Україна випустила новий шкільний підручник з історії — найбільш проізраїльський у світі

Ще ніколи тема Ізраїлю, історії арабо-ізраїльських воєн та конфлікту на Близькому Сході не викладалася у підручниках так докладно та об'єктивно, без стереотипів радянської доби, з точними проукраїнськими та проізраїльськими акцентами.

Автор підручника «Всесвітня історія» для 11-го класу середніх шкіл Україна — д-р Ігор Щупак, директор Українського Інституту вивчення Голокосту "Ткума".

Цей підручник був рекомендований Міністерством освіти і науки України та надрукований державним коштом. У підручнику висвітлюється період Новітньої історії 1945-2024 рр. — від закінчення Другої світової війни до сьогодення. Увага приділяється новим ідейним течіям у суспільстві, тенденціям й особливостям розвитку культури, повсякденному життю людей. Через QR-коди в підручнику можна завантажити відео-, аудіоінформацію до навчального матеріалу.

Розділи підручника присвячені політичній, економічній та культурній історії ключових країн світу.

Історії Ізраїлю та конфлікту на Близькому Сході присвячені 11 сторінок підручника, що майже вдвічі більше розділу з історії всіх країн Африки.

Докладно викладається боротьба єврейського національного руху за створення своєї держави, складнощі довкола ухвалення резолюції ООН №181 у листопаді 1947 року про закінчення британського мандату. Зазначено, що арабська сторона не прийняла рішення про створення двох держав — арабської та єврейської, — і почала активну війну проти єврейського населення.

Наголошується на ролі України у створенні Ізраїлю: коли на початку 1948 року США внесли на розгляд ООН пропозицію щодо скасування резолюції №181 про створення єврейської та арабської держав, «у ході дипломатичної боротьби представник Української ССР в ООН В. Тарасенко здійснив демарш, завдяки якому резолюція № 181 набула сили. Такою є роль України у створенні Держави Ізраїль».

Вставки на сторінках підручника розповідають про прем'єр-міністрів Ізраїлю Давида Бен-Гуріона і Голду Меїр, уродженку Києва.

Вся історія воєн Ізраїлю — за незалежність 1948-1949 років, Синайська війна 1956 року, Шестиденна війна 1967 року і Війна Судного дня 1973 року, — показані з симпатією до Ізраїлю, який бився за своє виживання в кільці ворогів. Показано агресивну роль СРСР у постачанні арабських країн зброєю та у розв'язуванні ними війн проти Ізраїлю.

Розповідаються всі етапи та проблеми, досягнення та провали близькосхідного врегулювання, починаючи від Кемп-Девідських угод про мир між Ізраїлем та Єгиптом у 1978 році, і до наших днів.

Найсучасний параграф підручника присвячений нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, масовому вбивству мирних ізраїльтян та військової операції «Залізні мечі» у відповідь проти терористів у секторі Гази.

Підручник справедливо підкреслює: «Бойовики ХАМАСу протягом 15 років використовували гуманітарну допомогу мешканцям Сектору Гази, величезні обсяги коштів і будівельних матеріалів для створення мережі підземних ліній військових комунікацій та споруд. Вони призначалися для переховування та пересування терористів, виробництва та зберігання зброї, утримання заручників».

Окремий параграф присвячений відносинам Україна-Ізраїль. Наголошується, що «дипломатичні відносини між Україною та Ізраїлем були встановлені 26 грудня 1991 р. Важливою подією у двосторонніх відносинах було впровадження у 2011 р. безвізового режиму між Україною та Державою Ізраїль». Зазначається, що Україна засудила ракетний обстріл Ізраїлю Іраном у квітні 2024 року.

Єврейсько-ізраїльська тема, проблематика антисемітизму та Голокосту зустрічаються і в інших розділах цього підручника.

Так, наприклад, у розділі з історії СРСР йдеться про антиєврейську суть кампанії проти «коспомолітів» наприкінці 1940-х роках та «Справи лікарів» 1953 року.

У розділі з історії науки йдеться, що «значний внесок у розвиток сучасної фізики зробив вчений Абрам Йоффе (уродженець Полтавщини)».

У розділі з історії Німеччини розповідається про вчинок канцлера Віллі Брандта, який у 1970 р. став на коліна перед меморіалом у Варшаві — пам’ятником героям і жертвам повстання у єврейському гетто — на знак покаяння німців.

«Брандт — перший канцлер Німеччини, який відвідав Ізраїль та Яд Вашем (ізраїльський національний меморіал Катастрофи та Героїзму). Він зайшов до Яд Вашем навіть не в ярмулці, а в капелюсі, який носять ортодоксальні євреї. Тоді він відкрив Книгу псалмів і почав читати вголос німецькою із 103-го псалма: «Ми скоїли гріхи та злочини. Боже милосердний, прости нас». Він вважав своїм обов’язком допомогти своєму народу подолати минуле», — розповідає книжка.

У тому ж розділі йдеться про реакцію сучасного лідера Німеччини на проблеми сьогодення: «У зв’язку з терористичною атакою ХАМАСу на Ізраїль у жовтні 2023 року, О. Шольц під час виступу в Бундестазі заявив: «Наразі Німеччина має лише одне місце: місце поряд з Ізраїлем». Він також засудив владу Палестинської автономії за «відсутність ясної реакції на атаку ХАМАСа» і повідомив, що влада Німеччини заборонить на її території виступи на підтримку ХАМАС (ХАМАС — терористична палестинська організація)».

У розділі з історії Польщі зазначено антисемітську та антиізраїльську кампанію переслідування євреїв, розв'язану комуністичним режимом в 1967 році, коли В. Ґомулка виголосив тезу про існування в Польщі «сіоністської п’ятої колони». Внаслідок цих переслідувань у 1968–1969 роках приблизно 15 тисяч євреїв емігрували з Польщі.

У розділі з історії спорту підкреслюється трагедія 1972 року: «Під час Олімпіади в Мюнхені увесь світ приголомшило вбивство палестинськими терористами 11-ти ізраїльських спортсменів і тренерів».

У розділі про загрози світового тероризму дається визначення ісламського тероризму: «Головне завдання ісламських терористичних організацій — боротьба з неісламським світом. На думку лідерів терористів, головну небезпеку для ісламського світу становлять США, інші західні країни та Ізраїль, які нібито намагаються його завоювати, знищити цінності ісламської релігі».

Надзвичайно інформативний підручник насичений різними фактами, серед яких іноді трапляються й прикрі промахи.

Так, наприклад, у розділі з історії Ізраїлю говориться, що «римський імператор Тит у 73 році н.е. наказав називати словом «Палестина» всю територію Юдеї після Юдейської війни». Насправді ж, у 73-му році н.е. імператором був не Тит, але його батько — Веспасіан. І головне те, що заміна назви Юдеї на «Сирійська Палестина» відбулася набагато пізніше — за наказом римського імператора Адріана після придушення єврейського повстання Бар-Кохби у 135-му році.

У цьому контексті було б доречно провести в підручнику паралелі між стиранням стародавньої назви Юдеї та сучасними спробами путінського режиму стерти саму суть України, замінивши її назвами на кшталт «Новоросія» чи «Малоросія».

У біографічній довідці про Давида Бен-Гуріона сказано, що він «під час Першої світової війни брав участь у формуванні Єврейського легіону, одним із перших вступивши до нього і служив рядовим». Насправді творцем Єврейського легіону був Володимир (Зеєв) Жаботинський. А Бен-Гуріон вступив у легіон у останні місяці війни, він був сержантом, а не рядовим, і взагалі не встиг взяти участі в бойових діях.

До речі, можна лише шкодувати про те, що у підручнику серед видатних лідерів сіонізму не згадано Жаботинського — уродженця України та великого прихильника єврейсько-українського національного діалогу. Але це можна пояснити тим, що Жаботинський помер у 1940 році, а підручник висвітлює події з 1945 року.

Також не згадані видатні уродженці України, які стали керівниками молодої Держави Ізраїль — перший міністр закордонних справ та другий прем'єр-міністр Моше Шарет (з Херсона), прем'єр-міністр Леві Ешколь (з Оратова Вінницької області) та другий президент Ізраїлю Іцхак Бен-Цві (із Полтави). Можливо, при перевиданні підручника було б доречно додати до тексту їхні імена, щоб наголосити на історичних зв'язках України з Ізраїлем.

Загалом підручник дуже не «сухий», він написаний дуже яскраво, цікаво, пізнавально, з несподіваними фотографіями та карикатурами. Автор підручника пропонує учням не лише запам'ятовування матеріалу, а й активні роздуми та дискутування над питаннями історії та сучасності, стимулює вироблення школярами своїх варіантів вирішення складних проблем. Якби я був школярем, то, мабуть, ця книжка могла б стати моїм улюбленим підручником.

Підручник д-ра Ігоря Щупака переміг на Всеукраїнському конкурсі вибору підручників, і відповідно до вибору вчителів було видано за держзамовленням тиражем понад 165 000 екземплярів — більшим, ніж усі інші підручники для 11-го класу разом узяті. Підручник уже вступив до шкіл усіх регіонів України.

Наприкінці підручника знаходиться політична карта світу, на якій Єрусалим справедливо вказаний як столиця Держави Ізраїль.

Текст: Шимон Бріман (Ізраїль).
Фото: скрини з підручника «Всесвітня історія» д-ра Ігоря Щупака.