Спогади Джека Ґлоцера, який пережив Голокост

Рогатин – це місто в Західній Україні з багатовіковою єврейською спадщиною, майже повністю зруйнованою Голокостом та його наслідками.

Проте, як і в багатьох містах та селищах по всій Україні, в Рогатині відбувається робота, направлена на відродження історичної пам’яті про колишню єврейську громаду.

Двоє осіб відіграють головну роль, що доклали зусиль по відновленню: українець Михайло Воробець, мешканець Рогатина, якому сьогодні 80 років і який пережив Голокост; й американка Марла Роше Осборн, яка приїхала до Рогатина віднайти свої єврейські корені та батьківщину родини.

Ще у 2014-му році на радіопередачі каналу «Наш Голос» ми вперше представили місто Рогатин, цих обидвох чудових особистостей та їх спільні зусилля стосовно відродження та вшанування пам’яті в містах, де сьогодні втрачена єврейська спадщина. Ці початкові спільні зусилля надихнули Марлу та її чоловіка на створення неприбуткової організації під назвою: "Єврейська спадщина Рогатина".

На допомогу в роботі над різними реставраційними проектами приєднуються щирі та працьовиті добровольці з сусідніх громад та зі всього світу. До проектів належить: відновлення єврейських надгробків, документування синагог, реконструкція єврейських кладовищ та догляд за ними, освітні ресурси та інше. Детальніше про це ви можете ознайомитись на їхній веб-сторінці (тут).

Останнім часом їх увага зосереджена на відновленні фрагментів єврейських надгробків. Єврейські цвинтарі були знищені при обидвох режимах: Фашистського та Совєтського. Надгробки були розбиті та використані для будівництва доріг, тротуарів та фундаментів для промислових будівель. Добровольці віднайшли фрагменти єврейських надгробків, похованих по всьому Рогатині. Вони очистили їх, відновили, наскільки було можливо, та повернули на старе єврейське кладовище.

На сторінці Facebook організації "Єврейська спадщина Рогатина" ви можете знайти детальні звіти про відновлення цих надгробних пам’яток, а також про інші проекти, які відбуваються зараз.

До роботи над майбутніми проектами входить: очищення та відтворення старого єврейського цвинтаря, невибагливий меморіальний простір для відновлення фрагментів надгробків, а також розробка навчальних матеріалів для підтримки оновленого сприйняття взаємопов’язаних громад, що колись мешкали в Рогатині.

Веб-сторінка “Єврейської спадщини Рогатина” містить велику кількість інформації для дослідників та всіх тих, хто цікавиться глибоким змістом розуміння Голокосту. Таке розуміння є критичним, якщо людство сподівається уникнути повторення кривавих та незворотних помилок минулого.

Сьогодні по всьому світі спостерігається тривожне відродження антисемітизму. За іронією долі, яскравим винятком цьому є місце, де в основному відбувався Голокост – сучасна Україна та її сусідні країни.

У цей час, коли, практично, жертви Голокосту стають символічним кліше, такі організації, як “Єврейська спадщина Рогатина” наполегливо працюють над тим, щоб привернути увагу до тих спогадів.

Чудовим прикладом є "Спогади Джека Ґлоцера", одного з небагатьох єврейських свідків, які вижили під час німецької окупації Рогатина. Його спогади називаються: “Я пережив німецький голокост, незважаючи ні на що”.

Джек Ґлоцер народився у 1925-му році в Рогатині. Його батько був торговцем м’яса, а мати – акушеркою, яка сприяла народженню більшості дітей міста. Він був тісно пов’язаний з далекою родиною, яка активно приймала участь у діловому та соціальному світі Рогатина. З приходом фашистів, світ Джека звузився до гетто.

У період свого віку від 16 до 19 років, Джек був свідком, якому загрожувало все те,  що німецька окупація приготувала для євреїв: зосередження єврейської спільноти в гетто, що охопило сімейний дім; повторні облави євреїв для депортації чи страти; розстріли окремих людей чи масові вбивства; насильницька смерть майже всієї його родини (у тому числі його матір та обидвох братів); втеча до лісів; зрада та доброта; виживання та визволення – незважаючи ні на що.

Коли у 1943-му році ліквідували гетто, майже всю родину Джека з Рогатина було вбито. Він та ще кілька євреїв, що залишилися в живих, втекли до сусідніх лісів.

Після року голодування та постійного страху у лісах, Джек був зарахований до військової служби  у Червону Армію. Через два роки внаслідок травми його було звільнено від служби й у 1946-му році він повернувся до рідного міста. Але єврейська громада Рогатина була знищена, тому Джек продав сімейний будинок та зі своїми небагатьма двоюрідними братами, які вижили, подався до Польщі. Йому вдалося перейти через кордони до ряду таборів «Переселення осіб», а згодом й до Сполучених Штатів.

Там, у 1950-му році він зустрів свою дружину Беа (Bea), яка вижила під час Голокосту з Ярослава, що знаходиться за 200 км на захід від Рогатина. Після того, як вони підняли на ноги свою родину й вийшли на пенсію, обоє – Джек та Беа – передавали досвід пережитої ними війни для студентів та інших.

У 1998-му році Джек та Беа подорожували до Рогатина для посвяти нових меморіальних пам’ятників на єврейських масових похованнях. Незабаром, Джек, Беа та її брат зібрали спогади Джека.

У 2006-му році Джек помер на 81-му році життя. Його дружина продовжувала відвідувати аудиторії та мітинги, щоб розповідати їхні історії й приєдналася до групи єврейських нащадків Рогатина, щоб передати пам’ять Джека. Беа померла у 2017-му році.

Джек та Беа заповіли свої статті та чудові історії дітям, які сподіваються донести їх до широкої аудиторії.

Безкоштовні примірники спогадів доступні за посиланням на веб-сторінці (тут), разом з підсумком його життєвого шляху, світлинами, інтерактивною мапою та іншою інформацією.

Спогади Джека Ґлоцера є частиною серії спогадів єврейського життя в Рогатині, розміщені на їхній веб-сторінці. Обов’язково завітайте туди.

З вами була Павліна, продюсер та ведуча програми “Українські корені” на радіоканалі “Наш Голос”. До наступних зустрічей, Шалом!

Слухайте програму (англійською) тут.

Програма «Єврейська спадщина України»  виходить в ефір завдяки приватно фінансованій багатонаціональній організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE), метою якої є сприяння взаємопорозумінню між українцями та євреями. Для перегляду стенограми й аудіо файлів цієї та попередніх трансляцій програми «Єврейська спадщина України» можна ознайомитися на веб-сторінці UJE, а також на веб-сторінці каналу Nash Holos.

Переклад: Іванна Проць
Торонтський університет

ПРИМІТКА: Опубліковані статті та інші матеріали на сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE подані від імені відповідного автора не означають, що організація поділяє та підтримує таку думку. Ці матеріали розміщено для сприяння в заохоченні до дискусій у контексті українсько-єврейських взаємин. На сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE надаватиметься інформація, що відображатиме різні точки зору.