Наспіле визнання
[Примітка редакції: 7 березня 2020 року ізраїльська газета «Джерусалем пост» опублікувала авторську статтю Ліліани Гентош під назвою «Час відкинути міфи про Андрея Шептицького», в якій авторка обстоює правдиве зображення митрополита та його дій під час Другої світової війни. 11 березня 2020 року те саме видання надрукувало лист-відповідь Леона Хамейдеса, текст якого подано нижче. Шептицькому, який очолював Українську греко-католицьку церкву від 1901 року до своєї смерті в 1944 році, ставлять у заслугу врятування понад 150 євреїв.]
Я пишу, щоб висловити свою підтримку авторці статті «Час відкинути міфи про Андрія Шептицького» (за 7 березня). Митрополит Андрей Шептицький та студити Української греко-католицької церкви переховували мене протягом двох років (1942–1944) під час німецької окупації Польщі. Я, троє моїх дітей і семеро внуків завдячуємо своїм життям цим великим і праведним священникам, які ризикували своїм життям, вірячи в те, що вони справді «сторожі брата свого».
Як зазначається в статті, трьох із цих відважних людей «Яд Вашем» визнав Праведниками народів світу, проте їхньому лідеру, без чийого виразного дозволу й заохочення вони не могли діяти, досі відмовляють у визнанні. Це упущення — свідчення несправедливості й невдячності і є плямою на репутації «Яд Вашему» та, зрештою, всього нашого народу. Настав час виправити ситуацію, застосувати ті самі критерії визнання й не піддаватися впливу радянської пропаганди. Утримання від цього визнання більше говорить про «Яд Вашем», ніж про митрополита Шептицького.
Леон Хамейдес, доктор медицини
Гартфорд, штат Коннектикут
Переклад з англійської В. Старка.
