Ілля Галант, Київський митрополит Петро Могила та його ставлення до євреїв

[Примітка редактора: Ми передруковуємо тут маловідомий документ 17-го століття, який свідчить, що у ті часи вище українське духівництво  закликало віруючих до ґуманного ставлення до євреїв як до рівних, без зайвих забобонів та упереджень.З аклик належить до славетного Київського митрополита Петра Могили (1596 - 1647), засновника Києво–Могилянської Академії.] 

Київський митрополит Петро Могила та його ставлення до євреїв.

Бідна історіографія російських євреїв. Не дивлячись на те, що євреї проникли в Росію, ймовірно, ще при перших Рюриковичах й що в багатьох місцевостях нашої великої вітчизни, де євреї поселились ще задовго до появи там, так би мовити корінного населення, ми до цього часу ще не мали змістовної, науково описаної історії нашого народу в цій країні.

Мало того. До останнього часу ще не виявлено й не опрацьовано навіть мізерну частину багаточисельних та цінних матеріалів, що зберігались у різних архівах та книгосховищах, які змогли б розповісти досить багато цікавого й повчального про минуле нашого народу в Росії. Навіть той науковий історичний матеріал, що містився в рукописах та листах, зібраних та виданих членами історико-етнографічної комісії при організації «Розповсюдження Просвіти», матеріал, який зміг би висвітлити ту чи іншу епоху щодо історії євреїв в Росії, ту чи іншу сторону їх приватного чи суспільного життя, а головним чином, їх соціальне та юридичне положення в цій країні, відношення до них офіційних сфер – навіть цей матеріал майже не використаний і чекає на свого історика. Російські антисеміти, на виправдання існуючих обмежуючих законів про євреїв, продовжують називати цих останніх як про тих, що прибули, шкідливих елементів, що з’явились тут, щонайменше, зі вчорашнього дня; лицемірні розповсюджувачі «Нового часу» не припиняють свідчити своїм читачам про той історичний абсурд, нібито російський народ завжди відносився ворожо до євреїв й що така ворожість пояснювалась й пояснюється поганими й негативними особливостями єврейського характеру та єврейської моралі. А поміж тим, для відданого історика який шукає лише одну об’єктивну правду, тепер цілком очевидно, що відношення росіян до євреїв у їхньому співіснуванні завжди були добросовісні та доброзичливі; що не лише простий народ, а й більшість представників світської й духовної влади вбачали в євреях корисних громадян, які багато в чому сприяли економічному процвітанню країни. Я не буду наводити існуючих з цього приводу друкованих матеріалів, які доступні для кожного, хто цікавиться цим питанням. Я подам тут зміст одного, доволі цікавого документу, що відображає погляди на євреїв одного із найвидатніших та найавторитетніших південно-російських пастерів, Київського митрополита першої половини XVII сторіччя, Петра Могили. Цей Документ до цього часу ще не виданий та зроблено витяг із так званого документу «Грамотъ Образцовыхъ» - рукопису збірника Московської Синодальної Типографської бібліотеки, № 390б сторінка 16.[1]

Цей документ називається: «Розпорядження, за яким благословляються всі речі, які християни купують у євреїв». Ось його зміст.

«Всім взагалі священикам і християнам, побожним людям, кому-то потрібно, ми заявляємо смиренно прийняти до відома:  1) свободу християнську й несвободу старозавітну та людей старозавітних, які під страхом прокляття зобов’язані дотримуватись записаних у законі Мойсея обрізання й обмеження щодо страв, тоді коли християни звільнені від цих обмежень, і їм дозволено й благословенно всі харчі, що на ринку та в крамницях продаються; 2) що християни, які із старозавітними людьми ведуть мирно торгівлю іншими предметами, - дозволяється й благословляється їм, синам нашим духовним з благословення Божого купувати й з вдячністю до Господа Бога за його дари, вживати харчі, гов’яже й бараняче м’ясо єврейського різання. Крім цього, ми закликаємо всіх, що живуть за єдиним законом, до сусідської дружби, згоди та приязні, а християнам, що служать у євреїв, дотримуватись християнських законів та обрядів, дотримуватись неділі, а їх господарі , які живуть за старим завітом, не повинні цьому перечити: ми закликаємо їх вчити свою челядь до Божого послуху.»

Як мало гармонізує цей проникнутий, сповнений любові до євреїв, заклик авторитетного митрополита Петра Могили з брехливими та лицемірними дивними думками «Нового часу» щодо споконвічної російсько-єврейської ненависті, яку начебто доказано і виправдано за допомогою історії та наскільки гучно звучить голос правдивого пастиря вже згаданого митрополита над отруйною й непробаченою проповіддю людиноненависництва, яку обрав своєю трибуною орган російське духовенство – «Церковний Вісник».

І. В. Галант

Всім ченцям, священикам, християнам і взагалі людям всіх віросповідань, ми заявляємо смиренно прийняти свободу християнську й несвободу старозавітну та людей старозавітних, які під страхом прокляття зобов’язані дотримуватись записаних у законі Мойсея обрізання й обмеження щодо страв, тоді коли християни звільнені від цих обмежень, і їм дозволено й благословенно всі харчі, що на ринку та в крамницях продаються; християни, які із старозавітними людьми ведуть мирно торгівлю іншими предметами та проводять політику, де з благословення Божого дозволяється й благословляється їм купувати й з вдячністю до Господа Бога за його дари, вживати харчі, гов’яже й бараняче м’ясо єврейського

різання. Закликаємо та благословляємо християн, синів своїх духовних та всіх, які разом живуть за одним законом, до сусідської дружби, злагоди та доброзичливості, а християнам, які служать у євреїв нагадуємо дотримуватись християнських законів, обрядів та церковної набожності, щонеділі причащатися. Закликаємо їхніх старозавітних господарів не перечити цьому, а вчити свою челядь Божому послуху. За цю нашу доброзичливість до єврейських людей від яких навзаєм бажаємо, щоб панове орендарі згідно святих канонів дозволяли нашим братам християнам у дні великих свят не варити пива в броварнях, а відвідувати церкву згідно їх обітниці, не відмовляючи їм у церковній потребі: це розпорядження до наших братів затверджую власним підписом.

Написано в N: році N місяці  N дні,

Оскільки текст Грамоти [розпорядження] внесено до збірки показових розроряджень, то з неї вилучено дату та підпис Могили.

Джерело: Галант І. В. Київський митрополит Петро Могила та його ставлення до євреїв // Київська Давнина. — 1905. Травень. — Т. 89.

[1] Цей документ нам люб’язно надав С. Т. Голубев.

Використано матеріал згідно посилання:  http://ju.org.ua/ru/publicism/455.html

Переклад зі старослов’янської на українську мову: Іванна Проць
Торонтський університет