Наш голос: Леопольд Козловський - останній клезмер

Леопольд Козловський був одним із небагатьох клезмерських музикантів Галичини, хто пережив Голокост. Відомий як «останній клезмер Галичини», він є палким промотором клезмерської музики. Він живе у Кракові, де навчає не євреїв клезмерській музиці.

Клезмер – це традиційна не літургійна єврейська музика, яка походить з Галичини. Схожа до інших народних традицій, клезмерська музика традиційно передавалась з покоління в покоління. Зазвичай клезмери виступали на весіллях, оскільки структурно ця музика належала до традиційного єврейського сімейного (шлюбного) обряду.

Термін «клезмкрська музика» був запропонований совєтськими теоретиками музики наприкінці 30-х років двадцятого сторіччя. На заході вона набула популярності у 80-х роках. Леопольд Козловський походить із династії клезмерів. Його дідусь, Песах Брандвейн, разом із 12-ма синами заснував найбільш відому клезмерську групу в Галичині. Один із Леопольдових дядьків – відомий кларнетист Нафтул Брандвейн – знаний в Америці як «король клезмеру».

Леопольд Козловський народився у 1918-му році, у польському місті Перемишляни, біля Львова. Через переміщення кордонів під час воєнних років, зараз місто знаходиться в Україні.

Перед Другою світовою війною, половина зі всього семитисячного населення Перемишлян були євреї. У вересні 1939-го року Польща була поділена між Німеччиною та Росією й місто стало частиною Совєтської України. У 1941-му році чисельність населення подвоїлась, оскільки там збирались євреї, щоб втекти від нацистів.

У липні 1941-го року нацистська армія прибула до Перемишлян. Через чотири місяці з’явились кілька таборів праці й розпочались вбивства міських євреїв. У травні 1943-го року, менш ніж за два роки, Перемишляни були оголошені Юденрейном -- «чистими від євреїв». Коли нацисти прийшли, Козловський разом із батьком та братом подались на схід. Його мама залишилась у місті.

Чоловіки дійшли до Києва. Війська СС знайшли їх, коли ті переховувались на цвинтарі на околиці міста. Їм вдалось звільнитись завдяки Цві – батькові Козловського, якому нацисти наказали зіграти щось перед тим, як їх розстріляють. Під час гри музикантів, Леопольд згадує як поступово опускалась зброя в нацистів, захоплених музикою.

Козловський повернувся до Перемишлян, де його батько Цві був розстріляний разом із 360-ма іншими євреями. Мати та брат Леопольда згодом були вбиті також.

Леопольд провів кілька місяців у нацистських таборах смерті. В одному з них він навчав нацистського офіцера грі на акордеоні в обмін на їжу. В іншому – військові змусили його написати «Танго смерті» й грати, коли інших євреїв вестимуть на смерть.

Після війни, Леопольд Козловський вивчав гру на музичних інструментах й закінчив  Львівську консерваторію та Краківську музичну академію.

Він оселився у Кракові, де став відомим провідним музикантом у Польщі. Він диригував військовим оркестром й заснував всесвітньо відомий ромсько-єврейський музичний гурт. Козловський також був керівником єврейського театру у Варшаві, складав музику для сцени та екрану й відредагував польську версію «Скрипаля на даху».

Леопольд Козловський добре відомий та шанований у північноамериканській індустрії дозвілля. Він виступав із Ітцаком Перельманом у фільмі «В домі скрипаля» й навіть з’явився в ролі інвестора у фільмі «Список Шиндлера».

Він продовжує виступати й має намір продовжувати грати до останнього моменту. Він каже, що музика – це його життя та його помста.

У 1944-му році, американський виконавець клезмерської музики та кінорежисер Єль Стром випустив фільм, що документує поїздку Козловського про повернення, вперше після 1945-го року, до Перемишлян. Назва фільму: «Останній клезмер: Леопольд Козловський, його життя та музика», який можна переглянути на веб-сторінці: YouTube.

До наступної зустрічі, шалом!

Слухайте програму (англійською) тут.

Програма «Єврейська спадщина України»  виходить в ефір завдяки приватно фінансованій багатонаціональній організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE), метою якої є сприяння взаємопорозумінню між українцями та євреями. Для перегляду стенограми й аудіо файлів цієї та попередніх транcляцій програми «Єврейська спадщина України» можна ознайомитися на веб-сторінці UJE, а також на веб-сторінці каналу Nash Holos.