«Гіркі жнива»
Українська письменниця Оксана Забужко одного разу написала: « Ми – бідні родичі єпропейської сім’ї, зате маємо убогий шанс бути почутими в пост-інформаційному просторі».
Забужко написала конкретно до західної читацької аудиторії, продовжуючи: «Я можу старанно коритись всім своїм українським обґрунтуванням давньої одержимості, здавалося б, поховану в обмін на привабливі «секрети» минулого, які починають випливати на поверхню після десятиліть, різко змінюючи самосвідомість ...».
Зі всіх трагічних драм української історії, про Голодомор у 1930-х роках, Україна лише тепер починає бути почута серед широкого кола світової громадськості. Здебільшого це пов’язано із глибокою відмінністю світогляду сюжету та потреб глядачів. Звичайно, що оповідь Голодомору в кіно є рідкісним явищем, частково через минулі політичні обмеження. За часів Совєтської ери, для українських кінорежисерів було звичайно ж кращим не зачіпати цю тематику, залишивши її не дослідженою. Для інших кіновиробників завжди було складним завданням вивчення історії в умовах тривалої заборони й ігнорування.
Ігор Ігнатович, який займається бізнесом у сфері інвестицій в Торонто, повністю фінансував кінострічку під назвою «Гіркі жнива», що нещодавно вийшла на екрани. Нарешті, широко розповсюджена кіноепопея промовляє до вкрай відмежованих жертв цією історією. «Цей період історії, є практично невідомим на Заході», – повідомив продюсер Ігнатович кореспонденту кіножурналу «Екран». – «Я хотів, щоб історія була більш зрозумілою для англомовного глядача із залученням відомого акторського складу, сподіваючись, що це допоможе зацікавити західну аудиторію. Ця картина має також багато спільного із подіями, що відбуваються в Україні сьогодні».
Високе схвалення стрічки глядачами пов’язане з роботою оператора Дугласа Мілсома, який працював зі Стенлі Кубріком над «Механічним апельсином» та «Суцільно-металевою оболонкою». Завдяки значним ресурсам, вміщеним до стрічки, було представлено творчий доробок з почуттям гідності й людяності до жертв Голодомору та їхніх нащадків.
Історії минулого переломлюються проходячи через безліч призм. Світова українська спільнота прагне нарешті керувати своїми власними наративами. Ініціатива поза фільмом «Гіркі жнива» відображає моральний імператив, сформульований письменницею Забужко, яка нам нагадує: «Тепер настав час ... щоб зібрати шматки неврахованих спогадів, викопати скелети із шаф та говорити за померлих».
Для перегляду інтерв’ю продюсера Ігора Ігнатовича й актора Джеремі Айронса із кореспондентом «Salon» просимо натиснути тут.
