Містичний «зоопарк»: український дослідник відкриває таємниці єврейської спадщини Подолії

Опубліковано на: Лютий 5th, 2024

Опубліковано в: Євреї на території України, Культура, Історія, Етнографія

У Єврейському музеї Дніпра відкрилася виставка «Сатанів: загублений світ давнього єврейського цвинтаря». Автором виставки став краєзнавець, мандрівник, фотограф та туристичний гід Дмитро Полюхович — дослідник історії та культури Подолії.

Полюхович розробив оригінальну методику роботи із зображеннями на старовинних єврейських мацевах (надгробних плитах). За допомогою комп'ютерної обробки він видаляє фон і підкреслює художнє різьблення на старовинних вапнякових плитах. На виставці представлено 25 планшетів із його роботами.

Подільський дослідник розповів про свою виставку для порталу Ukrainian Jewish Encounter.

Шимон Бриман: Чому вашу виставку названо "Загублений світ"?

Дмитро Полюхович: Сама цивілізація євреїв містечок України — це загублений світ, своєрідна «Атлантида». Ці цвинтарі, то лише її сумне відлуння. Загублений, бо навіть більшість сучасних євреїв навіть уявлення не мають, що зашифроване у тих барельєфах і орнаментах. Не кажучи вже про українців. Що стосується робіт, то людям вони цікаві. Для багатьох цей аспект єврейської культури і мистецтва — відкриття.

Що особливого саме у барельєфах із невеликого містечка Сатанів Хмельницької області?

Стиль зображення на мацевах у кожному регіоні власний і досить сильно відрізняється. Сатанівські мацеви, особливо кінця 18-го — початку 19-го століть, відрізняються високою майстерністю на надзвичайним багатством різноманітних сюжетів. Тому сатанівський цвинтар (кіркут), як на мене, це номер один в Україні. На інших такої кількості сюжетів не спостерігається.

Не факт, що не було колись, адже багато цвинтарів знищено. Тут передовсім комуністи постаралися. В моєму рідному Городку знищено два християнські цвинтарі з похованнями від 17 до початку 20 ст.

На вашій виставці представлено цілий «зоопарк» з тваринами. Які тварини зображуються найчастіше та які за цим ховаються містичні символи?

Поголів'я кам'яних оленів сатанівського кіркуту впевнено конкурує з «прайдом» місцевих левів. Стільки рогатих красенів ви не побачите на жодному із давніх єврейських цвинтарів України. Можливо, це якось пов'язано з геральдикою Сатанова — адже саме ця тварина прикрашає ренесансний герб містечка.

Олень найчастіше символізує Землю Обітовану (ширше — Рай). У пророка Ірміягу (Єремії) зокрема сказано: «І дам тобі землю жадану, край оленя». Це можна розглядати і як натяк на дарування Раю праведній душі. Олень також вказує на завзяття у виконанні заповідей. Цитата з талмудичної книги «Піркей Авот», де радилося: «Будь зухвалий, як тигр, легкий, як орел, швидкий, як олень, виконуючи волю Отця твого небесного».

Оленів на могилі чоловіка могли зобразити і на прохання удови — тоді він символізував коханого. В «Шир ха-Ширим» («Пісня Пісень») сказано: «Подібний коханий мій газелі або оленю молодому». В Псалмах знову вискакує рогатий красень: «Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя».

В Книзі Буття у фрагменті, як праотець Яаків благословляє свого шостого сина Нафталі, читаємо: «Нафталі — олень бистроногий». Відповідно на надгробках людей на ім’я Нафталі досить часто зображували цю тварину. Крім того, оленів традиційно зображували на надгробках людей з іменами Гирш або Цві (олень).

На пам’ятниках, встановлених на могилах дівчат і молодих жінок теж традиційно зображували ланей — вони символізували красу, витонченість, чистоту та любов. Образ взятий в Притчах царя Соломона: «Люб’язна лань і пречудова сарна».

Мене здивувало зображення двох ведмедів, які несуть виноградні грона. Напевно, покійного звали Бер (Берел) чи Дов — ведмідь їдишем та івритом?

Два ведмеді — це, скоріше, натяк на двох праведних розвідників із Біблії, які принесли правильну інформацію про Землю Обітовану. Зображення натякало, що за життя небіжчик завше слухався Господа, як те колись робили герої біблійного оповідання. В єврейській традиції ведмеді з виноградом також є нагадуванням, що в Кращому Світі праведного юдея чекає належна йому частка благ (виноград) Райського саду.

Ведмеді на надгробках одночасно втілюють ще й ідею воскресіння з мертвих. Восени клишоногий спускається в підземний барліг (могилу), та спочиває там до весни, після чого прокидається (воскресає) та виходить на сонце.

А що означає ведмедиця на жіночій надгробній плиті?

Це мацева жінки на ім'я Брайна. Бачимо паралель між кольором хутра і іменем: Брайна їдишем — «коричнева». Тут зашифровано ще чимало сенсів. Наприклад, ведмедиця тут ще і утілення турботливої матусі. Лисички і зайчики — то, вірогідно, її діти. Всі знають якими турботливими матусями є ведмедиці. Паростки в лапах медведів символізують Дерево Пізнання та Дерево Життя. Гроно винограду на верхівці мацеви — символ плодів Раю.

Є, наприклад, одна мацева, на якій бачимо ведмедя, який у пошуках меду видерся на верхівку дерева. Мед тут – солодкі знання Божественної мудрості. Тобто це натяк, що небіжчик піднімався догори (як ведмедик по дереву) аби скуштувати «медову» мудрість Тори.

Усі ці чудові барельєфи робив один майстер у Сатанові? Чи відоме його ім'я?

На сатанівському некрополі по стилю проглядається рука десь 6-7 майстрів. Особливо, якщо мова йдеться про надгробки 1770-х — 1810-х рр. При чому їх роботи можна зустріти в сусідніх Купині, Смотричі, Городку. Але ми не знаємо їхні імена.

Я знаю, що ви не тільки вивчаєте старовинні барельєфи, але й боретеся за їхнє збереження. Що зараз загрожує єврейському некрополю Сатанова?

Не вважайте мене антисемітом, але давнім мацевам загрожують кілька місцевих єврейських ділків, які фактично знищують шедеври єврейського мистецтва. На жаль, за останні роки цвинтару в Сатанові завдано непоправної шкоди. Йдеться про так званну «реставрацію», у ході якої повністю порушена структура некрополя, а надгробки перенесено часом на десятки метрів від місця реальної могили. Я — українець, але навіть я знаю, що це порушення релігійних приписів євреїв.

Мацеви видерто із їх споконвічного місця та встановлено на бетонні постаменти. Бетонна основа фактично «з'їдає» памятники. Мацеви чистяться цупкими залізними щітками. Це щвидко та ефективно, але це нищить різьблення. Не кажучи вже про дешеву золоту фарбу і огидну чорну емаль, якою наводяться літери.

Я вважаю, що вкривання мацев дешевою фарбою «під золото» і чорною емаллю — це різновид вандалізму. Вкривання фарбою припиняє доступ кисню, то вапняк перетворюється на порох. Золота фарба постійно відшаровується. Тобто така практика призводить до нищення тонких і дрібних деталей різьблення.

Яку мету ви ставите собі, займаючись єврейськими барельєфами?

Я ставлю собі за надзавдання показати українцям дуже цікаву культуру, звичаї та мистецтво єврейського народу — нашого сусіда, що має сприяти миру, злагоді та консолідації суспільства тощо.

Сподіваюся, цьому також сприятиме моя нова книжка з ілюстраціями та поясненнями всіх духовних символів, зашифрованих у сатанівському некрополі. Ця книжка вийде навесні 2024 року.

Історична довідка

Євреї в Сатанові з'явилися на початку XVI ст. і вже станом на 1578 р. тут проживали 80 сімей. На XVIII ст. випадає буремне зростання общини, яка в 1765 р. налічувала 1525 людей. За переписом 1897 року в Сатанові нарахували 2848 євреїв (68% від усього населення). Понад 1000 євреїв Сатанова було знищено під час Голокосту, з них майже 240 людей було замуровано живими у кам'яному підвалі одного з будинків. Євреїв в Сатанові наразі немає.