«Врятувати скарби від загибелі»
Як Німеччина допомагає зберігати єврейську спадщину України
«Я вражений рівнем залучення німецьких фахівців до нашого проекту збереження єврейської спадщини України», — заявив Євген Котляр, професор Харківської Національної Академії Дизайну та Мистецтву, після відкриття у міській бібліотеці Кельні виставки розписів синагог Буковини.
За його словами, ідея цього виставкового проекту виникла у німецьких колег на тлі агресії проти України та особливо після трагедії 7 жовтня 2023 року в Ізраїлі.
Розписи синагог, створені до Голокосту, залишилися лише у кількох містах України — і всі ці твори релігійного мистецтва перебувають під загрозою руйнування та зникнення.
«Ми рятуємо останнє. Рятуємо хоча б через оцифрування, щоб зберегти можливість відновлення у майбутньому після війни в Україні», — зазначає проф. Котляр в інтерв'ю порталу UJE.
Ініціатором та спонсором цього проекту став Центр допомоги мистецтву України (The Ukraine Art Aid Center — UAAC). Це німецька некомерційна організація, яка займається захистом та збереженням української культурної спадщини. UAAC — це мережа фахівців у галузі культури та культурних установ, переважно з Німеччини, Швейцарії, Австрії та України, створена навесні 2022 року для підтримки українських культурних інституцій під час російського вторгнення.
Раніше цей Центр уже здійснив у Німеччині виставку, присвячену дерев'яним церквам України.
До робочої групи, присвяченої мистецтву синагог Буковини, входять: Кіліан Гек, Йорг Гаспель, Штефан Хоппе, Євген Котляр та Микола Кушнір. Куратор виставки — проф. Олександра Ліпінська (Кельнський Університет).
Технічну роботу з оцифрування трьох синагог Буковини виконала українська компанія Skeiron, яка з початку 2022 року займається оцифруванням українських пам'яток, які наражаються на небезпеку зникнення через російську війну проти України.
Фахівці компанії Skeiron зацифрували дві будівлі у Чернівцях та одну в Новоселиці. Вони зробили лазерне 3D-сканування та детальну фіксацію архітектурних та художніх деталей.
На підставі лазерного сканування синагог української фірми Skeiron фахівці Інституту архітектури Майнцького університету прикладних наук розробили анімовану 3D-модель синагоги в Новоселиці, що є особливою родзинкою виставки, яка демонструє сучасні можливості використання цифрових технологій для документації і презентації культурної спадщини.
Об'єкти в Чернівцях та Новоселиці, представлені на виставці:
- Синагога «Гройсе Шіл». Будівництво синагоги тривало з 1799 р. і до 1854 р. Вона вважалася головною синагогою м. Чернівці до 1877 року. Восени 1941 — взимку 1942 рр. будівля була частиною єврейського гетто. З 1959 року приміщення синагоги було передано у власність міської ради для використання під кінотеатр. З того часу будівля синагоги використовується не за призначенням.
- Синагога «Дім молитви Беньяміна» побудована в 1923 р. Приблизно у 1938-му внутрішні стіни синагоги були повторно декоровані розписами. Восени 1941 р. — взимку 1942 р. культова споруда була частиною єврейського гетто. Після 1945 р. божниця стала однією із трьох синагог міста, функціонування яких було дозволено радянською владою. У 1960-80-х рр. — єдиною. Офіційні богослужіння відновилися у 1994 р.
- Новоселицька синагога була збудована в 1919 р., коли в місті проживало біля 5000 євреїв. Після Голокосту єврейське релігійне життя в Новоселиці занепало. Порожнє приміщення синагоги перепрофілювали під Будинок піонерів, який проіснував тут до початку 1990-х рр. З того часу й дотепер будівля пустує. У 2009 р. київськими реставраторами в приміщенні колишньої синагоги були відкриті настінні розписи.
Характерною особливістю більшості місцевих синагог є пишнота декорації, у якій розгорнута єврейська релігійна тематика поєднана із традиціями європейських палацових розписів. Це пояснюється тривалим знаходженням Буковини на стику різних держав, що робило її відритою для різноманітних культурних впливів.
Проф. Котляр вважає, що це не просто картинки — це візуалізований діалог євреїв із Творцем.
Особливістю розписів синагог Буковини є те, що вони збереглися краще, ніж в інших регіонах України. На фресках зображувалося безліч біблійних сюжетів, включаючи унікальні, яких не було в інших місцях. «Ми бачимо явну місцеву художню традицію, яка виражається у фольклорній стилістиці народних майстрів Буковини», — упевнений професор Котляр.
Священні сюжети зображуються в синагогах Буковини через місцеві мотиви та локальні образи, які були сучасні художникам і тим, хто молиться.
Наприклад, стіни Єрихона були намальовані у вигляді Хотинської фортеці.
Символ коліна Іссахара — «осел костистий» у Торі, — зображений як симпатичний віслючок, що тягне типову буковинську фуру з книгами. Символ коліна Звулуна — корабель, — зображений як колісний пароплав із димовою трубою середини 19-го століття.
Фреска з цитатою 137-го псалма про те, що єврейські вигнанці на річках Вавилона повісили свої арфи на дерева, зображує всі типові музичні інструменти клейзмерського ансамблю Буковини.
А Єрусалим намальований на фресці у Чернівцях взагалі на рівні анекдоту: у центрі розпису — велика будівля з куполом, що нагадує стародавній єврейський Храм в Єрусалимі. Але насправді це є християнський Храм Гробу Господнього, на куполі якого художник домалював Зірку Давида. Як з'ясував проф. Котляр, невідомий художник, який сам явно не бачив Єрусалим, просто скопіював міський краєвид із поштової листівки, яку прочани привезли зі Святої Землі.
У буковинському розписі синагог навіть на початку 20 століття немає зображень людей, що означає збереження давньої єврейської традиції. Якщо на фресці показано розтин Червоного моря під час Виходу євреїв з Єгипту, то на картині ми бачимо тільки руку Мойсея, яка спрямовує палицю до моря.
«Але зараз залишки цих художніх скарбів гинуть на наших очах», — із сумом каже проф. Котляр.
«Я відкривав виставку в Кельні з дуже дивними відчуттями, що я перебуваю в епіцентрі гігантської трагедії. Незадовго до виставки російський ракетний удар пошкодив мої вітражі в синагозі на Подолі в Києві, потім ми дізналися про підпал синагоги у Садигурі біля Чернівців, яку реставрували 20 років. І в ті ж дні російська керована бомба зруйнувала десятки могил на Єврейському цвинтарі у Харкові, де поховано моїх предків», — розповідає український вчений.
Німецькі організатори виставки в Кельні відзначають, що експозиція має великий успіх і викликала великий інтерес серед відвідувачів. Багато хто говорить: «Ми поняття не мали про цю неймовірно багату єврейську спадщину України».
На хвилі успіху зараз обговорюються плани продовження виставки з мистецтва синагог Буковини в інших містах Німеччини у 2026 році — у Дюссельдорфі, Мюнхені та Берліні.
Текст: Шимон Бріман (Ізраїль).
Фото з виставки: Євген Котляр.
Фото розписів синагог: із офіційного сайту компанії Skeiron.
