Наш голос: Омелян Ковч

Вас вітає програма «Єврейська спадщина України». Це серія радіопередач на каналі «Наш голос — українські корені». Проект відбувається за підтримки організації «Українсько-єврейська зустріч», що базується у Торонто, Онтаріо.

25 березня 2015 минуло 71 років з дня смерті отця Омеляна Ковча, який був відомий як «Пастор Майданека». Рената Ганинець розповідає про його життя. Запис передачі (англійською).

Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 року у мальовничому селі Космач, розташованому у південній Галичині, у Карпатських горах. У його родині було чимало священиків. Батько Омеляна був парафіяльним священиком, а мати — донькою парафіяльного священика.

Після завершення навчання у Львові Омелян Ковч також ступив на шлях духівництва. Він провів шість років у Римі, будучи семінаристом греко-католицької Колегії святих Сергія і Вакха та будучи студентом Урбаніанського університету Конгрегації з поширення віри.

1922 року, після закінчення польсько-української війни, о. Омеляна призначили до парафії у Перемишлянах — містечка, чиї мешканці, як, здебільшого, деінде у Галичині, були представлені, в основному, трьома національностями: євреями, поляками й українцями.

Впродовж міжвоєнних років о. Омелян розгорнув активну парафіяльну діяльність, що включала багате літургійне життя, жваву культурну програму та багатогранну соціальну роботу.

З приходом нацистів негайно розпочалися переслідування євреїв. Якось німці кинули пляшки із запальною сумішшю до синагоги у Перемишлянах, закривши двері й оточивши будівлю солдатами. Представники єврейської громади побігли до будинку Ковча, аби звернутися по допомогу та знайти притулок у греко-католицького священика. О. Омелян мерщій помчав до синагоги. Досконалою німецькою мовою він рішуче висловив солдатам своє обурення та наказав припинити свавілля. Німці були настільки шоковані мужністю священика, що розійшлися. Тоді о. Омелян кинувся до дверей синагоги та почав витягати ошелешених єврейських прихожан з вогню.

1942 року німці створили у Перемишлянах гетто для євреїв. Звідти їх депортували до таборів смерті. Греко-католицький священик почав розробляти різні стратегії для переховування євреїв. Невідомо, скількох євреїв о. Омелян переховав у різних місцях та скільком він допоміг вижити, забезпечивши доставку їжі до схованок.

Чутка про нього як надійного захисника євреїв миттєво поширилася. Багато членів єврейської общини почали звертатися до о. Омеляна з проханнями охрестити їх у надії, що це збільшить їхні шанси на порятунок.

30 грудня 1942 року о. Ковча було арештовано. Гестапо перевезло його до Львова, де його утримували та піддавали тортурам у в’язниці на вулиці Лонського. Попри жорстокість, якої він зазнав у в’язниці, священик із 30-річним стажем навіть за таких обставин лишився вірним своїй духовній місії — прийняв заклик стати духовним батьком в новому контексті — стати священником у горезвісному нацистському таборі смерті Майданек.

О. Омелян Ковч мав надзвичайні духовні переконання та відчуття особистої свободи, які він віддано втілював у життя аж до своєї смерті 25 березня 1944 року, за три місяці до звільнення табору Майданек 23 липня 1944 року. Близько 80 тис. людей було вбито у таборі протягом 34 місяців, у тому числі 59 тис. євреїв.

Для багатьох ув’язнених Блаженний Омелян Ковч був духовним наставником. Сьогодні його називають «Пастором Майданеку».

9 січня 1999 року Єврейська Рада України проголосила отця Праведником України. 24 квітня 2009 року Синод єпископів Української Греко-Католицької Церкви урочисто проголосив Блаженного Священномученика Омеляна Ковча покровителем священиків Української греко-католицької церкви.

Переклад: Олеся Кравчук, журналіст, перекладач

Редагування: Мір'ям-Фейґа Бунімович, UJE