Наш голос: Григорій Фалькович
Вас вітає програма «Єврейська спадщина України» на радіопередачі каналу «Наш голос — українські корені» та я – Пітер Бейґер.
Київ у своїй юності сильно відрізнявся від сьогоднішньої галасливої столиці України. Місто було зеленішим та тихішим. Життя було більш спокійним. Місто було проникле таємницями минулого та тримало у собі більше секретів. Клімат бадьорив відвертою прохолодою та сухою сніжною зимою. Весна у Києві була бархатистою, а літо – спекотним, із чергуванням веселих раптових злив освіжаючого дощу. Осінь була мирною, щедрою на урожай та різноманіття відтінків жовтого кольору.
І саме так згадує про Київ Григорій Фалькович, переможець чисельних премій, відомий український єврейський поет і громадський діяч. Фалькович згадує, як повертався до рідного міста Києва ще зовсім маленькою дитиною. Він був властиво, вже четвертим поколінням киян. У зв’язку зі спалахом Другої світової війни будучи немовлям, разом зі своєю матір'ю Григорій був евакуйованим до Росії.
Поїздка додому закарбувалася у пам’яті маленького хлопчика: чорні хмари локомотиву, пихтіння переповненого потягу через безкрайні степи під час сухого спекотного літа; обідня перерва на вицвілій траві; гарячі алюмінієві чашки наповнені чаєм, які не можливо було охопити руками. І не було жодної можливості, щоб залізти назад у поїзд самотужки – це було надто високо!
Фалькович та його мати повернулись до своєї довоєнної квартири, що знаходилась в самому центрі Києва, між вулицями Пушкіна та Володимирською. Дитинство хлопчика проходило у дворі – місці, що було відомою характерною ознакою старого міського життя Києва.
Двір надавав дітям відчуття захисту. Батьки могли бігти на роботу, проте їхні діти були під безпечним контролем. Фалькович пригадує двір як вільну республіку, як власний дитячий всесвіт. Саме тут формувалась дружба та проявлявся талант. Розвивався твій характер та формувались життєві принципи. Протягом частих дитячих хворіб молодий Фалькович насолоджувався відпочинком та книгами, які здебільшого були класикою: Марк Твен, Граф Монте-Крісто, Шерлок Холмс. Поза межами подвір’я відкривався зовсім інший світ.
І завдяки книгам – інша мова. Фалькович навчався в російськомовній школі. Російська мова була домінуючою всюди: вдома, на вулиці, на роботі, в бібліотеці, в поліклініці. Практично, на той час увесь Київ хотів говорити лише російською. Фалькович з приголомшенням згадує про те, наскільки тогочасні шовіністи ігнорували та зневажали українську мову, яку переважна більшість сприймала як провінційну та неввічливу.
Вперше Фалькович серйозно стикнувся з українською мовою під час підготовки до вступних іспитів університету. За іронією долі, незважаючи на русифікацію, він повинен був пройти тест на український диктант. Протягом трьох спекотних літніх днів він сидів у своєму київському дворі з зошитами, червоним олівцем та цукерками. Вуличні діти читали тексти написані ним українською мовою, та виправляли його численні помилки. За їхні клопоти вони отримували цукерки. І за сумлінну працю, Фалькович був прийнятий на програму занять з мови та літератури, яка стала поштовхом його кар’єрного зросту.
Фалькович став відомим, як російськомовний письменник, проте згодом він почав писати й українською. Критики визнали його роботу щодо плекання українського слова із реаліями єврейського світогляду. Фалькович також був визнаним завдяки потребі внутрішньої свободи через українську мову.
Фалькович стверджував, цитуючи російського поета Йосипа Бродського, що мова обирає поета, а не поет обирає мову. Він також заявив, що раб не має походження, і що концепція волі та свободи є вкрай важливими як для українського так і для єврейського менталітету.
Покоління Фальковича несе важкий тягар історії. Його дві тітки з дітьми були забрані до Бабиного Яру. Його батько та дядько були вбиті на фронті. Зате народження його внучки Мішель, котра зараз є вже шостим поколінням киян, надихнула Фальковича на нові творчі напрямки. Він створив улюблену серію поетичних книг для дітей українською мовою, котра є широко доступна в бібліотеках та книгарнях. За допомогою цих віршів він зміг пригадати своє власне дитинство.
І через ці книги Фалькович передав свої сподівання, що читачі виростатимуть розумними, добрими та мужніми людиьми, котрих не так легко обдурити або залякати.
З вами був Пітер Бейґер із Сан-Франциско та програма «Єврейська спадщина України» на радіопередачі каналу «Наш голос — українські корені».
До наступної зустрічі, шалом!
Слухайте програму (англійською) тут.
Програма «Єврейська спадщина України» виходить в ефір завдяки приватно фінансованій багатонаціональній організації «Українсько-єврейська зустріч» (англ. скорочено – UJE), метою якої є сприяння взаємопорозумінню між українцями та євреями. Для перегляду стенограми й аудіо файлів цієї та попередніх транcляцій програми «Єврейська спадщина України» можна ознайомитися на веб-сторінці UJE, а також на веб-сторінці каналу Nash Holos.
Торонтський Університет
