24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Насправді війна Росії проти України триває століттями, а її останній етап почався у 2014 році з незаконної анексії Криму.
За останні чотири роки мільйони українців постраждали від вимушеного переміщення, підвищеної смертності серед цивільного населення, а віднедавна й відключень електроенергії через постійні атаки Росії на цивільну інфраструктуру під час найсуворішої зими в Україні за понад десятиліття. Попри труднощі українці вистояли. Відновлюються будівлі, розвивається українська культура, народжується нове покоління українців.
Як рефлексія про чотири воєнні роки, подане нижче фотоесе висвітлює життя в Києві та Львові під час війни й моменти міжнародної підтримки України.
2022
Українські біженці, переважно жінки та діти, стоять у черзі до пункту харчування на центральному залізничному вокзалі Кракова 20 березня 2022 р. Чоловікам віком 18–60 років заборонено виїжджати з України через оголошення в країні воєнного стану. Станом на грудень 2025 року приблизно 970 тис. українців мають тимчасовий статус у Польщі.Сіракузи, Сицилія, 26 грудня 2022 р.
2023
Михайлівська площа в Києві, 28 квітня 2023 р.Автомобілі, знищені під час запеклих боїв у 2022 році, — частина імпровізованого меморіалу під Ірпенем, 30 квітня 2023 р.Ізраїльський український фестиваль «Етнохутір», що відбувся в Тель-Авіві 23 червня 2023 року, дав змогу висловити протест проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну й продемонструвати солідарність між українцями та євреями. Ярмарок, що його зорганізувала некомерційна організація «Ізраїльські друзі України», проводиться щорічно для відзначення української кухні та культури. Організація відіграє важливу роль у підвищенні обізнаності про Україну в Ізраїлі.Кожен український прапор на цьому фото, зробленому 2 травня 2023 року на Майдані в Києві, символізує життя загиблого солдата. Майдан став громадянським меморіалом пам'яті загиблих у геноцидній війні Росії проти України.Знак на вул. Хрещатик у Києві, 2 травня 2023 року, з написом: «Ветерани різні, перемога одна. З повагою до всіх, хто робить Україну сильнішою». Зображений солдат — кримський татарин, який тримає прапор Криму. Росія незаконно вторглася в Крим й анексувала його у 2014 році.Фото з Франкфурту, 18 липня 2023 р. Німці солідарні з Україною. Станом на початок лютого 2026 року Німеччина надала тимчасовий захист приблизно 1,25 млн українських біженців, переважно жінкам і дітям.Український солдат відвідує виставку робіт відомої української художниці Марії Примаченко в «Українському Домі», Київ, 17 вересня 2023 р. Примаченко, художниця-самоучка й представниця наївного малярства, 1966 року отримала Шевченківську премію, найвищу державну нагороду України за культурні досягнення. Понад 20 її робіт, що зберігалися в музеї за межами Києва, були знищені під час повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Фрагменти її робіт зараз відтворені на популярних значках.Український тризуб встановлено на постаменті, на якому колись стояв пам’ятник Леніну в Києві, 22 вересня 2023 р. Повалення цього пам’ятника знаменує загальнонаціональний рух за очищення країни від радянських та російських меморіалів.Попри труднощі українські видавці й далі беруть участь у міжнародних книжкових фестивалях з актуальною тематикою, як-от «Крихкість існування» на Франкфуртському книжковому ярмарку, 20 жовтня 2023 р. Українські письменники здобувають дедалі ширше міжнародне визнання, а їхні твори перекладають основними мовами.
2024
Очікування на залізничному вокзалі в Перемишлі 29 лютого 2024 року для проходження митного контролю перед тим, як сісти на потяг до України. Місто Перемишль, розташоване на західному кордоні України, — важливий транзитний пункт.Українці продовжують досліджувати, обговорювати та пам’ятати про Голокост, як засвідчує виставка просто неба, присвячена 80-й річниці створення гетто у Львові, 7 березня 2024 р.Книга президента України Володимира Зеленського «Послання з України» в перекладі італійською мовою, книгарня в Римі, 5 червня 2024 р. Нещодавні публікації італійських науковців, як-от Сімоне Беллецца, автора книги «Identita ucraina: Storia del movimento nazionale dal 1800 a oggi» («Українська ідентичність: Історія національного руху від 1800 року до сьогодні»), а також переклади творів українського історика Ярослава Грицака та українського письменника Андрія Куркова змінили сприйняття України та кинули виклик давньому проросійському наративу в Італії.Львівський військовий цвинтар, відомий як «Марсове поле», 8 липня 2024 р.Радянське монументальне мистецтво у львівському музеї «Територія Терору», 26 липня 2024 р. Музей має на меті «дослідити, осмислити та презентувати трагічні сторінки історії середини ХХ століття». Колекцію, присвячену радянському монументальному мистецтву, зібрали 2019 року з фокусом на політиці пам'яті, оскільки вона «інтегрує приклади візуального мистецтва як форми радянської меморіалізації та пропаганди в публічному просторі». Війна Росії спонукала Україну до розриву з радянським минулим.12 вересня 2024 року в київській синагозі Бродського відбулася поминальна служба за Антоном (Матіньягу) Самборським, названим сином відомого українського рабина Моше Реувена Асмана. Рабин багато подорожував, щоб заручитися релігійною та політичною підтримкою України. Українці різного етнічного походження борються і вмирають за те, щоб Україна залишалася суверенною демократичною країною.Меморіал загиблим солдатам 3-ї окремої штурмової бригади Збройних сил України, на виставці на Софійській площі, 24 вересня 2024 р. Такі виставки просто неба, присвячені пам’яті військовослужбовців, що загинули на війні проти Росії, є в багатьох містах по всій Україні.Ікони, пошкоджені російськими атаками, на відкритті виставки «На сторожі Святої Софії» в Музеї історії міста Києва 26 вересня 2024 р. Виставка, куратором якої виступив історик Віталій Нахманович, була присвячена «російсько-українській війні як наслідку багатовікового протистояння російської та української цивілізацій із їхніми абсолютно протилежними цінностями».Меморіал у Тернополі з подякою українським воїнам за їхній героїзм, патріотизм, самопожертву, звільнення окупованих територій та дитячий сміх, 10 жовтня 2024 р.У 2024 році в Музеї шведської армії в Стокгольмі відбулася виставка під назвою «Перехрестя: Швеція–Україна (1000 років)». На цьому фото, зробленому 20 жовтня 2024 року, зображено прапори з колекції музею, що символізують українську державність: козацькі прапори, вимпели, щит, бунчук і штандарт татарського кавалерійського полку. Прапор Богдана Хмельницького (XVII ст.) видно внизу по центру. Організатори зазначають, що цей прапор «імовірно захопили польсько-литовські війська під час битви під Берестечком 1651 року. Пізніше його, як і всі козацькі прапори на цій виставці, забрали шведи під час Варшавської битви 1656 року, після чого прапор перевезли до Швеції. Сьогодні Богдана Хмельницького вважають одним із засновників незалежної української національної держави, а прапор є одним із найважливіших символів країни. Тканина — льон та вовна. Оздоблення нанесено на тканину. Кириличні літери можна розшифрувати так: Богдан Хмельницький, Гетьман Війська Запорозького Его Королівської Милості».
2025
Український прапор майорить над будівлями в Копенгагені, 23 жовтня 2024 р.Табличка з написом: «Прямо зараз на полі бою в Україні вирішується майбутнє світу» біля Українського інституту Америки в Нью-Йорку, 22 березня 2025 р. Діяльність цієї некомерційної організації спрямована на «промоцію мистецтва, музики й літератури України та української діаспори. Вона служить як центром для українсько-американської громади, так і американським “Вікном в Україну”, проводячи публічні художні виставки, концерти, кінопокази, поетичні читання, літературні вечори, дитячі програми, лекції, симпозіуми та повноцінні освітні програми».Вшанування пам'яті української письменниці, дослідниці воєнних злочинів Вікторії Амеліної 1 червня 2025 року на Міжнародному фестивалі «Книжковий Арсенал» у Києві. Вікторія отримала поранення 27 червня 2023 року під час російської атаки на Краматорськ, коли ракета «Іскандер» влучила в піцерію, де вона перебувала з журналістами й політиками з Колумбії. Вікторія померла 1 липня 2023 року у віці 37 років. Після її смерті залишився син і чоловік.Пам'ятник Ігорю Воєводіну, студенту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, який загинув у боротьбі за незалежну Україну біля міста Кремінна в Луганській області, 4 червня 2025 р. Ботанічний сад прилягає до університету.Ім'я російського композитора Петра Чайковського перекреслене на меморіальній дошці, встановленій на будинку в Києві, де відомий український композитор Микола Лисенко жив з 1888 по 1894 рік, червень 2025 р. Композитори зустрічалися в будинку Лисенка в 1896 році. У рамках «деколонізації» Україна вживає заходів для вилучення імені російського композитора з назв державних та культурних установ, зокрема Національної музичної академії України в Києві.Фрагмент скульптури, присвяченої іноземним захисникам України, на Михайлівській площі в Києві, 8 червня 2025 р. Виставку, яка відбулася в Музеї війни, зорганізував Фонд Р. Т. Везермана — американська продемократична некомерційна організація, що працює в Україні з 2022 р.«Чорна хмаринка» — «твір мистецтва, що візуалізує загрози, які ми вирішуємо не бачити — сліпо сподіваючись, що хтось інший збереже стабільність світу навколо нас» — на Софійській площі в Києві, 8 червня 2025 р. Цей артоб’єкт-попередження пізніше поїхав до Сполучених Штатів на фестиваль Burning Man, де його знищила буря, а проте він знову постала як новий мистецький твір «No Fate» (Немає долі).З виставки «…за межами рідної землі» 14 червня 2025 року в Музеї війни в Києві. Виставка документує оборонну операцію України в Курській області Росії, а також українські поселення, що розвивалися на землях Курщини, Білгородщини й Воронежчини з другої половини XVII століття. Написи на табличці виконані російською мовою: Україна — наліво, Росія — направо.Мурал із написом «Будем живі — не помрем» на будівлі в Києві, червень 2025 р.Тимчасова статуя Тараса Шевченка в парку, названому на його честь, навпроти Київського національного університету, 10 серпня 2025 р. Постійна статуя Кобзаря загорнута в захисне покриття, як і багато інших пам’ятників у місті. Статую було відкрито 6 березня 1939 року на місці колишнього пам'ятника російському царю Миколі I до 125-річчя з дня народження Шевченка. Університет названо на честь поета з тієї ж нагоди.Вікно головного торгового центру Києва, ЦУМу, прикрашене творами мистецтва відомої української художниці Алли Горської, 20 серпня 2025 р. Горська також була радянською дисиденткою, пов'язаною з українським андеграундом та рухом шістдесятників у 1960-х роках. Шістдесятники відкидали принципи соціального реалізму, сповідували свободу творчості й відмовлялися ставити свої твори на службу інтересам радянської влади. Радянські спецслужби вбили Горську у віці 41 рік за не до кінця з'ясованих обставин.Прапорів на честь українських військовослужбовців, які загинули у геноцидній війні Росії проти України, дедалі більше, 29 серпня 2025 р.
2026
Знімок з екрана від 8 лютого 2026 року показує графік відключень електроенергії в центрі Києва. Росія безжально атакувала електромережу України, спричиняючи відключення електроенергії в найбільших містах України. Чорні прямокутники показують, коли електроенергія недоступна. Робітники-комунальники докладають величезних зусиль, працюючи на морозі, щоб відновити електропостачання житлових будинків та підприємств.Вхід на широко розрекламовану виставку про життя українського поета й дисидента Василя Стуса та його літературне коло, Мистецький Арсенал у Києві, 8 лютого 2026 р. У поясненнях до виставки наведено твердження «Поки ми тут, все буде гаразд», яке Стусом висловив у листі до свого друга Анатолія Лазоренка в 1962 році. Ці слова знайдуть відгук у тих, хто прагне стабільності серед виру бурхливого світу. Минуле України сповнене провідних постатей; Василь Стус став чимось на зразок культової ікони — маяком для неспокійних. Стус помер 4 вересня 1985 р. у віці 47 років у радянській колонії «Пермь-13».Сувора київська зима, найхолодніша за понад десятиліття, змусила придбати нове пальто, пошите в Харкові фірмою Your Way, 8 лютого 2026 р. На спині вишито девіз «Душу й волю не віддам нікому», а на рукаві — «Свій свого бачить здалеку».17 лютого 2026 року українці по всій країні отримали сповіщення про загрозу пуску російської ракети «Орєшнік» в напрямку України. Щоденні сповіщення про ракети й безпілотники, націлені з Росії в Україну, стали повсякденним фактом життя для українців.Знаменита «Юрта незламності» в парку Тараса Шевченка, Київ, 19 лютого 2026 р. Такі пункти незламності дають змогу підзарядити мобільний телефон, попрацювати, зігрітися, випити теплий напій мешканцям, які щодня стикаються з російськими атаками на електромережу країни. Юрту надали українська парламентська група зі зв’язків з Казахстаном, український депутат Сергій Нагорняк, казахський бізнесмен Даулет Нуржанов і представники казахської діаспори в Україні.Софійська площа в Києві, 19 лютого 2026 р.Золоті Ворота в Києві, 19 лютого 2026 р. Згідно з «Енциклопедією України», вони є «однією з найважливіших архітектурних та історичних пам'яток, що залишилися з часів Київської Русі. Розташовані в південно-західній частині стародавнього Києва. Золоті Ворота почали будувати 1037 року за правління Ярослава Мудрого й звели їх приблизно в той самий час, що й Софійський собор та укріплення верхнього міста. Золоті Ворота були парадним в’їздом у місто й оборонним порталом до укріпленої частини міста». Залишки воріт все ще стояли в 1970-х роках; Золоті Ворота реконструювали 1982 року на честь 1500-річчя Києва. Українська столиця на понад шість століть старша за Москву.На фотографії від 20 лютого 2026 року банер на львівській ратуші вшановує вчинок українського скелетоніста Владислава Гераскевича, якого 12 лютого дискваліфікували на Олімпійських іграх після того, як він відмовився замінити шолом, що вшановує українських спортсменів, які загинули у війні проти Росії. Міжнародний олімпійський комітет заявив, що шолом є політичною промовою. Гераскевич заперечив це твердження. Тим часом російським і білоруським спортсменам дозволили брати участь в іграх як нейтральним спортсменам, хоча деякі висловлювали підтримку війні Росії проти України. Міжнародний паралімпійський комітет заявив, що спортсмени з Росії та Білорусі можуть змагатися під своїми національними прапорами й гімнами на іграх у березні 2026 р. Це рішення засудили уряди кількох країн, зокрема Італії — країни, що приймає змагання.Огляд 22 лютого 2026 року виставки «Маріуполь. Українська Ідентичність», присвяченої східноукраїнському місту, яка відкривається для публіки у Львові 24 лютого 2026 року, у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проєкт «виник як відповідь на втрату міста та потребу зберегти його історію, пам’ять і сенси в момент, коли Маріуполь було фізично зруйновано, але не знищено як частину української культури». Група архітекторів, дослідників, художників та маріупольців задокументувала місто як багатошаровий історичний та соціальний простір, а не лише як територію. Ключовими елементами є віртуальна візуалізація міського драматичного театру, зруйнованого 16 березня 2022 року російськими авіаударами, в якому переховувалися сотні людей, та великий макет Маріуполя в масштабі 1:4000, виготовлений з-понад 300 окремих частин. Виставка триватиме до 22 березня 2026 року у львівській Пороховій вежі.Львівський військовий цвинтар, відомий як «Марсове поле», 22 лютого 2024 р.
Щодня українці зупиняються о 9:00 ранку на хвилину мовчання, щоб вшанувати пам'ять загиблих у геноцидній війні Росії проти України. Львів, Площа Данила Галицького, 23 лютого 2026 р.
Це фото Михайлівської площі в Києві від 19 лютого 2026 року найкраще підсумовує те, за що бореться Україна, — Свободу.
