Перегортаючи сторінку…
Що таке книга?
Це питання дошкуляло мене у потязі дорогою зі Львова до Києва, куди поверталась наша організація після тривалої подорожі до Ужгороду, Бершаду, Кам’янець-Подільського, Чернівців, Парижу, а потім — Львова. Протягом минулих трьох тижнів я побувала в цих містах з метою розповсюдження інформації про книги, видання яких відбулось за підтримки приватно фінансованої багатонаціональної організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE).
Це був надзвичайно успішний тур, який завершився перемогою книги «Бабин Яр: історія і пам’ять», що 14-го вересня отримала нагороду “Краща книга Форуму видавців — 2017”. Приз був черговою нагородою після книжок, видання яких відбулось за сприяння UJE, що були представлені на книжкових ярмарках попередніх років: видання “Євреї та українці: тисячоліття співіснування”, написане у співавторстві П.-Р. Маґочієм та Й. Петровським-Штерном одержало минулого року спеціальне визнання від президента книжкового Форуму п. О. Коваль, а в 2014-му році — “Їдиш-український словник” Дмитра Тищенка було відзначено однією з кращих книжок Форуму.
Також ця подорож дала змогу представити ще одне видання: «Українсько-єврейська зустріч: культурні виміри», співредакторами якого є Вольф Москович та Алти Родаль, обидвоє родом із Чернівців. Минулого року в Ізраїлі було вперше представлено англо-мовну версію книги. Трохи раніше в цьому місяці Вольф Москович виступив у Чернівцях урочисто представивши україно-мовне видання, яке щиро вітали та сприйняли з великим зацікавленням.
Згідно назви, збірник висвітлює взаємозв’язок між українською та єврейською культурами у галузі мистецтва, архітектури, літератури та інших сферах. На обох презентаціях, що проходили в Чернівцях та Львові, почесний професор Єврейського університету в Єрусалимі п. Москович зазначив, що хоча українсько-єврейська взаємодія іноді може бути непомітною, проте все ж таки сприяла створенню багатого культурного гобелену. Він часто наголошував, що одним із вагомих внесків євреїв є Біблія. У XVI сторіччі в Острозькій академії було виконано перший та найавторитетніший переклад Біблії слов’янською мовою.
Пана Московича досить часто називають батьком українознавчих студій в Ізраїлі. Саме там, багато років тому він зустрівся з інженером Віктором Радуцьким, чоловіком, що був також родом з України, який в певний період свого життя відмовився від професії задля своєї пристрасті — перекладацької діяльності.
Одного виснаженого львівського вечора Радуцький розповів мені, що мова іврит - це відповідна мова інтелекту схожих до нього людей по духу. З відомим письменником Амосом Озом він вперше познайомився в Кібуці, після спроби перекладу своєї прози. З того часу досить швидко народилась довічна дружба та літературне партнерство. Радуцький, який мав більше joie-de-vivre [з франц.: радощів життя - ред.] ніж його однолітки, був відзначений нагородою на Львівському форумі за україно-мовний переклад Амоса Оза та вагомий внесок в українсько-ізраїльські культурні взаємини. У наступному році з’являться нові україно-мовні переклади Радуцького з праць Амоса Оза та Аарона Аппельфельда, чергового уродженця Чернівців.
Цей тур також відвіз нас до міст, які колись були регіональними перлинами Австро-Угорської імперії й зберігають такий самий статус у сучасній Україні.
Павло Роберт Маґочій, завідувач кафедрою українознавчих студій Торонтського університету, подорожував Україною, щоб розповісти про видання: “Євреї та українці: тисячоліття співіснування”. В основну тематику цих доповідей Маґочій включив наступні важливі моменти: українсько-єврейські взаємини повинні характеризуватись не лише болісними сюжетами, що були спустошливими для євреїв, але які не можна забути; значною мірою є невідомою культурна, релігійна та літературна спадщина між цими двома народами, яка часто не враховується; й нарешті, вивчаючи ці складні стосунки, українці та євреї можуть навчитись як один про одного, так і самі про себе.
Проте, в цій поїздці поряд із презентаціями на колишніх австро-угорських землях, дослідження граней українсько-єврейських взаємин й надалі здійснювалось. Нещодавно професор Маґочій виступив у Парижі в Українському центрі культури, де серед інших питань, які спровокували аудиторію, крутились довкола ефекту епізодів коло будинку, включаючи вбивство з політичних мотивів Симона Петлюри, яке відбулось неподалік від місця проведення презентації.
Споглядаючи на працівників під час завершення Львівського форуму видавців що пакували книжки, які лише кілька годин тому були представлені на столиках для перегляду відвідувачами, я зрозуміла - книга для мене стала входженням до іншого світу, що є значно вагомішим, ніж перегортання сторінок.
Кожна книжка, яка виходить за підтримки UJE, є новаторською та привертає увагу. Ми ретельно документували нашу мандрівку по багатьох містах. Численні інтерв’ю та витяги цих презентацій з’являться на нашій веб-сторінці вже в найближчі тижні.
Ці презентації являють собою безмежний світ обміном досвіду між людьми різних рівнів, появу нових несподіваних дружніх стосунків та сподівання на те, що цілком можливо збудувати краще всеохоплююче майбутнє.
