Вільгельм Райх (1897–1957)

Вільгельм Райх (1897–1957) був суперечливим психоаналітиком, який народився в асимільованій єврейській родині в галицькому селі Добряничі, що тоді перебувало в межах Австро-Угорської імперії, а нині західної України, й виріс на Буковині на великій фермі свого батька. Німецька була його першою мовою. Деякі дослідники стверджують, що інтерес Райха до біології та природознавства розвинувся рано завдяки життю на фермі і що природні життєві функції, включаючи сексуальну функцію, сформували пізнішу схильність Райха як біопсихіатра звертати особливо пильну увагу на біологічну основу емоційного життя людини.

Райх здобув домашню освіту, його навчали репетитори. Його мати наклала на себе руки 1910 року після того, як батько дізнався, що в неї був роман з одним із репетиторів. Батько помер через чотири роки від туберкульозу, залишивши сімнадцятирічного Райха самостійно керувати роботою фермою. Паралельно він продовжував навчання в німецькій середній школі. У 1914 році почалася Перша світова війна, російські війська вдерлися на Буковину, і йому довелося тікати. Від його власності й минулого не залишилося нічого, і 1915 року Райх вступив до лав австрійської армії. Він ніс службу на італійському фронті і на власному досвіді пережив «війну як машину».

Після війни Райх вступив до медичного факультету Віденського університету, увійшов до другого покоління психоаналітиків після Зиґмунда Фройда й став однією з найрадикальніших фігур в історії психіатрії. Райх відводив багато часу на навчання робітників щодо важливої ​​ролі сексуальності в їхньому житті та працював у соціалістичній і комуністичній партіях у Відні, а потім у Берліні, розвиваючи статеве виховання. У 1933 році його засудила Комуністична партія, він втік із Німеччини, коли Гітлер прийшов до влади, і був виключений з Міжнародної психоаналітичної асоціації 1934 року. Спочатку він переїхав до Скандинавії, а пізніше виїхав на останньому кораблі, який відправився з Норвегії в США перед початком Другої світової війни.

Райх читав курси в Новій школі соціальних досліджень на Мангеттені, почав публікувати свої книги англійською, навчав американських лікарів своїх терапевтичних методів і проводив дослідження в рамках своєї суперечливої ​​теорії про «оргонову енергію». Його робота викликала критику преси й привернула увагу Управління з продовольства й медикаментів США, яке добилося накладення заборони на його діяльність за «шахрайство першого ступеня». У 1956 році його звинуватили в неповазі за те, що він порушив судовий припис, і засудили до двох років позбавлення волі. Того літа за рішенням суду було спалено понад шість тонн його видань. Райх помер у в’язниці від серцевої недостатності.

Попри свою контроверсійність праці Райха про характер і його дослідження «м’язової броні» — вираження особистості в особливостях рухів тіла — сформували такі інновації, як тілесна психотерапія, гештальт-терапія, біоенергетичний аналіз і первинна терапія. Він був автором кількох впливових книг та есеїв, зокрема «Аналіз характеру» (1933), «Масова психологія фашизму» (1933) і «Сексуальна революція» (1936). Він створив вираз «сексуальна революція», і його твори надихнули цілі покоління письменників, художників та інтелектуалів.