Наш голос: чудова дитяча книга

Вас вітає програма «Єврейська спадщина України» на радіо «Наш голос — українські корені». Я — Пітер Бейґер.

Сьогодні ми пограємо в абетку. «А» — це аристократ, хтось привілейований, але також і той, кого можна вважати найкращим в своєму роді.

«А» також позначає аскета, того, хто практикує ґрунтовну самодисципліну й утримується від мирських життєвих задоволень.

«А» — це також Андрей, Андрей Шептицький, легендарний український релігійний лідер і моральний авторитет у Галичині, яка у ХХ столітті пройшла через чимало перипетій.

Чудова дитяча книжка, яка сподобається далеко не тільки дітям, мала шалений успіх на цьогорічному Львівському книжковому форуміі.

«Шептицький від А до Я» — непересічна абетка-енциклопедія, продумана оповідь про видатну іпостась.

Звичайно, не можна не відзначити символічність того, що ця книжка, відповідно до структури української абетки, закінчується літерою «Я». Кожний читач, дійшовши до цієї літери у книжці, отримає безцінну пораду. Але про це пізніше.

Ця книга, написана Галиною Терещук і Оксаною Думанською та проілюстрована Романом Романишином і Андрієм Лесівом, розповідає, одночасно з гумором і пафосом, про головні віхи життя великого митрополита.

Граф Роман Олександр Марія Шептицький народився 1865 року у заможній родині землевласників, чий шляхетний русинської родовід сягає XIII століття.

Шептицькі були польськими аристократами римо-католицького віросповідання, мовою їхнього повсякденного спілкування була французька. На молодого Шептицького очікувало легке життя, доступне за тих часів тільки вищим класам.

Але він вибрав інший шлях. Кинувши виклик батькові, він став ченцем у василіанськоу монастирі у західноукраїнському місті Добромиль. Він повернувся до древнього коріння своєї родини та мав на меті служити в Українській Греко-Католицькій Церкві, на той час непрестижній церкві, до якої належали здебільшого селяни.

Він прийняв ім'я Андрей або Андрій, на честь молодшого брата святого Петра, якого вважають засновником візантійської церкви, і, зокрема, української церкви.

Він швидко досяг успіху. 1901 року, у віці тридцяти шести років, він був зведений на престол митрополита архієпископа Львівського та глави Української Греко-Католицької Церкви.

Незважаючи на своє видатне походження та високу посаду, він залишався людиною простих смаків. Німецькі офіцери, які звернулися до нього під час нацистської окупації у ході Другої світової війни, були вражені його бідним раціоном, що складався з картоплі, хліба та води. «Я їм те саме, що їсть мій народ», — сказав Шептицький.

Німецьких гостей цікавило дещо більше, ніж обідній стіл церковника. Ще під час навчання у Краківському університеті Шептицький вивчив іврит і багато читав про єврейську історію, релігію та культуру.

У гнітючих умовах окупованої нацистами України Шептицький переховував євреїв у своєму палаці, серед них були Курт і Натан Левіни, сини львіського рабина. Інших єврейських дітей переховували по всіх українських католицьких монастирях у Галичині, це була складна операція, координована братом Шептицького Климентієм.

На додаток до вражаючої розповіді про моральні пріоритети Шептицького, ця чудова і приваблива книжка висвітлює його досягнення як вченого, мецената, покровителя мистецтв і провідного громадського діяча в українському суспільстві.

Наприкінці книги ми доходимо до літери «Я» . Це нагадує і мені, і вам, і всім нашим слухачам, що на особистому рівні кожен із нас ухвалює рішення, роблячи вибір на своєму життєвому шляху. Деякі з цих рішень конструктивніші від інших. Приклад Шептицького пропонує ключ, і не тільки для дітей.

Ілюстрація на одній з останніх сторінок, де зображено замок і ключ, пропонує читачеві цієї книги відкрите питання. Що для вас значать віра, надія і любов?

Це була програма «Єврейська спадщина України» на радіо «Наш голос — українські корені».

Я — Пітер Бейґер із Сан-Франциско. До наступного разу, шалом!

Аудіозапис передачі (англійською) тут.

Переклад: Мір'ямФейґа Бунімович