Українсько-єврейські антикварні ..фейкі

Зростання інтересу до єврейської спадщини України, широке обговорення в ЗМІ і в наукових колах проблемних сторінок українсько-єврейських відносин, включаючи Голокост, викликали в останні роки попит на предмети антикваріату і інші «історичні сувеніри» в цій сфері. Але попит на такі рідкісні «товари» перевищує пропозицію, тому на «ринок» часто виставляються підробки, фальшивки і артефакти сумнівного походження з українсько-єврейської специфікою.

Цікавлячись юдаїкою у цілому - і української юдаїкою зокрема, - я регулярно переглядаю електронні каталоги аукціонів в різних країнах світу. Пропоную читачам кілька яскравих прикладів побачених підробок. Більшість фальшивок так чи інакше стосуються Львова, Києва та Одеси - трьох міст України з максимальним числом іноземних туристів і з багатою історією єврейських громад.

Перша ілюстрація до цієї статті - дерев'яна дошка з написом на жовтому тлі «JUDENFREI Жидам заборонено». В описі до лота сказано, що ця табличка була на вході до одного з гетто на території України. «Оригінальний знак, виключений з українського музею і має оригінальну музейну бирку з каталожними номерами і описом, дуже хороший стан. Рідкісна реліквія», - повідомляють організатори аукціону в штаті Коннектикут, США.

Але впадають в очі нестиковки: рядок німецькою «Вільно від євреїв» не збігається з українським текстом, який взагалі написаний сучасним комп'ютерним шрифтом, якого не могло бути в 1940-і роки. «Виключений з українського музею» - це також нонсенс. Та й жовтий фон дошки занадто добре зберіг свою яскравість і свіжість через майже 80 років. Як видно з ілюстрації, хтось дуже добре заробив на фальшивої дошці: розфарбований шматок фанери був проданий за 2000 доларів!

Спосіб вигідного продажу номер два: береться дуже старий портсигар з дешевого металу ціною в долар, на ньому робиться гравірування з антисемітським текстом, далі прикріплюється тризуб - і виходить лот під назвою «Антисемітський портсигар української дивізії СС». Причому організатори аукціону настільки не розуміються на специфіці своїх лотів, що пишуть про тризуб так: «Невідома латунна емблема прикріплена до передньої частини корпусу».

Цікава дата виставлення цього портсигару на продаж в штаті Меріленд - 18 лютого 2014 року, у розпалі драматичних подій Майдану в Києві. Я далекий від думки, що цими підробками займалася «рука Москви». Швидше за все, це був комерційний відгук на галас в ЗМІ Росії і Заходу, які активно піднімали тему «українських неонацистів на Майдані». Лот не був проданий з першого разу, але знайшов свого покупця у липні 2015 роки - за 240 доларів.

В цілому, виготовлення фальшивок з металів перетворилося на свого роду індустрію. Дуже часто виробники таких предметів використовують мотиви Львова-Лемберга. Можливо, і самі «народні умільці» живуть в столиці Галичини. Львів як один з найбільших історичних центрів України привертає маси іноземних туристів, які охоче купують підроблені «сувеніри» в сфері юдаїки та Голокосту.

В цьому відношенні Львів йде шляхом свого польського сусіда Кракова: там після виходу в 1994 році фільму Стівена Спілберга «Список Шиндлера» виник величезний попит на «справжні речі» Краківського гетто - і талановиті майстри по металу й гравіруванню задовольняють цей попит серед західних туристів.

Схема одна й та ж: на «блошиному ринку» знаходять старий, потемнілий або іржавий предмет – наприклад, «ріжок» для взуття, на ньому гравірується слово Lemberg або Lemberg 1943. Потім цей предмет можна «з великої нагоди» запропонувати наївному західному туристові або виставити онлайн з написом про Голокост на другорядному аукціоні в провінційному місті США.

Або просто вирізається зі старого шматка жерсті чи алюмінію шестикутна зірка. Далі гравер робить на ній слово івритом, потім цей «артефакт» виставляється на продаж в маленькому містечку Блейн, штат Вашингтон. І тільки той, хто знає івритське написання, зрозуміє, що букви «бет» і «тав» в слові «шабат» пишуться трохи по-іншому - гравер просто механічно перемальовував букви з картинки, не розуміючи нюансів івритського написання. Все це супроводжується словами Lemberg Lviv 1941, щоб продати «справжню Зірку Давида» за 200-300 доларів.

Можна також взяти старий гребінь для волосся, припаяти до нього нові літери Lemberg - і пропонувати довірливим американцям з глибинки як «справжній предмет з Львівського гетто 1941 року».

До категорії «справжніх, але підроблених» артефактів я б відніс антисемітські листівки гітлерівців українською мовою. Їх справжність в тому, що такі листівки дійсно випускалися німецькою окупаційною владою 1941-1944 років. Але їх підробленість в тому, що конкретно ці листівки є сучасними копіями, які були відскановані з оригіналів і роздруковані принтером. Потім аркуші паперу піддалися обробці хімічними розчинами для створення ефекту «старіння» паперу.

Я бачив, як ці дві листівки, які нібито пожовкли від часу, відкрито продавалися на лотках разом з іншими предметами старовини на Андріївському узвозі Києва - в самому жвавому місці столиці з потоком іноземних туристів.

Поза категорії фальшивок знаходяться ті справжні предмети юдаїки, чия проблемність полягає в тому, що вони, як видно, були витягнуті з масових могил жертв Голокосту в Україні.

Так, наприклад, в грудні 2020 житель міста Нововолинська Волинської області - володар професійної пошукової техніки для виявлення металевих предметів під землею, - повідомив про нібито випадкову знахідку «в полі» біля свого міста нагрудного знака делегата 4-го Всесвітнього Сіоністського з'їзду, який проходив в 1900-му році в Лондоні. На цьому з'їзді були десятки учасників з України. Пізніше цей знак був проданий на українському онлайн-аукціоні Violity за 80 доларів.

Але найсмішнішою і найнахабнішою підробкою я б назвав два зразки «грошових знаків» з Одеси. Творці цих фальшивок просто вирвали сторінки з сучасного єврейського молитовника і обробили їх хімікатами для «старіння» паперу. Потім, в першому випадку, одеські умільці поставили штамп з тризубом і номіналом в 5 гривень, а в другому випадку був поставлений штамп «єврейської громади».

Супровідний текст до цих лотів англійською мовою повідомляв, що перша «банкнота» - це приклад використання українськими погромниками єврейських текстів для друкування своїх грошей в 1919 році. Друга «банкнота» означала, що в хаосі Громадянської війни єврейська громада Одеси сама випускала «грошові знаки», роблячи штампи на сторінках єврейських молитовників.

Ці нахабні фальшивки пропонувалися іноземцям за десятки доларів кожна. Дана продукція точно укладалася в міфи і стереотипи про "страшних українців" - потенційний покупець міг уявити собі мальовничу картину того, як українські погромники вриваються в синагогу, а потім штампують тризуби з гривнями прямо на текстах єврейських благословень.

Причому в обох випадках штампи поставлені на сторінках, перевернутих догори ногами - сучасні творці підробок з Малої Арнаутської явно не знайомі з буквами івриту.

Текст та ілюстрації: Шимон Бріман (Ізраїль).