Наш голос: місто Броди, Україна

В моїх думках сьогодні західне українське містечко Броди. Це історичне місто було завжди у свідомості кількох поколінь єврейських торговців, письменників, рабинів та емігрантів до Нового Світу.

Борріес Кузмани із Інституту славістики Віденського університету, може нам розповісти, чому саме це конкретне містечко посідає важливе місце у збереженні пам’яті єврейських-ашкеназі.

Його захоплююча стаття, розміщена в журналі західноєвропейського єврейства під назвою: «В моїх думках завжди є Броди: ментальне картування єврейського міста», досліджує як і чому містечко Броди стало легендою.

Все почалося з торгівлі. Місто Броди завжди було жвавим центром, темп якого значно зріс у 1629-му році, коли польський шляхтич купив це місце. Тоді ж відбувся приплив родин єврейських купців.

Євреї перебували під безпосереднім захистом шляхетних власників міста, проживали там без будь-яких обмежень, й мали змогу працювати у будь-якій сфері діяльності, чи займатись торгівлею.

До середини вісімнадцятого сторіччя, місто Броди стало найважливішим центром уваги для транс-європейської торгівлі даного регіону. Місце було стержнем торгівлі між німецькими землями та пунктами сходу в Україні та Росії.

Впливова еліта торговців фінансувала чудову пам’ятку архітектури: «Велику» синагогу, що стала матеріальним та духовним критерієм міського ландшафту понад два сторіччя.

Після зникнення Польщі наприкінці вісімнадцятого сторіччя, місто Броди опинилось на кордоні знову зростаючих Австрійської та Російської імперій. Австрійці зробили тут зону вільної торгівлі, й бізнес процвітав.

Бродівські торговці розвинули тісні зв’язки з Одесою. У 1803-му році, коли російським царем було проголошено це чорноморське місто вільним портом, багато євреїв із Галичини та Німеччини переїхали сюди. Новоприбулих до міста Одеси називали «Бродівські євреї», хоча, багато хто й не був родом із Бродів. Але євреї з Бродів були найбільш помітними й відкрили величезні філії в Одесі. Таким чином, назва міста

Броди та його слава продовжують поширюватись до нових горизонтів єврейського світу.

Броди були для євреїв не лише місцем, щоб заробити на життя. Воно також було й містом єврейської освіти. Вчені, які здобули освіту в Бродах, славились своїми вимогливими єврейськими ортодоксальними традиціями та знаннями про Кабалу. Бродівські рабини та судді були визнаними, як владні структури. Деякі вчені з Бродів прокладали свій шлях на захід, один з них став у 1735-му році головним рабином Амстердаму, а інший – після 1775-го року – головним рабином Праги.

Також це спрацьовувало й навпаки. Відвідуючи німецькі ярмарки, купці з Бродів привозили назад ідеї єврейського просвітництва, які відіграли вирішальну роль у поширенні нового мислення на сході.

Значущість міста Броди змінилась на прикінці дев’ятнадцятого сторіччя. Проте, місто зберегло одну перевагу, що як і раніше, матиме важливість  для євреїв Східної Європи.

Кордон.

Броди були брамою до м’якшого й доброзичливого західного світу для потоку зневірених євреїв царської Російської імперії, які рятувались втечею від погромів, військової служби чи злиднів. Залізниця, що проходила через місто Броди, була найкоротшим шляхом для євреїв із Російської імперії, щоб дістатись до великих міст Західної Європи, або портів, які переправляли їх через Атлантику до нового життя.

У 1905-му році, через Броди емігрує відомий єврейський письменник Шолом-Алейхем. Його роман «Хлопчик Мотл» - син кантора Пейсі, зберіг у художній літературі досвід легального чи нелегального потоку єврейських сімей на Захід через ворота міста Броди. Єврейський романіст Йозеф Рот, народився у Бродах 1894-го року, використовував у своїх фантастичних творах готелі, у якості фатальних місць, де євреї та християни збирались щоб укладати угоди.  У 1914-му році місто Броди нараховувало дві третини єврейського населення. У 1945-му році – вижило лише кілька десятків. Стара імперія та її кордони пропали. Багатовікову спадщину знищили нові сили. Синагога знаходиться в руїнах.

Але пам’ять залишається. Борріес Кузмани, в своїх переконливих історичних нарисах нагадує нам, як це невеличке західно-українське місто Броди зберігатиметься в єврейських спогадах та уяві.

З вами був  Пітер Бейґер із Сан-Франциско та програма «Єврейська спадщина України» на радіопередачі  каналу «Наш голос — українські корені».

До наступної зустрічі, шалом!

Слухайте програму (англійською) тут.

Програма «Єврейська спадщина України»  виходить в ефір завдяки приватно фінансованій багатонаціональній організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE), метою якої є сприяння взаємопорозумінню між українцями та євреями. Для перегляду стенограми й аудіо файлів цієї та попередніх транcляцій програми «Єврейська спадщина України» можна ознайомитися на веб-сторінці UJE, а також на веб-сторінці каналу Nash Holos.