Наш голос: Їдиш-український словник
Вас вітає програма «Єврейська спадщина України». Це серія радіопередач на каналі «Наш голос — українські корені». Проект відбувається за підтримки організації «Українсько-єврейська зустріч», що базується у Торонто, Онтаріо. Пітер Бейґер розповідає про новий їдиш-український словник. Запис передачі (англійською).
Дід навчав свого онука єврейського алфавіту та читав йому вірші їдишем. Незадовго до своєї смерті він зв'язав докупи усі свої єврейські книги та закинув їх на горішню полицю антресолей. Він гадав, що вони ніколи нікому не знадобляться. Але онук зняв той стос і почав читати ті книги.
Це історія про втрачену і віднайдену мову. І це також історія про рішучий намір однієї людини віддати шану своїй спадщині шляхом унікального внеску, покликаного сприяти відродженню мови мрійників. «Мій інтерес до їдишу бере початок у родині, — говорить д-р Дмитро Тищенко. — Мої предки говорили цією мовою; це було так само природно, як дихати».
Тищенко — син єврейки й українця з Донбасу. Він —творець нового масивного їдиш-українського словника, виданого за сприяння «Українсько-єврейської зустрічі». 945-сторінковий том нині користується попитом у Єрусалимі, Києві та в інших місцях.
Голокост практично знищив їдиш у Східній Європі. Наступного удару мові завдали страти їдишських письменників за наказом Сталіна та політика радянського уряду. Їдиш утратив свою живу силу і скнів на задвірках суспільства.
Але мова не згодилася гинути. 1988 року Тищенко відвідав виступ ленінградського гурту «Хаверім» в Одесі. Зі сцени він почув їдишські пісні, які знав лише від дідуся і бабусі.
Він вирішив присвятити своє життя досконалому вивченню мови своїх предків і зробити все можливе для того, щоб і інші могли отримати доступ до інтелектуальних і духовних скарбів, створених цією мовою.
Тищенко став одним із активістів єврейської громади, яка виникла під час Перебудови, наприкінці доби Радянського Союзу. Він започаткував курси їдишу, випускав журнал «Маме-лошн» («Рідна мова»). 1991 року він вирушив до Ізраїлю вивчати їдиш та писати дисертацію з їдишської літератури.
Ізраїль, взагалі-то, мав складні стосунки з їдишем. Для багатьох євреїв їдиш асоціювався з приниженими, безсилими та глибоко провінційними мешканцями штетлів — бідних містечок-гетто, — які щосили чіплялися за життя.
На противагу цьому, іврит сприймався як офіційна державна мова гордих ізраїльтян, нової породи впевнених євреїв, які не були жертвами. Втім, колишній прем'єр-міністр Ізраїлю Ґолда Меїр якось зазначила, що штетл мав до діла не лише з приниженням, антисемітизмом і погромами. Він також уособлював систему цінностей, громадської етики, взаємодопомоги, мужності та самопожертви.
Саме цими цінностями послуговувався Тищенко при укладанні свого словника.
«Народна творчість [єврейської] нації протягом останньої тисячі років — її життєва мудрість і приказки — сформувалися мовою їдиш», — сказав він. — В івриті ж та сама епоха не знайшла вираження».
«Я взяв слова, які знайшов у єврейській літературі. Душа нації відбивається у словниковому запасі людей. Життя людей впливає на мову, якою вони говорять. Але також і мова впливає на життя».
«Обидва батьки мені дуже дорогі, тож коли я працював над українською версією словника, я підходив до цієї роботи з трепетом, намагаючись розкрити потенціал як української, так і їдишу», — поділився Тищенко.
Наразі Тищенко живе у Франкфурті та розробляє онлайн-версію свого словника, який зробить процес навчання їдишу ще зручнішим і доступнішим. Нове покоління молодих євреїв в Україні, Ізраїлі та інших країнах з ентузіазмом сприйняло вивчення їдишу. Вони знову відкрили для себе те, що завжди було відомо письменнику Ісааку Башевису-Зинґеру.
У своїй знаменитій промові з нагоди отримання Нобелівської премії Зинґер проголосив: «Їдиш іще не сказав свого останнього слова. Він має скарби, які ще не було явлено перед очі світу. Це була мова мучеників і святих, мрійників і кабалістів — сповнена гумору та спогадів, яких людство ніколи не має забути. Образно кажучи, їдиш — мудра та смиренна мова всіх нас, метафора наляканого, але сповненого надії людства».
Ви слухали програму «Єврейська спадщина України» на радіо «Наш голос — українські корені», яка виходить за підтримки організації «Українсько-єврейська зустріч» (Торонто, Канада).
Це Пітер Бейґер у Сан-Франциско. До наступного разу, шалом!
Переклад: Мір'ям-Фейґа Бунімович, UJE
