Засадження лісової смуги в знак вшанування пам’яті жертв Геноциду

Ідея щодо відкриття організації з’явилась в Каліфорнії.

«Ми відвідали один із дендро-парків, де росли секвої. Я дивилась на червоні стовбури дерев секвої й споглядаючи на них, як згадую, тоді подумала про те, що ці дерева є свідками багатьох подій. Якби вони лише могли розмовляти ... Я почала думати про події, що відбувались тисячі років тому назад й про те, що ж ці дерева могли бачити. Саме тоді й виникла ідея про засадження дерев та створення меморіалу».

Це пані Юлія Корсунськи, виконавчий директор організації «Remember Us.org».

«Remember Us» є громадською благочинною організацією у штаті Массачусетс (США). Їхньою місією є просвітницька діяльність щодо громадськості про спустошливі наслідки Геноциду з метою відзначення та вшанування пам’яті жертв Голокосту, а також популяризації мирного співіснування, включаючи міжкультурну співпрацю.

Аушвіц [пол. - Освенцим] та інші концентраційні табори стали сумнозвісними символами нацистських звірств глобального масштабу.  Але під час Другої світової війни в Україні найчастіше євреїв поміщали перед спалювальними печами та знищували.

Організація «Remember Us» започаткувала програму під назвою «MARS», щоб допомагати, відновлювати та підтримувати вшанувальні заходи в місцях масових вбивств.

Благочинна організація «Remember Us» розпочала свою діяльність, як сімейну справу, яка переросла у великомасштабну групу волонтерів. Вони проводять кілька освітніх заходів як у США так й в Україні.

Вони організували вшанувальні програми в різних регіонах України, в таких містах як Харків, Лубни та Кременчук. Їхні волонтери організовують одноденні екскурсії для шкіл. Благочинна організація фінансує створення шкільних музеїв, підтримує дослідження, пов’язаних із Геноцидом та документує окремі історії.

Й звичайно, організація «Remember Us» засаджує дерева.

Дерево мета-секвої є ботанічною фабулою відродження та виживання. Вважалось, що ці дерева давно вимерли. Але в Китаї знайшли невелику плантацію дерев, саджанці яких були культивовані та розповсюджені по всьому світу. Дерева є досить витривалими, які здатні протистояти жорсткій погоді, пожежам та блискавкам. Вони можуть жити сотні років та є одним із найдавніших видів деревних рослин на планеті.

Організація «Remember Us» вважає, що засадження дерев мета-секвої на місцях вбивств є найбільш відповідним для увіковічнення вшанування пам’яті жертв геноциду. А історія про відродження цих дерев проводить символічні паралелі до подій у єврейській історії.  Дерева були посаджені в Бабиному Яру, в Дробицькому Яру та поза межами міст Харкова й Лубни.

Юлія Корсунськи має досить потужний особистий зв’язок із Дробицьким Яром. Юлія народилась в Харкові, але згодом, ще за совєтсьої влади, виїхала з міста за хвилею єврейської еміграції. Багато років по тому, вона повернулась на Батьківщину вже з дочкою, де відвідала меморіал на Дробицькому Яру, урвище де від кінця 1941-го до 1942-го років було вбито близько шістнадцяти тисяч людей, переважно євреїв. Тут було вбито батьків її тата, батькового брата та його дітей.

«Надзвичайно важко бачити тут твоє ім’я ... Ще будучи дитиною я знала про те, що ця трагедія відбулась у нашій сім’ї».

«Це абсолютно інше відчуття, коли стоїш там і знаєш, що твоя сім’я знаходиться десь під ногами. І ти заходиш сюди та читаєш імена своїх родичів. Це емоційна частина цього. Я навіть ніколи не думала про те, що це буде настільки приголомшливо».

Цей візит до Дробицького Яру кардинально змінив життєвий шлях Юлії.

«Думаю, я багато чого змінила. Змінились мої приорітети. Я познайомилась із багатьма добрими людьми, які поділяють мої цінності та думки».

«Вражаючим є те, що багатьох людей об’єднує спільна думка про важливість зберігати пам’ять. Надзвичайно вагомим також є те, що так багато дітей мислить про важливість увіковічнення пам’яті, а також те, що вони хочуть навчатись та передавати знання іншим».

Громадська організація «Remember Us» вшановує пам’ять, постійно розширюючи свою діяльність. Заплановано посадити ще більше дерев у містах Фастів, Миргород та Кременчук. У Сполучених Штатах активно діють ряд соціальних медіа-структур та серія «Inspiring Speakers». Створені музеї у школах таких міст як Лубни та Кременчук, а в майбутньому заплановано відкриття більшої кількості музеїв та виставок, як дозволених ресурсів в Україні.

Серед інших новітніх ініціатив є подорож під назвою «Забуті штетли». Це, в більшій мірі проводиться з освітньою метою, щоб показати, як виглядала раніше Україна; як євреї та українці жили разом впродовж багатьох поколінь; а також те, як повністю зникла ця частина традицій та частка життя.

«Що власне є цікавим, а для мене особисто ... надзвичайно зворушливим, дуже теплим та щирим є те, що ... здебільшого люди та партнери з якими ми співпрацюємо є не євреями. Власне, я жила в цій країні ... де вже далеко не та атмосфера, яка була там тридцять років тому, коли я виїхала з тої України ... коли я покинула Совєтський Союз, чи не так? Але дуже цікаво спостерігати, як змінились деякі речі й надзвичайно приємно бачити, що нове покоління виросло в абсолютно іншому середовищі».

Щоб дізнатись більше про організацію «Remember Us», запрошуємо відвідати їхню веб-сторінку тут. 

З вами був  Пітер Бейґер із Сан-Франциско та програма «Єврейська спадщина України» на радіопередачі каналу «Наш голос — українські корені».

До наступної зустрічі, шалом!

Текст та розповідь: Пітер Бейґер

Слухайте програму (англійською) тут.

Програма «Єврейська спадщина України»  виходить в ефір завдяки приватно фінансованій багатонаціональній організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE), метою якої є сприяння взаємопорозумінню між українцями та євреями. Для перегляду стенограми й аудіо файлів цієї та попередніх транcляцій програми «Єврейська спадщина України» можна ознайомитися на веб-сторінці UJE, а також на веб-сторінці каналу Nash Holos.