Історики як співучасники? Історіографія, імперіалізм та легітимація російської агресії
Звинувачуй жертву, або «Просто інший наратив»
Коли в лютому 2022 р. Путін пішов на ескалацію у війні проти України, зважившись на повномасштабне вторгнення й геноцид, академічні видання сполохалися і стали укладати «спеціальні цифрові випуски» з раніше опублікованих і пов’язаних з Україною статей. У спеціальному випуску видання «Kritika: Explorations in Russian and Eurasian History» – шанованому науковому журналі, який претендує на академічну експертизу з української історії, – натрапляємо на повторення дискусії 2015 р. «Українська криза, минуле і теперішнє». Як я наголошував у своїй рецензії на цю дискусію ще 2015 р., статті, які там опубліковано, відповідають мінімальним стандартам наукових історичних досліджень [1]. Тенденційна мова статей у цьому збірнику багато в чому відтворювала путінську пропаганду. Під час війни, що її розв’язала Росія, після кричущого порушення міжнародного законодавства і безпрецедентної в історії повоєнної Європи анексії, своєю риторикою і поясненнями статті дискусії 2015 р. в «Kritika» перекладали провину з Росії на Україну та її гадані проблеми з колективною пам’яттю, ідентичністю й націоналізмом.
Андрій Заярнюк
Детальніше @Україна Модерна
Англомовна версія статті доступна тут.
