Ефраїм Кацир (Качальський) 1916-2009

Українсько-єврейські стосунки багаті на спільні сторінки історії та видатних особистостей, які відіграли свого часу визначну роль у становленні та розбудові держави Ізраїль. До них належить Ефраїм Кацир  (Качальський) — уродженець Києва, визначний вчений-біофізик і впливовий ізраїльський політик, четвертий президент Ізраїлю.

Він народився 1916 року в Києві, але вже через неповний десяток років сім’я переїхала до Палестини. Ефраїм виховувався й зростав в інтелігентній родині, де дідусь був шанованим рабином, то ж до єврейських традицій плекалося шанування. Оселившись у Палестині з родиною, хлопчик закінчив гімназію в Єрусалимі, а далі вступив до Єврейського університету в Єрусалимі. Його професійним зацікавленням і сферою зростання стає світ біофізики, про що свідчать його успіхи в університетському навчанні й дослідженнях: у 1941 році Ефраїм здобуває докторський ступінь із біофізики. Його дослідження амінокислот і білків набувають розголосу й привертають увагу в науковому світі. У 1950 році він отримує премію Вейцмана, а згодом премію Ізраїлю та премію Ротшильда. За визначні дослідницькі успіхи Ефраїма Качальського прийняли в Національну академію наук Ізраїлю, а опісля він отримав запрошення до членства в Американській академії наук.

Така успішна наукова кар’єра відіграла для Ефраїма своєрідну роль: він отримав запрошення балотуватися на пост президента Ізраїлю від Голди Меїр, яка на той час була прем’єр-міністром. Качальський був беззаперечним моральним та інтелектуальним авторитетом того часу, тож отримав велику підтримку на президентських виборах. У травні 1973 року він обійняв посаду четвертого президента Ізраїлю. Його каденція не була безхмарною, навпаки — сповненою історичних і доленосних для держави рішень. У 1973 році він, як президент, разом із країною пережив війну Судного дня й цілу низку складних дипломатичних викликів того часу. Популярність Ефраїма Кацира була неабиякою, що давало йому великі шанси переобратися на другий президентський термін у 1978 році, проте він вирішив повернутися до наукової роботи.

Ефраїм Кацир завжди пам’ятав і неодноразово згадував про місто свого народження та дитинства — Київ. У його мемуарах, написаних незадовго до смерті, часто фігурують київські спогади. Вже після свого президентства Ефраїм відвідував Київ, зокрема як світової ваги науковець. Він прожив яскраве, сповнене сенсу життя, в якому відбувся і як політичний діяч, і як дослідник. Помер в Ізраїлі в поважному 93-річному віці в оточенні своїх найрідніших. Похований в Єрусалимі.