«Храм Соломона» біля Києва: Як єврейський вчений просував агроіндустрію України

Серед відомих персоналій, чиї ювілеї Український Інститут Національної Пам'яті рекомендує відзначити цього року, знаходиться і професор Соломон Франкфурт — видатний учений-агробіолог, економіст і державний діяч епохи Української революції, один із творців Академії Наук України, якому у січні 2026 року виповнюється 160 років.

Соломон Львович (Шломо Меєрович) Франкфурт народився 1866 року у Вільно (зараз — Вільнюс, Литва). Вищу освіту та ступінь доктора з хімії він здобув у Цюріхському університеті. Працював асистентом відомого вченого-агробіолога Ернста Шульца, професора Швейцарської Політехніки, досліджуючи властивості цукру в різних рослинах. Згодом ці дослідження Франкфурта будуть застосовані у розвитку українського цукрового буряківництва.

Незважаючи на наукові досягнення, в 1898 році Соломону Франкфурту було відмовлено у посаді професора Московського сільськогосподарського інституту — як «особі юдейського віросповідання».

Не маючи можливості отримати гідне місце в університетах через державний антисемітизм Російської імперії, Франкфурт приймає пропозицію приватного бізнесу з Києва у сфері агроіндустрії, в якій тоді були сильні позиції українського та єврейського капіталу.

Наступні два десятиліття його життя (1901-1920 роки) були пов'язані з Києвом та Україною — і це були його найплідніші роки як вченого та громадського діяча.

Досягнення Франкфурта в нових методах вирощування та селекції цукрових буряків, картоплі та пшениці навіть зараз, за ​​сто років, продовжують давати величезний позитивний ефект, роблячи сучасну Україну одним із найбільших глобальних виробників агропродукції.

Франкфурт очолює агрохімічну лабораторію Київського землеробського синдикату. Саме Франкфурт розробив та впровадив новітні наукові методи насінництва, оцінки та покращення насіннєвого матеріалу різних агрокультур на українських землях.

Зі створеної Франкфуртом лабораторії виріс чинний і зараз академічний Науковий Центр Інституту землеробства України.

На початку 20-го століття вчений створив мережу експериментальних полів для підвищення врожайності цукрових буряків у Волинській, Полтавській, Київській, Харківській та Подільській губерніях.

Соломон Франкфурт розробив та реалізував саме на українських землях спеціальну програму мінеральних добрив у сільському господарстві. Завдяки Франкфурту, у світовій науковій практиці остаточно утвердилися поняття «культура цукрових буряків» та «культура насіння».

З ініціативи Франкфурта та на гроші місцевих цукрозаводчиків, у 1909 році було організовано Центральну дослідницьку станцію з культури цукрових буряків — поблизу села Миронівка Київської губернії.

Трохи пізніше там була відкрита Миронівська дослідницька і селекційна станція (зараз — Миронівський Інститут пшениці). На станції проводилися експерименти щодо селекції нових сортів пшениці. І назву першому відомому у світі сорту пшениці озимої м'якої — «Українка 0246», — дав саме Соломон Франкфурт.

Вчений займався популяризацією науки, написавши книги "Що потрібно знати хліборобу, щоб успішно вирощувати цукрові буряки" (Київ, 1913), а також "Аграрна реформа та цукрова промисловість" (Київ, 1918).

Багатогранна діяльність Соломона Франкфурта видна з такого списку його ініціатив та посад:

• один із засновників Київського Агрономічного товариства (1909),
• ініціатор проведення Першого Всеукраїнського аграрно-економічного з'їзду у Києві 22–26 жовтня 1917 р., за рішенням якого було створено Академію землеробства та лісівництва,
• член Вищої земельної комісії УНР,
• член комісії зі створення у 1918 році Української Академії Наук (зараз — Національна Академія Наук України),
• голова Сільськогосподарського наукового комітету України (1919–1920), з якого надалі виросла Національна Академія аграрних наук України (НААН).

Соломон Франкфурт багато років був одним із лідерів «Партії народної свободи» — конституційних демократів (кадетів) у Києві. Історики кажуть, що він, разом із друзями — київськими кадетами, — перебував у масонській організації ліберальної спрямованості.

Франкфурт бачив у українській державності, що народжується, альтернативу проти загрози більшовиків, які захопили владу в Росії в жовтні 1917 року. Тому видатний учений послідовно підтримував спочатку Українську Народну Республіку, а згодом і Українську Державу гетьмана Павла Скоропадського.

Як написав один із біографів Франкфурта, «в українську державність він повірив більше, ніж багато українців».

У гетьманському уряді Соломон Франкфурт був головним спеціалістом із аграрної сфери. Він де-факто виконував функції заступника міністра землеробства та продовольства.

Найбільше продуктивно він працював в Аграрній комісії при Міністерстві землеробства України. Франкфурт брав участь у розробці законів «Про право продажу та купівлі землі поза міськими житлами», «Про передачу хліба врожаю 1918 року в розпорядження держави», а також про принципи земельної реформи Української Держави.

Вчений брав участь і в національних єврейських конгресах та громадських рухах цього періоду.

Про участь Соломона Франкфурта у процесі українського державотворення мені розповів головний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, професор Руслан Пиріг, який вивчав урядову діяльність Франкфурта в добу гетьмана Скоропадського.

Руслан Пиріг повідомив, що проф. Франкфурт двічі представляв Україну на складних економічних переговорах з Німеччиною та Австро-Угорщиною — на початку 1918 року від імені Центральної Ради, а згодом у вересні-жовтні 1918 року від імені Української Держави. В обох випадках вчений та дипломат обстоював українські інтереси під час підписання торгових договорів. Так, наприклад, Франкфурт домігся продажу українського цукру центральним державам за справедливою ціною.

Німецький кайзер Вільгельм II високо оцінив роль Соломона Франкфурта у переговорах і нагородив його Орденом Корони.

У період Директорії Соломон Франкфурт працював у складі Комісії з розробки торгового договору з Польщею (червень 1920 р.). Потім у серпні-вересні 1920 року він представляв економічні інтереси УНР на конференції балтійських країн у Ризі.

Після воєнної поразки УНР Соломон Франкфурт принципово не пішов працювати до більшовиків. Наприкінці 1920 вчений емігрував до Німеччини, де незабаром до нього приєдналася дружина з дітьми.

Наступні 33 роки його життя були пов'язані з глобальним єврейським союзом ОРТ, у рамках якого Франкфурт керував проектами технологічної освіти та допомогою єврейським ремісникам та землеробам у різних країнах Європи. Він працював по лінії ОРТ у Берліні, Лондоні та Парижі.

Після початку Другої Світової війни 73-річний вчений отримав в'їзну візу в американському консульстві в Бордо. На початку 1940 року Соломон Франкфурт із дружиною Добою дісталися берегів США. З 1947 року професор Соломон Франкфурт обіймав посаду президента Всесвітнього союзу ОРТ.

Франкфурт пішов із життя 18 листопада 1954 року у віці 88 років і був похований у місті Йонкерс, штат Нью-Йорк.

У 2016 році Україна відзначила 150-річчя видатного вченого та його величезний внесок у розвиток української аграрної науки. У Миронівському інституті пшениці було відкрито іменний пам'ятний знак Соломону Франкфурту, включаючи напис івритом.

Віктор Вергунов, академік Національної академії аграрних наук України, назвав створені Франкфуртом науково-аграрні центри України «Храмом Соломона». Серед них — Миронівська сільсько-дослідна станція з культури та селекції цукрових буряків, Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла, Інститут землеробства, Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків.

Академік Вергунов підкреслив: «Україні дуже пощастило, що на початку минулого століття для організації гідної системи науково-освітнього забезпечення подальшого розвитку провідного сектору її економіки — сільського господарства, вона мала в особі Соломона Франкфурта унікальну особистість європейського типу, енциклопедиста та потужного генератора нових ідей, який до того ж вмів їх втілювати».

Єврейська школа №141 у Києві, яка працює під егідою того самого Всесвітнього союзу ОРТ, президентом якого був Соломон Франкфурт, зараз разом із усіма киянами переживає найважчу військову зиму під варварськими обстрілами російської армії, перебуваючи без електрики та тепла.

Текст: Шимон Бріман (Ізраїль).

Автор вдячний співробітниці Архіву Всесвітнього ОРТ у Лондоні Дженніфер Брунтон (Jennifer Brunton) за сприяння в пошуках матеріалів та надання фотографії Соломона Франкфурта.