«Canadian Jewish News». Питання та відповіді Йосиф Зісельс: Українські євреї — це частина України
Джоді Шупак, власкор, середа, 8 квітня 2015
Йосиф Зісельс, віце-президент Всесвітнього єврейського конгресу та голова Євразійського єврейського конгресу, киянин, 3 березня відвідав Оттаву і 4 березня — Торонто — з метою поділитися поглядами на українсько-єврейські взаємини в Україні та на тенденції у загальній політичній атмосфері.
«Canadian Jewish News» поговорили з ним про участь українських євреїв у майданівському протестному русі у Києві 2013 року, коли було повалено тодішнього президента Віктора Януковича, про антисемітизм і про «Українсько-єврейську зустріч», багатонаціональну групу, яка сприяє зміцненню зв'язків між громадянами України та уродженцями України — юдеями, християнами та приналежними до інших культурно-релігійних традицій — в Україні, Ізраїлі й у діаспорі.
Чи виступали взагалі українські євреї проти Януковича до його повалення?
Ми не робили жодних досліджень із цієї теми, але я гадаю, що більшість євреїв в Україні — нормальні, адекватні люди, їм не могло бути до вподоби те, що робив Янукович... Дехто багатів за Януковича і тому підтримував його. Але були також і підприємці, які виступали проти Януковича... Якби євреїв запитали: «Ви за чи проти Януковича?» — на це було б важко відповісти. Але якби їх спитали, чи вони за демократію, виявилося б, що вони помірковані люди, [які прагнуть демократії] та гідності.
Вони бачать, як живуть євреї у Європі, та як живуть євреї у Росії, і, ясна річ, вони вибирають [бути ближче до Європи], хоча там набагато більше антисемітизму, ніж в Україні та Росії разом узятих.
Якою мірою українські євреї були задіяні у майданівському русі?
Кожну етнічну групу, яка проживає в Україні, у тому числі, етнічних українців, можна поділити на три категорії:
- Люди, належні до авторитарного, радянського минулого, які активно захищають його та не бажають жити у європейській Україні (анти-Майдан).
- Байдужі. Для них не має значення, коли та як жити. Вони нічому не надають явної переваги.
- Люди, які щиросердно намагаються полишити своє авторитарне, радянське минуле та жити у демократичній, квітучій і гідній Україні (про-Майдан).
Серед євреїв є на сьогодні радянські євреї, євреї України й українські євреї. Протягом останніх 23 років ми були свідками процесу трансформації — перетворення [деяких] радянських євреїв на євреїв України, а по тім — на українських євреїв. Представники останньої категорії були на Майдані: вони виголошували промови, допомагали, захищали Майдан (троє загинули там і належать до «Небесного сотні» — протестувальників Євромайдану, убитих у зіткненнях).
Наразі українські євреї виступають добровольцями в основних громадянських суспільних ініціативах. Вони допомагають біженцям, армії та національній гвардії грошима, медикаментами, зброєю; вони воюють у рамках збройних сил.
Не можу навести конкретної статистики, але, з загальних міркувань, очевидно, що євреї дуже активні у різних царинах. Тому їхня присутність непропорційно відчутніша й на Майдані, й у парламенті, бізнесі, науці та громадянському суспільстві.
Українські євреї є частиною української політичної нації, так само, як французькі євреї протягом майже 200 років були невід'ємною частиною французької політичної нації.
Наскільки частими були прояви антисемітизму за правління Януковича і тепер, за президента Петра Порошенка?
Під час правління Януковича проблема полягала не в антисемітизмі, а у загальному обкраданні народу, в уряді з його безкінечною корупцією, у зниженні рівня людської гідності, ігноруванні інтересів нації. Саме через це люди вийшли протестувати, а не через антисемітизм. Протягом останні років правління Януковича та дотепер спостерігалося небагато проявів антисемітизму в Україні.
Як Порошенко ставиться до євреїв України?
Ми не хочемо, щоб українська влада, й, у тому числі, президент, особливим чином виділяли нашу громаду з-поміж інших етнічних меншин в Україні. Звісно, є наші специфічні питання, пов'язані з пам'яттю про Голокост, міграцією та ін., але ми бачимо, що президент ставиться позитивно до нашої спільноти. Він виступив на щорічній церемонії пам'яті про трагедію Бабиного Яру і запевнив нас, що немає місця для антисемітизму в Україні, а також узяв участь у заходах, приурочених до останньої річниці звільнення Освенцима.
Звідки взялося поняття, що новий український уряд є антисемітським або фашистським?
Це почалося за колишнього президента України Леоніда Кучми, коли мітку «фашист» було вперше використано для позначення опозиції. Так само й уряд Януковича минулого року зробив усе можливе, аби показати, що опозиція — фашистська і націоналістична. Ми розуміли, що ці процеси було ініційовано Росією.
До виборів, що привели Порошенка до влади, Україна мала тимчасовий уряд. У цьому уряді було кілька членів партії «Свобода», радикальної, але й опозиційної до Януковича (хоча багато хто вважає, що партію фінансував Янукович, аби на наступних президентських перегонах, де він зіткнеться з лідером «Свободи», українці надали перевагу Януковичу). Оскільки ярлик опозиції як фашистської уже був у ходу, Януковичеві, його послідовникам і Путіну було легше назвати опозицію фашистською. Ярлики пристають... утім, час показує, що українське керівництво не є ні фашистським, ані антисемітським.
Чи Ви мали відчуття, що українські євреї чи євреї за межами України повірили, що українська влада —фашистська чи антисемітська?
Після зміни уряду майже всі єврейські організації в Україні підтримали новий уряд. Тож в Україні мало хто підтримував цю думку, а от євреї за межами країни були більше переконані у цьому, бо такий стереотип існує.
Якою роботою займається «Українсько-єврейська зустріч» (UJE)?
UJE спонсорувала багато заходів, включаючи розробку спільного історичного наративу, у якій було задіяно вчених і експертів з метою створити правдивий опис українсько-єврейських стосунків протягом століть. Напередодні торішніх президентських виборів UJE виступила одним зі спонсорів великої конференції у Києві під назвою «Мислити з Україною», у якій взяли участь провідні інтелектуали, щоб обговорити ситуацію в Україні й у такий спосіб підтримати процес демократизації, що відбувається там.
UJE є спонсором нагороди ім. митрополита Андрея Шептицького, яку щорічно присуджують особистості з України, Ізраїлю чи діаспори, яка зробила важливий внесок в український-єврейське порозуміння та співпрацю.
Цього року на книжковому ярмарку в Єрусалимі UJE представила новий їдиш-український словник і влаштувала виступи відомої української письменниці Ірени Карпи, яка розповіла про сьогоденні культурні та літературні напрями у країні.
Моя організація тісно співпрацює з UJE. Вони спонсорували низку наших ініціатив, у тому числі молодіжних таборів, спрямованих на підтримку толерантності. Мою подорож до Канади та Сполучених Штатів, де я зустрівся з українськими та єврейськими громадами, їхніми лідерами та керівниками різних етнічних діаспоральних груп, було уможливлено завдяки підтримці UJE.
Які неєврейські групи, якщо такі є, виступають друзями чи союзниками євреїв в Україні?
Ми співпрацюємо з багатьма організаціями у галузі громадянського суспільства, і майже всі вони — наші співвітчизники. Ми відчуваємо дуже позитивне ставлення до євреїв з їхнього боку. У середовищі Київського Патріархату [Української Православної Церкви], Української Греко-Католицької Церкви, протестантів відчутною є велика симпатія до євреїв, є співпраця, наприклад, з Українським католицьким університетом, який також працює з UJE, а також із різними групами з захисту прав людини.
Вважається, що російський уряд цілком приязний до євреїв. Чи сказали б Ви, що це правда? І чи не відбулося змін у цьому, зважаючи на нещодавній конфлікт?
Я гадаю, що російський уряд приязний лише до самого себе і використав єврейське питання на власну користь. Він хоче показати світові, що в Росії є цивілізований підхід до інших. Але якщо це буде вигідно його інтересам, якщо це відповідатиме його цілям, уряд зробить євреїв своїм внутрішнім ворогом. Ми знаємо з історії, що це робилося раніше.
Скільки приблизно євреїв живе в Україні?
Близько 300 тисяч. Вони, як правило, живуть у великих містах, більшість — у центральних, південних і східних регіонах країни.
Яким є їхній типовий соціально-економічний статус?
Вони належать до середнього класу і працюють у всіх галузях виробництва.
Якою є їхня типова релігійна належність?
Більшість — світські, але є і релігійні євреї. Сьогодні в Україні працює 70 синагог.
Переклад: Мір'ям‑Фейґа Бунімович
