІТКА: Опубліковані статті та інші матеріали на сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE подані від імені відповідного автора не означають, що організація поділяє та підтримує таку думку. Ці матеріали розміщено для сприяння в заохоченні до дискусій у контексті українсько-єврейських взаємин. На сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE надаватиметься інформація, що відображатиме різні точки зору.