В обiймах iсторiї: мiркування над книжкою Олександра Авербуха «Жидівський король»
Поетичну книжку Олександра Авербуха «Жидівський король» (Київ: Дух-і-літера, 2020), на мій погляд, варто вважати за культурний факт українсько-єврейських відносин. Адже у віршах із цієї книжки переплітаються кольорові ниті історій різних народів, наче кількох доль самого поета. Як ідеться Авторові:
я пробачив собі
прадіда-українця що ходив погромом на прадіда-єврея
пробачив прабабу-польку яка рвала коси прабабі-єврейці
я пробачив собі прадіда-москаля який забрав останній шматок у прабаби-українки
я пробачив прабабу-єврейку що написала донос на прадіда українця
Мені здається, що поетові не йдеться про буквальну спорідненість, про обов’язкову присутність серед його предків українців та євреїв, поляків і росіян, хоча представники цих народів є в його родоводі. А саме про те, що для сучасного українця — й росіяни, і поляки, і євреї, які замешкували українські терени відчуваються, або мають відчуватися, «своїми». Україна у своїй історії перемішує та переплітає своїх мешканців, хай іноді посмертно.
Детальніше @Україна Модерна
Проєкт виходить за підтримкиканадської неурядової організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE).
