Наш голос: Відсутність та Присутність – проект «Простір Синагог» у Львові

Вас вітає програма «Єврейська спадщина України» на радіопередачі  каналу «Наш голос — українські корені» та я – Пітер Бейґер. 

Лєшек Аллєрганд добре пам'ятає той день, влітку 1941-го року, коли він був десятирічним хлопчиком. Німці щойно окупували місто Львів.  Дві цивільні особи з нарукавними пов’язками прийшли до квартири, де мешкала його сім'я, та попередили, що їм заборонено виходити з будинку. Сім’я Аллєргандів була збентежена, спостерігаючи на їхній вулиці появу гігантського шлангу та бочки з водою. Незабаром, вулицю охопив смог та чадний дим. Сім'я покинула свій будинок через задній хід, що не охоронявся, почавши відчайдушну сагу переховування та виживання.

І ось історичний центр найстарішого єврейського кварталу, що сьогодні називається вулиця Староєврейська — запалав. Німецькі солдати підпалили синагогу 16-го століття «Золота Роза», Велику міську синагогу та Бейт Гамідраш  — дім релігійного навчання. Це місце залишалось занедбаним протягом багатьох десятиріч.

Захоплююча стаття журналістки Олесі Яремчук, у  нещодавньому випуску онлайн-журналу «The Ukrainians», розповідає про цю руйнацію та про реакцію українців 21-го століття щодо визнання та вшанування цієї втрати.

Меморіальний комплекс під назвою «Простір Синагог», відкритий у вересні минулого року, сьогодні займає історичне місце. Софія Дяк є директором Центру міської історії Центрально-Східної Європи, львівської неприбуткової організації, яка допомогла ініціювати та координувати проект. Вона пояснила кореспонденту «Public Radio International» мотивацію концепції: «Мова йде про історичні ознаки відсутності, що поруч з цим свідчить про історичну присутність».

Львів мав багату єврейську історію протягом сторіч аж до початку Другої світової війни, третя частина населення якого були євреями. Голокост знищив громаду. Кілька десятиріч совєтської  зневаги та ворожого ставлення щодо єврейської спадщини Львова, а також роки байдужості після незалежності України, затьмарили пам'ять громадськості й розуміння життєво-важливого компоненту в історії міста.

Львівський Центр міської історії у 2008-му році провів конференцію для вшанування місць єврейської історі у Львові. Історик архітектури Сергій Кравцов з Єврейського університету в Єрусалимі, провів екскурсію по даній території. Це спонукало до дискусій, що у 2010-му році призвели до Міжнародного архітектурного конкурсу для створення меморіального «Простору Синагог».

Відбулись жваві дебати та виникли різні ідеї. Деякі члени єврейської громади відчували, що синагогу «Золота Роза» необхідно відновити та реконстуювати, як діючий будинок молитви. Інші стверджували, що на даний час це не є практичним рішенням.

Рішуча коаліція проштовхнула проект аж до його завершення. До цієї коаліції входив Виконавчий комітет Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища, збереження Центру міської історії, а також Німецьке товариство міжнародного співробітництва (англ. GIZ). До них також долучились  єврейський благодійний фонд «Хесед Ар’є» у Львові, Генеалогічна асоціація «Ґешер Ґаліція» (США), а також Асоціація вшанування львівської єврейської спадщини та історичних місць (Ізраїль).

В результаті конкурсу було обрано проект двох німецьких архітекторів з Берліну: Софі Янке та Франца Решке. Проектна документація була завершена українським архітектором Юрієм Столяровим. Берлінські архітектори розробили відкриту площадку з різними інсталяціями. Вони пояснили свою концепцію німецькій телекомпанії «DW».

«Ми інтерпретували три окремі середовища», - сказав Решке. Для Будинку навчання Бейт Гамідраш, вони з Янке прагнули передати яскравий характер й відкритий простір. Фундамент із зеленню займає площу на місці колишньої будівлі, з маркуванням його контурів білим каменем.

Руїни синагоги «Золота Роза» було очищено та законсервовано, тобто, вцілілі залишки синагоги було збережено. «Ми прагнули, щоб автентичні руїни будівлі відображали для людей суть їх знищення», - сказав Решке.

В центрі поміж ними, знаходиться інсталяція під назвою «Увіковічнення», що складається з вертикальних кам'яних плит у вигляді ліній неправильної форми, що доповнені травленням за допомогою фотографій та цитат єврейських мешканців Львова.

«Ми хотіли показати, що колись це місце мало багату історію», – пояснила ідею Янке. – «Проте, вздовж лінії, посередині зображено простір, що показує прихід страху, після чого камені ламаються й розміщуються нижче. На останніх каменях не відображено цитат, оскільки майбутнє ще має бути написаним» – сказала вона.

Єврейські вчені з усього світу вносили пропозиції для меморіальних цитат. Адель Діанова та рабин Сіва Файнерман, представники львівської філії благочинного фонду «Хесед Ар’є», організували в мерії емоційні обговорення запропонованих текстів із єврейською громадою, де написи цитат було обрано шляхом голосування.

Незважаючи на всі дискусії та місцеві суперечки, проект «Простір Синагог» було успішно включено до формування міської зони міста Львова. А меморіальний комплекс, не перешкоджаючи реконструкції синагоги «Золота Роза», свідчитиме про цю ймовірність у майбутньому.

А д-р Лєшек Аллєрганд, якому тепер 85 років, був присутнім на відкритті меморіалу, щоб свідчити.

Вплив Меморіального комплексу починає діяти й поза межами Львова. Проект «Простір Синагог» номінували на премію Фонду Міс ван дер Рое. Цю нагороду Європейської комісії та Фонду Міс ван дер Рое призначають для відзначення інновацій в галузі сучасної архітектури та розвитку нових ідей у формуванні європейського середовища. Це перший український проект, який має нагоду одержати цю нагороду.

На початку 20-го століття, Маєр Балабан, видатний історик польських й галицьких євреїв, пробудив у єврейській громаді дух минулого. Його слова, належать до тих цитат, що відображені у проекті «Простору Синагог» та є особливо резонансними в сьогоденнію. Ці слова були написані ще до жахіть та перед його смертю у Варшавському гетто в 1942-му році.

Балабан писав: «Вся історія євреїв цього міста зійшлась разом у цьому тісному, обгородженому маленькому дворику ... А від старих стін синагоги віє холодом, морозом, здриганням чотирьох довгих пройдених століть ... Пройдіться цими вуличками зі мною, увійдіть до цих будівель, які протягом багатьох століть приховували так багато протиріч та піднесень, відновіть лише це у вашій уяві, й не більше ... ».

З вами був  Пітер Бейґер із Сан-Франциско та програма «Єврейська спадщина України» на радіопередачі  каналу «Наш голос — українські корені». До наступної зустрічі, шалом!

Слухайте програму (українською) тут.

Програма «Єврейська спадщина України»  виходить в ефір завдяки Канадійському благодійному фонду «Українсько-єврейська зустріч», що базується в Торонто, Онтаріо. Для перегляду стенограми та аудіо файлів цієї та попередніх транcляцій програми «Єврейська спадщина України» можна ознайомитися на їхньому сайті, а також на веб-сайті каналу Nash Holos.