Сучасна армія: що Україна може запозичити з досвіду Ізраїлю?

Як Ізраїлю вдалося створити одну з найбільш боєздатних та інноваційних армій у світі? Яким чином Україна може залучити досвід Ізраїлю у сфері реформування збройних сил? Ці та інші питання оговорювалися під час Сесії №6 «Оборона та інновації: досвід Ізраїлю» на конференції «Досвід державотворення Ізраїлю: уроки для України», яка була проведена 12 червня Центром «Нова Європа» спільно із «Українсько-Єврейською зустріччю». Пропонуємо основні тези спікерів.

Яаков Амідрор, генерал-майор, голова Ради національної безпеки Ізраїлю (2011-2013)

Основою ізраїльського стартап-суспільства стали люди, які здобули якісні знання, що потім застосовували на службі в армії:

• «Із самого початку було зрозуміло, що Ізраїлю потрібна сильна зброя та індустрія, яка би задовольняла наші особливі потреби. Так само було зрозуміло, допоки ми самі не будемо здатні щось виробити, ніхто нам допомагати не стане, і Захід в тому ж числі. Технології були необхідні, аби впоратися із зовнішніми загрозами. І під час війни 1973 року той невеликий флот, який ми мали, був повністю укомплектований ізраїльськими технологіями. Однак після 1973 року ми зрозуміли, що армія потребує якісних змін. Оскільки військова служба в Ізраїлі обов’язкова, ми кожного року почали обирати найбільш здібних юнаків (попередньо провівши тестування), які випускалися зі школи, і відправляли їх на навчання в тих галузях, які вважали за найбільш пріоритетні: технології, ІТ та розвідка. Загалом навчання тривало три роки, після чого солдати були розподілені за спеціальністю і служили протягом шести років. Цей проект був успішний, оскільки юнаки ставали справжнім професіоналами і могли запропонувати якісні рішення певних проблем. Це була перевага і для армії, і для економіки (оскільки цей проект не потребував великих фінансових вкладень)».
• «Більше того, через кілька років ми побачили позитивні наслідки і для суспільства загалом. Зміни всередині мікросистеми вплинули на всю екосистему. Ці обдаровані, досвідчені, із великим почуттям відповідальності юнаки після служби в армії продукували та втілювали креативні ідеї, могли не тільки визначати проблему, але й знайти вирішення. Потім ці люди ставали засновниками нових бізнес-проектів».

Допомога держави у впровадженні інновацій важлива лише на початку, потім активно залучається громадянське суспільство.

• «В процесі формування стратап-суспільства фінансова допомога уряду була важлива лише на початку. Далі система могла працювати самостійно. Наприклад, згадані вище навчені люди розробили одну із найкращих систем кібербезпеки для державних установ. Тобто початкове завдання уряду полягає в заохоченні, а далі відкрите суспільство і конкуренція продовжать роботу та сприятимуть появі нових ідей на ринку».
• «Якщо підсумувати, складові формування ізраїльського інноваційного суспільства такі: досвід служби в армії (фактично армію можна вважати «матір’ю» і «батьком» інновацій), заохочення уряду і, зрештою, конкуренція, яка довершила роботу».

Корупція притаманна будь-якому суспільству, однак її обсяги залежать від сили правової системи.

• «Якщо запитати чи є в Ізраїлі корумповані службовці, відповідь буде – звичайно. Це характерно для всіх, і в тому числі європейських суспільств, оскільки схильність до корупції властива будь-якій людській істоті. Тож питання не в тому, чи є в суспільстві корумповані люди, а в тому наскільки сильна поліція і правова система, щоб притягти їх до відповідальності, і наскільки незалежний суд, аби присудити їм покарання у вигляді позбавлення волі. До прикладу, в Ізраїлі син Давида Бен-Ґуріона, одного із засновників Держави Ізраїль, був засуджений за корупцію».

Арчіл Цинцадзе, радник Прем’єр-міністра та Міністра оборони з питань оборонної реформи України

В українських збройних силах досі існує радянська система організації.

• «Радянська спадщина в організації армії та, відповідно, більша орієнтація на її кількісне, а не технічне вдосконалення – досі актуальна проблема для України. І якщо порівняти, то ізраїльський солдат наразі вдесятеро краще підготовлений за українського. Щоб вдосконалити українську армію необхідні кошти, тому досвід Ізраїлю цікавий тим, звідки почерпнути фінансову спроможність для інвестицій в оборонну сферу».

Денис Гурак, заступник Генерального директора із зовнішньоекономічної діяльності ДК «Укроборонпром» (2014-2018)

Порівняно з ізраїльською оборонною сферою Україні бракує належної стратегії і політичної волі.

• «Незважаючи на те, що у кризові моменти – Майдан, війна на Сході – українське суспільство демонструвало надзвичайну єдність, але у певних питаннях, зокрема, необхідності значних змін, наше суспільство роз’єднане. Особливо це стосується владних еліт. Досвід Ізраїлю може стати корисним у тому, яким чином змінити суспільну ментальність та, відповідно, подолати корупцію у військовій сфері».

Співпраця України з НАТО та США задля витіснення Росії з міжнародних ринків озброєння може допомогти залучити інвестиції до України та прискорити її вступ до Північноатлантичного альянсу.

• «Шанс витіснити Росію із міжнародних ринків озброєння є, і він завжди був. Ми повинні взяти це за найвищий державний пріоритет. Традиційно Росія використовує два геополітичні засоби впливу: експорт нафти та експорт зброї. Припинення цього експорту є інтересом НАТО та США. Україні було би нелогічно не включитися в процес забезпечення цього інтересу. Офіційно на державному рівні розробляються документи і ведеться відповідна робота. І це повинно стати суспільним пріоритетом. Як тільки ми почнемо працювати в цьому напрямку, в Україну прийдуть інвестиції у вигляді стратегічних західних оборонних компаній. Ми отримаємо той рівень підтримки, який дозволить у короткий проміжок часу вступити до НАТО. Українська численна армія, яка має надзвичайний бойовий досвід, допоможе створити баланс сил у Східній Європі, чого сама Польща за допомогою країн Балтії та США зробити поки не здатна».