Леві Ешколь (Школьник) (1895–1969)
Леві Ешколь (Школьник) народився в Оратові на Вінниччині в 1895 році в єврейській родині Йосифа й Дебори. Своє справжнє прізвище згодом змінив на близьке за звучанням — Ешколь, що на івриті означає «гроно». Хлопець зростав в єврейському та почасти українському оточенні, тому володів, окрім івриту та їдишу, українською і російською мовами. У чотирнадцять років Леві вступив до гімназії у Вільнюсі, яка на той час була одним із найкращих навчальних закладів, доступних для євреїв Російської імперії. У роки навчання в Литві Ешколь неабияк зацікавився соціалістичними ідеями та став членом радикальної молодіжної сіоністської групи «Цеїре Ціон», яка ставила за мету заселення Палестини й творення держави Ізраїль. Емігрувавши до Палестини, Ешколь почав працювати сільськогосподарським робітником, проте лідерські здібності давали про себе знати: разом з однодумцями він створив кібуц «Дганія Бет» й активно долучився до політичної діяльності.
У 1933–1934 роках від імені Всесвітньої сіоністської організації та руху «Гехалуц» працював у Берліні. Протягом цього часу Ешколь вів переговори з німецькою владою щодо угоди «Гаавара». Після повернення в Палестину 1934 року він був призначений директором компанії, яка надавала кошти для нових сільськогосподарських поселень. У 1937 році Ешколь вів переговори про імміграцію німецьких євреїв до Палестини. У роки Другої світової війни виступав за прийняття євреїв на британську військову службу. У 1945–1946 роках був представником військової організації «Га-Аґана» в керівництві Єврейського руху опору.
Активна участь Ешколя в політичному й економічному житті стала великим внеском до утворення держави Ізраїль у 1948 році. Згодом він очолював міністерство сільського господарства й розвитку, міністерство фінансів, пізніше — міністерство оборони, де активно працював над створенням оборонної промисловості, налагодив партнерські зв'язки Ізраїлю та США. Невдовзі у 1963 році Леві Ешколя обрали на посаду прем'єр-міністра Ізраїлю.
Після завершення Шестиденної війни Ешколь зосередився на дипломатичній боротьбі, щоб закріпити успіхи воєнних перемог. Вивчаючи його біографію, історики й політологи підкреслюють його особливу рису — дипломатичний хист та вміння йти на компроміси. В умовах багатопартійності в Ізраїлі йому вдавалося знаходити спільну мову навіть з опонентами. Власне, приймаючи компромісні рішення та досягаючи домовленостей, Ешколю вдалося здобути блискучий успіх на парламентських виборах 1965 року.
У роки прем’єрства Леві Ешколя були встановлені дипломатичні відносини між Ізраїлем та Німеччиною, налагоджені зв’язки й з іншими державами. Поза тим Леві Ешколь не забував про місця, де народився й зростав, з приємністю та добрими спогадами згадував Оратів часів свого дитинства. Особливо тепло відгукувався про оточення, серед якого виріс, про час, проведений разом із батьком-селянином, а також щемко згадував затишний родинний будинок на краю містечка.
3 лютого 1969 року Леві Ешколь переніс інфаркт, після якого оговтався й повернувся на роботу, проте невдовзі переніс повторний. Помер 26 лютого 1969 року в зеніті своєї політичної слави. Похований на горі Герцля в Єрусалимі. У жовтні 2016 року в селищі Оратів встановили меморіальну дошку Леві Ешколю, щоб зберегти пам'ять про визначного уродженця.
