Славетний ювілей, що поєднує Ізраїль та Україну
Цими днями великий ювілей відзначає Вольф Москович — професор Єврейського Університету в Єрусалимі (емерітус), єдиний в Ізраїлі іноземний член Національної Академії Наук України, ініціатор та головний редактор унікального 27-томного академічного видання “Jews and Slavs” («Євреї та Слов'яни»), член Ради директорів канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч».
Його ім'я всесвітньо відоме завдяки досягненням протягом багаторічної наукової та освітньої діяльністі у сфері славістики і вивчення України. Наукові дослідження професора Вольфа Московича в лінгвістиці мови їдиш вважаються фундаментальними.
Його внесок в українознавство в науковій сфері Держави Ізраїль, а також зусилля професора Московича із привернення уваги до тематики України в Ізраїлі воістину величезні.
Більш ніж півстоліття він бере участь у міжнародному українсько-єврейському діалозі на академічному рівні.
Професор Вольф Москович — лауреат премії «Справа життя» 2023 року, головної нагороди Ізраїльського Національного управління культури їдиш.
В 2023–2025 роках проф. Москович сприяв зведенню в Єрусалимі пам'ятника жертвам Голодомору.
Ось що розповідається про ювіляра академічною мовою:
«МОСКОВИЧ Вольф Абрамович народився 7-го квітня 1936 року у місті Болград, нині Одеська область України.
Вольф Москович — професор-емерит і колишній завідувач кафедри російських і слов’янських студій Єврейського університету в Єрусалимі (1976–2004). До сфери його зацікавлень належать насамперед славістика (зокрема українські студії), єврейська культура й історія Східної та Центральної Європи (зокрема дослідження їдишу і їдишомовної культури), взаємини між євреями та християнами, а також мовні й культурні контакти. Проф. Москович навчався у Чернівецькому державному університеті в Україні, здобув ступінь кандидата наук у Московському інституті іноземних мов (1965 р.) та ступінь доктора наук в АН СРСР (1971). Від 1965 до 1974 року він був старшим науковим співробітником і директором лабораторії з комп’ютерної лінгвістики та когнітивних досліджень Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах винаходів та відкриттів.
Проф. Москович був запрошеним професором в університетах Лондону, Оксфорду, Пенсильванії, Риму й Братислави, а також у Корнелльському університеті. У його доробку — понад 300 публікацій, зокрема 12 монографій, переважно в галузі теоретичної й слов’янської філології, а також єврейської та української культурології. З 1993 року він є головним редактором наукової серії «Євреї та слов’яни» (англ. Jews And Slavs, тт. 1–27, Єрусалим). Протягом багатьох років проф. Москович очолював Ізраїльську асоціацію славістів і був членом Міжнародного комітету славістів. Серед отриманих професором почесних звань та нагород — звання іноземного члена Національної академії наук України та Словенської академії наук і мистецтв, золота медаль імені В. Жаботинського «Товариства українсько-ізраїльської дружби» (Київ) за сприяння порозумінню між народами. У 2023 році Національне управління з питань їдишської культури Ізраїлю вручило йому премію за життєві досягнення, відзначивши його внесок у відродження й розвиток їдишської культури».
Друзі, колеги та учні професора Вольфа Московича, ті, кому він допомагав і був наставником, поділилися своїми добрими побажаннями на честь чудового ювілею.
Д-р Мордехай Юшковський, спеціаліст у галузі мови та культури їдиш:
«З професором Вольфом Московичем мене пов'язують 37 років тісної співпраці на академічній ниві та справжній дружбі. Приїхавши до Ізраїлю у 1989 р. і почавши навчання в докторантурі Університету Бар-Ілан на кафедрі їдиш, я став його студентом. Пам'ятаю, як тоді його лекції з єврейської лексикології та про роль їдиша в колі єврейських мов вразили мене своєю об'ємністю та відкрили величезний найцікавіший світ, до якого я до того не мав доступу. Багато чого з того, що я тоді почув і вивчив від Вольфа, я продовжував використовувати протягом усіх років своєї роботи.
Починаючи з 1990-го року протягом 16 років Вольф Москович був незмінним викладачем практично на всіх літніх семінарах з їдишу та їдишської культури в Східній Європі, які я організовував спільно у голові Всесвітньої Ради з культури їдиш проф. Гершоном Вайнером. Таким чином, лекції Вольфа прослухали понад 1300 студентів, які приїжджали з усіх кінців Східної Європи. Він був по-справжньому улюбленим викладачем. Важко було побачити його, не оточеним численними студентами-шанувальниками, які вишукували кожну нагоду додатково поспілкуватися з ним. Багато хто з тих студентів, які стали професіоналами в області їдишу, продовжують зв'язок у Московичем і до сьогодні.
Ім'я Вольфа Московича назавжди займе одне з найпочесніших місць в історії наукових досліджень та академічної популяризації їдишу. Треба відзначити його неоціненний внесок у проект створення Великого словника мови їдиш. Цьому почину, що увічнює багатостраждальний їдиш як пам'ятник мільйонам його носіям, знищеним у Голокості, він присвятив десятки років і віддав багато сил.
Протягом останнього десятка років я запрошував Вольфа викладати на семінарах з їдишу та єврейської культури, що проходили в різних академічних установах у рамках Міжнародного Центру їдишу. Таким чином Вольф давав лекції в Інституті YIVO в Буенос-Айресі, в Одеському університеті, в Києво-Могилянській академії, в Острозької академії та ін. Особливою пошаною та повагою він користувався, звичайно, в його рідній Україні, де його ім'я широко відоме і приваблювало миттєво численних.
Зовсім не випадково саме Вольф Москович став ініціатором та керівником двох ювілейних конференцій, що проводилися у 2008-му та 2018-му році в його рідному місті Чернівці та присвячених 1-й в історії Конференції з мови та культури їдиш, що пройшла у цьому ж місті у 1908-му році.
Ці дві конференції залучили десятки діячів академічного та культурного світу, які займаються їдишем, із різних країн Європи, Америки, Ізраїлю. Вони стали подіями універсального значення, широко відзначеними у медіа України та багатьох інших країнах. Обом конференціям з мови та культури їдиш Вольф присвятив два томи академічного видання «Jews and Slavs», яке він редагував протягом багатьох років.
У цей ювілей хочу щиро привітати Вольфа Московича, побажати йому міцного здоров'я, багато радості та продовження його плідної діяльності, а також висловити величезне визнання моєму дорогому вчителю, другу, і, найголовніше, А МЕНЧ (Людині з Великої Букви)».
Д-р Сергій Кравцов, Research Fellow, Emeritus, Center for Jewish Art, The Hebrew University of Jerusalem:
«Я познайомився з професором Вольфом Московичем улітку 1994 року, невдовзі після моєї репатріації до Ізраїлю. Відділ професора Московича, який працював над словником їдиша, перебував у тому самому приміщенні, у дворі колегії «Терра Санкта» в Єрусалимі, де я розпочав свою трудову діяльність у Центрі єврейського мистецтва Єврейського університету.
Наша перша бесіда негайно перейшла на українську, і я, невіглас, безуспішно випитував, до якого діалекту віднести українську мову професора. З'явилися нові розмови, і я багато чого дізнався про академічне середовище, в якому я опинився і яке представлялося мені в прекрасному, рожевому світлі.
Професор розповів мені і про свою кар'єру, про її радянський етап, наукові досягнення, роботу на радіо. Виявилося, що моїм українським друзям «ворожий голос» Вольфа Московича знайомий набагато краще, ніж мені, котрий ловив російськомовні «голоси». Відкрилося безліч спільних інтересів, пов'язаних з культурою України, із взаємним тяжінням українських та єврейських культур (множинних за своєю природою), з бажанням зазирнути у глиб міжкультурних відносин, знайти точки дотику, взаємного розуміння та збагачення.
Згодом ці інтереси вдалося втілити у наукові проекти та публікації. Багато успіхів стали можливими завдяки організації «Українсько-Єврейська Зустріч» та члену Ради її директорів, Вольфу Московичу.
Найбільш плідною, принаймні для мене, стала участь у підготовці 27-го тому «Jews and Slavs», наукової серії, заснованої професором Московичем у 1993 році і беззмінно редагованою ним. Під його керівництвом і у співпраці зі словенськими колегами, мені випала честь редагувати збірку досліджень, присвячених політичній, культурній, літературній та мистецькій взаємодії євреїв зі слов'янськими народами. Чудове сузір'я авторів, знайомство з новими темами, мудрі поради колег залишаються моїм безцінним досвідом наукового та людського спілкування».
Анна Жарова та В'ячеслав Фельдман, співголови громадської організації «Ізраїльські Друзі України»:
«Шановний Вольфе, Завдяки вашій підтримці, значуща дата з'явилася в нашому житті — створення організації «Ізраїльські друзі України». Ви повірили в групу волонтерів і дали нам шанс вирости до організації, яка сьогодні об'єднує тисячі людей в Ізраїлі, Україні та за їх межами.
Ваше життя — це справжня історія. Дякую, що дозволили нам стати її частиною.
Прийміть наші вітання з ювілеєм! Ваш внесок в українсько-ізраїльський діалог та ваша підтримка для нас — це опора та орієнтир. Від щирого серця бажаємо вам здоров'я і довгих років, наповнених змістом і справою. Сил вам, щоб продовжувати займатися тим, що приносить вам радість».
Йосип Зісельс, голова Вааду України:
«Я дуже вдячний Богу, що доля звела мене з Вольфом Московичем на моїй життєвій дорозі. Я дуже багато взяв у нього знання та думки, насамперед щодо єврейської культури. Зокрема, він мені дуже допоміг при підготовці та проведенні Всесвітньої конференції з мови та культури їдиш, яка відбулася у Чернівцях 2008 року».
Леонід Фінберг, голова видавництва «Дух і Літера»:
«Видання десятків томів «Євреї та слов'яни» — це один із знакових проектів культури минулих десятиліть. І це — інтелектуальний подвиг професора Вольфа Московича».
Д-р Людмила Гриневич (директорка HREC-UA) і д-р Владислав Гриневич:
«Професор Вольф Москович належить до рідкісних особистостей. Відомий ізраїльський науковець, поліглот, глибокий знавець їдишу, слов’янських мов і культур, він завжди зберігав і зберігає міцний зв’язок з Україною.
Вольф Москович ніколи не забуває про свої коріння, чудово володіє українською мовою, глибоко обізнаний із українською історією та культурою, незмінно підтримує Україну. Його багаторічна участь в канадській недержавній організації «Українсько-Єврейська Зустріч», його натхненна праця задля українсько-єврейського взаєморозуміння є важливою частиною його наукового і громадського служіння.
Та вражає не лише науковий доробок професора. Вольф Москович — людина енциклопедичних знань, філософського складу мислення, рідкісної внутрішньої культури, чуйності й відкритості до людей. У ньому природно поєднуються інтелектуальна глибина, широта зацікавлень і готовність підтримати, порадити, допомогти.
Саме тому його дев’яностоліття — добра нагода висловити шану не лише видатному вченому, а й людині, яка своєю працею, знаннями і моральною поставою стала взірцем для багатьох колег, учнів і друзів».
Вітаючи професора Вольфа Московича зі славним ювілеєм, я хочу подякувати йому за багато років інтелектуального та морального наставництва, за те, що він завжди є для мене взірцем наукової чесності, внутрішньої гідності, вміння співпереживати проблемам як окремої людини, так і цілих країн, які займають важливе місце у його серці — України та Ізраїлю.
Текст та фото: Шимон Бріман (Ізраїль).
