Українсько-єврейський Prostir в Ізраїлі

Нова тенденція: молоді репатріанти з України шукають способи поєднання української, єврейської та ізраїльської ідентичностей на тлі війни в обох країнах. Знайомтесь: молодіжна ініціатива Prostir у Тель-Авіві.

Prostir — це перша україномовна єврейська молодіжна спільнота в Ізраїлі. Вона почала діяти з осені 2024 року за підтримки Israeli Friends of Ukraine та Українського Культурного Центру у Тель-Авіві, маючи такий девіз: «Зберігаємо своє українське «Я»; Пізнаємо своє єврейське «Я»; Формуємо своє ізраїльське "Я".

Місія групи: формування соціально-відповідальної молодіжної спільноти україномовних ізраїльтян. Цільова аудиторія — це україномовна молодь 18-40 років, що проживає в Гуш-Дані (мегаполіс Тель-Авіва та сусідніх міст центру Ізраїлю).

Нині в Ізраїлі мешкають майже 500,000 вихідців з України; з них понад 15,000 людей зробили екстрену репатріацію після 2022 року. Крім того, у країні тимчасово перебувають близько 14,000 українських біженців без права на репатріацію. Цікавий факт: нині 540 нових репатріантів — це солдати-одинаки з України, що служать в Армії Оборони Ізраїлю (ЦАХАЛі).

Організації з ізраїльським контентом зазвичай використовують іврит, англійську та російську мови. Проте, для багатьох репатріантів з України іврит та англійська залишаються недостатньо освоєними, а російська мова є негативним тригером.

Тому є потреба у “своєму” просторі, бо безпечна среда — це ключ до якісної інтеграції із збереженням ідентичності.

Голова проекту Prostir — Ольга Бродська. Вона народилася та навчалася у Дніпрі, з 2016 року проживає в Ізраїлі, відслужила у ЦАХАЛі. Ольга пишається тим, що за перші місяці реалізації своєї ініціативи зуміла залучити до проекту понад 25 молодих ізраїльтян — уродженців України.

За задумом Бродської, проект Prostir має такі цілі:

• - надання психосоціальної підтримки новим репатріантам із України;
• - лагідна інтеграція до ізраїльського суспільства;
• - розвиток соціально-відповідальної позиції серед учасників;
• - створення активної та згуртованої молодіжної спільноти україновмоніх репатріантів.
• - збереження та популяризація українсько-єврейської спадщини;
• - зміцнення культурного діалогу між Україною та Ізраїлем.

Ольга Бродська розповіла порталу «Українсько-Єврейської Зустрічі» (UJE), що вона змалку брала участь в освітніх проектах Єврейського культурного центру «Соломоніка» у Дніпрі за підтримки американського «Джойнта». Закінчила у 2013 році коледж готельного бізнесу та планувала працювати у готелі в Криму.

Закінчила лідерський курс «Мецада» та написала брошуру для вожатих. Вона відкрила для себе Ізраїль у 19 років на молодіжній програмі "Тагліт", а потім на студентській програмі "МАСА". Репатріювалася у 2017 році. Частини її сім'ї живуть у Дніпрі, в Хайфі та в Італії.

З 2016 року Ольга брала участь у семінарах з Голокосту та Голодомору, які організували «Ізраїльські Друзі України» за підтримки канадської ініціативи UJE. «Ці семінари, які порушували спільні історичні теми двох наших народів, були дуже цікавими та актуальними», — вважає Бродська.

Бродська наразі навчається за спеціальністю Соціологія, Антропологія і Комунікації в Тель-Авівському університеті. Проектом Prostir вона займається в рамках лідерської стипендіальної програми Rothschild Ambassadors.

«Молоді хлопці та дівчата, які приходять на Prostir, — це колишні вожаті чи учасники єврейських програм в Україні. Їм не вистачає спілкування та звичної атмосфери. Майже всі народилися вже в незалежній Україні, навчалися українською мовою у школах та вишах. Це абсолютно нове покоління, яке вважає себе українськими євреями Ізраїлю», — каже Ольга.

«Тому для таких людей дико чути, коли хтось робить узагальнення і називає їх частиною «російської вулиці» Ізраїлю. Це їх дратує та відштовхує. А найсвіжішим репатріантам це ще й заважає в їхній інтеграції до ізраїльського суспільства. Тому що всі програми з єврейським контентом пропонуються для них російською мовою, і це викликає у вихідців з України негативну тригерну реакцію — особливо у Росії, які приїхали під час агресії Росії проти України», — зазначає глава проекту Prostir.

Задаю їй запитання: чи знає вона про конфлікти між новими репатріантами з України та Росії на тлі цієї війни? Ольга відповідає: «Вихідцям з України не завжди комфортно перебувати в одному класі чи на Шабаті з новими репатріантами з Росії. Іноді бувають ситуації, коли вихідці з РФ становлять більшість у навчальних аудиторіях. Мені розповідали, наприклад, що коли у групі на курсах мови іврит опиняються двоє з України та 15 осіб із Росії, то викладач перекладає слова з івриту на російську, і це викликає протест наших. Наче їх не помічають, ніби немає жодної війни, і їх вважають «російськими». Це відштовхує, змушує закриватися у собі».

Саме тому, на думку Ольги Бродської, українська ідентичність стає захисним механізмом для репатріантів із України, безпечним каналом для їхньої інтеграції до ізраїльського суспільства.

«До нас приходять люди, які мають українську єврейську ідентичність. Із мого кола знайомих — 90% вважають себе українськими євреями Ізраїлю. Це молоде покоління ввібрало єврейські общинні цінності разом з ідеями Майданів. У цьому й полягає унікальність «Простору»: він дає можливість підтримати в собі три ідентичності — українську, єврейську та ізраїльську, — без того, щоб диктувати, яка з трьох має бути у людини головною. Нехай він вирішує сам», — упевнена Ольга.

Спілкування на зустрічах «Простору» йде українською або будь-якою іншою мовою, якою комфортно говорити учасникам. Люди самі платять за їжу та самі обирають прийти саме на україномовний Шабат.

Учасники проекту приїхали з усіх міст України — Львів, Закарпаття, Київська та Черкаська області, Харків, Донецьк, Суми, Дніпро, Запоріжжя. На івенти приїжджають жителі не лише з Тель-Авіва, а й з Хайфи та Єрусалима.

Молодіжна група «Простору» провела одну із зустрічей у парку екстремального туризму, щоб навчитися долати страх. Також вони їздили допомагати у ремонті бомбосховищ.

Один із найважливіших Шабатів група провела разом із солдатами та офіцерами ЦАХАЛу — уродженцями України, включаючи солдатів-одинаків, чиї батьки не живуть в Ізраїлі. «Один із солдатів сказав, що ми стали йому єдиною групою підтримки», — зазначає Бродська.

Перші успіхи проукраїнської ініціативи «Простір» одразу спричинили удар з боку проросійських провокаторів. Напередодні Шабата з солдатами 13-го грудня 2024 року, невідомі люди обклеїли вікна та двері Українського Культурного Центру у Тель-Авіві, де планувався цей івент, плакатами українською мовою проти Ізраїлю та проти солдатів ЦАХАЛу на вікнах та дверях цього Центру у Тель-Авіві. Поліція Ізраїлю заарештувала 5-го лютого 2025 року двох людей, з яких одна була з Росії; у них вдома були виявлені ті самі плакати, а також димові шашки, духові рушниці, боєприпаси та антиізраїльські матеріали ультралівої спрямованості.

У планах «Простору» на майбутнє: спільні івенти з українськими біженцями; проведення трапези свята Песах українською мовою. «Здебільшого, до нас приходять молоді несімейні люди, які на свята найчастіше залишаються самі, а ми хочемо, щоб вони не залишалися самотніми», — каже Ольга Бродська.

На 24 лютого 2025 року «Простір» готує спеціальну зустріч із психологом та запалення свічок пам'яті у третю річницю початку повномасштабної війни в Україні. Після цього активісти «Простіру» приєднаються до заходу «Ізраїльських Друзів України» — до масової ходи центром Тель-Авіва на підтримку України.

Текст: Шимон Бріман (Ізраїль).
Фото: Ольга Бродська.