«Курочка рава»: Єврейсько-українська іронічна казка

Я переконався: не можна читати єврейським дітям російські народні казки — вони навчать не тому, що потрібно. Ось я прочитав синові "Курочку-рябу" — і залишився в ментальному шоці.

Сюжет такий: знесла курочка яєчко не просте, а золоте. Реакція діда та бабки — примітивна, вони насамперед намагаються яйце розбити. Навіщо? Щоб тупо нажертися яєчнею.

Замість того, щоб спробувати зрозуміти суть цього феномена, віднести яйце ювеліру для визначення якості золота, а потім домогтися від курки регулярного знесення нових золотих яєць.

Далі ще тупіше: "Бабка плаче, дід плаче". Чого вони плачуть? Від того, що яйце не їстівне. Ну, не ідіоти?! Та будь-який єврейський дід, а бабця особливо, стрибали б від щастя, що в них золото з'явилося — до того ж таємно від Податкової служби. А ці дурні плачуть.

І зауважте, як курка їх заспокоює? "Я вам інше яйце знесу — просте". Очманіти можно. Замість того, щоб продовжити золоте виробництво, курка підлаштовує свій профіль заради цих тупих яйцежерів.

Правильна єврейсько-українська казка має називатися "Курочка рава" та мати зовсім інший сюжет.

У маленькому містечку на Прикарпатті мешкав дуже праведний, але дуже бідний рабин. Грошей у нього з дружиною не було від слова зовсім. І залишилися в їхньому домі три останні курки.

Якось у п'ятницю до їхнього будинку під'їхав віз із великим Бааль Шем Товом та двома учнями знаменитого засновника хасидизму. БЕШТ сказав, що буде радий провести Шабат у домі цього рабина, і той від щирого серця запросив гостей до хати.

Довелося різати та приготувати одну курку, яка і була зїдена гостями у святу Суботу.

Потім БЕШТ з учнями поїхали, але повернулися наступної п'ятниці — і все повторилося: рабин зарізав одну з двох курок, що залишилися, і прийняв гостей так само з добротою і повагою. Виїжджаючи, Бааль Шем Тов сказав рабину: "Ну, дякую, і до зустрічі наступної п'ятниці".

Рабин не знаходив собі місця, розуміючи, що грошей немає, курка залишилася остання, а треба годувати і свою родину, і гостей.

У повномісяць місяця Елуль цей рав молився до Творця Всесвіту, ковтаючи сльози: "Готеню, Батьку милосердний, ти бачиш мої помисли — вони чисті, я щиро хочу виконувати заповідь про гостинність. Так дай мені можливість робити добрі справи від щирого серця і в повній мірі! Відкрий для мене джерела твоїх матеріальних благословень!"

А вранці дружина рава виявила, що їхня остання курка знесла яйце не просте, а золоте!

Рабин запряг коня і помчав до Коломиї до знайомого єврейського ювеліра Іцика (його так і називали — ювелір Іцик Коломийський), який дав за те яйце 10 золотих монет. На ці гроші він купив багато їжі на ринку, а також подарунки всій родині.

У той третій за рахунком Шабат БЕШТа з учнями приймали з особливо смачними стравами. Коли вони виїхали зі щедрого будинку, один учень запитав Бааль Шем Това: "Учитель, але навіщо треба було двічі об'їдати бідного рабина?"

БЕШТ відповів: "Мені було відкрито, що на Небесах для цього рабина приготоване велике багатство, не вистачало одного — щоб цей скромний рав щосили і щиро попросив Творця про здобуття багатства!"

Курка стала нести золоті яйця щодня, і поголос про "Курочку рава" розійшовся по всій окрузі. До рабина стали з'їжджатися учні, і на гроші від золотих яєць він побудував синагогу і Бейт-мідраш (Будинок навчання) — найвідоміший від Чорткова до Надвірної.

Разом із коломийським ювеліром вони відкрили перший у Прикарпатті Приватний банк, і давали під низький відсоток позики українським селянам, польській шляхті та навіть самому королю, а єврейським біднякам так взагалі видавали безвідсоткові позики.

Згадуючи історію про "курочку рава", молодий хасид запитав БЕШТа: а навіщо були всі ці складнощі з куркою? Не простіше було б Всевишньому зробити так, щоб бідний рав просто знайшов у себе за грубкою скарб із готівковими золотими монетами, як в історії про краківського Айзека, який побачив уві сні скарб під мостом у Празі?

На це Бааль Шем Тов відповів, вийнявши з рота люльку — подарунок карпатського ватажка Олекси Довбуша: "Якщо досить дива, навіщо давати готівку?"

Текст та ілюстрація (за допомогою Штучного Інтелекту): Шимон Бріман (Ізраїль).