Відео: Павло-Роберт Маґочій виступає в Університеті ім. Джона Кабота в Римі

Член Ради директорів UJE професор Павло-Роберт Маґочій виступив в Університеті ім. Джона Кабота в Римі 4 червня 2024 року на заході, який модерував Федеріґо Арґентьєрі, директор Інституту громадських справ ім. Ф. Ґваріні. Захід із великою кількістю учасників відбувся на панорамній університетській терасі й пройшов в атмосфері жвавої дискусії зі студентами, викладачами й представниками широкої громадськості. Нижче наведено звіт про презентацію професора Маґочія, яка є частиною більшої статті, опублікованої на вебсайті університету.

Павло-Роберт Маґочій і різанина у Бабиному Яру

Історик Павло-Роберт Маґочій із Торонтського університету приєднався до спільноти Університету ім. Джон Кабота на другий захід 4 червня. Професор Маґочій є співредактором і співавтором двох книжок, перша з яких вийшла до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру, де нацисти знищили понад 33 тисячі євреїв. Перша книжка, написана в співавторстві з Йохананом Петровським-Штерном, «Євреї та українці. Тисячоліття співіснування» (University of Toronto Press, 2016), подає огляд спільної історії євреїв та українців для широкої громадськості. Друга книжка, упорядкована разом із Владиславом Гриневичем, має назву «Бабин Яр: Історія і пам’ять» (University of Toronto Press, 2023). Це видання через різні статті й спогади розповідає про «Голокост від куль», який стався в Києві 1941 року. Певною мірою йдеться про спробу відновити те, що радянська пропаганда спотворювала протягом багатьох років.

Видання обох книжок підтримала канадська недержавна організація «Українсько-Єврейська Зустріч» (UJE), створена 2008 року з метою зміцнення взаєморозуміння й солідарності між українцями та євреями. Професор Маґочій входить до Ради директорів UJE.

Президент Університету ім. Джона Кабота Франко Павончелло привітав гостей і розповів про важливість розуміння єврейської присутності в культурному розвитку Центральної та Східної Європи й пам’ятання про трагедію Бабиного Яру. Після того, як Арґентьєрі запропонував професор Маґочію сказати кілька слів про свої книжки, розгорнулася жвава дискусія, у якій пролунало також багато запитань від аудиторії. Перше запитання, яке поставила радниця Інституту Ґваріні Емі Розенталь, стосувалося підзаголовка першої книжки. Вона поставила під сумнів слово співіснування, бо в її розумінні українсько-єврейські відносини краще було б описати як конфліктні. Професор Маґочій наполягав: слід визнати, що євреї живуть на українській території протягом двох тисячоліть, однак незалежно від того, повернемося ми назад на тисячі років чи в XV-XVII століття, коли в середньовічній Київській Русі була справді відчутна присутність євреїв, співіснування явно переважало конфлікт (на який припало тільки 18-20 років із 450, за його підрахунками).

Співіснування євреїв та українців
Ідея співіснування пронизала сесію запитань і відповідей. Видатна професорка українських студій Джованна Броджі навела приклад базару як влучну ілюстрацію і вказала, що в літературі XVII століття, наприклад, можна знайти загальну ксенофобію, а не конкретно антиєврейські настрої. Професор Маґочій зазначив, що справжній конфлікт зазвичай викликали зовнішні чинники. Наприклад, ворогом гайдамаків у XVIII столітті й навіть козаків під час ранішого повстання Хмельницького був панівний клас поляків-католиків.

Ідея співіснування знову спливла у відповіді на запитання професорки Римського університету «Ла Сап’єнца» Олени Пономаревої про антисемітизм в Україні сьогодні. Професор Маґочій нагадав про те, що єврейське походження українського президента Володимира Зеленського не відіграло ролі, коли його демократично обрали на посаду президента з великим відривом у 2019 році. Він також висміяв як неправдоподібні ранні дезінформаційні кампанії Росії, які розвивали тезу про те, що в основі нинішнього конфлікту нібито лежить антисемітизм в Україні. Журналістка «Радіо Вільна Європа — Радіо Свобода» Наталія Кудрик разом із письменником Массіміліано Ді Паскуале поскаржилися на поширення дезінформації і в Італії.

Природно, що увагу приділили й поточному конфлікту, але здебільшого з погляду української національної ідентичності, яка, як зазначив професор Маґочій, є відносно новою точкою фокусування для етнічних українців. За його словами, один із небагатьох позитивних моментів радянської культури полягав у зменшенні акценту на етнічних відмінностях. Хоча, як зазначив Луїджі Серджіо Джермані, директор Інституту ім. Джино Джермані, такі радянські лідери, як Нікіта Хрущов і Міхаїл Ґорбачов, інституціоналізували антисемітизм, Маґочій уточнив, що на той час йшлося про рівність можливостей в плані репресій.

Захід завершився фуршетом, за яким спілкування продовжилося.

Рорі Себах

Відео: Павло-Роберт Маґочій, Університет ім. Джона Кабота, Рим, 4 червня 2024 р.

Стаття по темі: Falso storico: Così la propaganda russa ha oscurato secoli di convivenza pacifica tra ucraini ed ebrei

З англійської переклав В. Старко.