Як подолати розбіжності між Ізраїлем та Україною: досвід молодіжної дискусії у Тель-Авіві

Драматичні зміни у міжнародній політиці за лінією США-Україна у лютому-березні 2025 року викликали велике занепокоєння у друзів України в Ізраїлі. Тому ініціатива проукраїнської ізраїльської групи «Простір» щодо проведення дискусії була дуже своєчасною та актуальною. 

Для мене було честю виступити головним речником на обговоренні проблем сучасних відносин Ізраїлю та України. Лекція з питаннями, відповідями та дискусією була організована у пабі Night Shift у Тель-Авіві.

У цьому заході взяли участь 25 молодих людей, які мешкають в Ізраїлі та є уродженцями різних міст України — від Виноградова на Закарпатті до Донецька. Усі ці люди мають вищу освіту, беруть участь у проукраїнських акціях та стурбовані проблемами, які останнім часом складаються у відносинах між Ізраїлем та Україною.

Особливо приємним було те, що лекція та дискусія серед ізраїльтян проходили під небом Тель-Авіва українською мовою.

Я виступав майже годину, а потім відповідав на гострі запитання, після чого відбулася вільна дискусія.

Якщо коротко, під час виступу мені довелося зафіксувати з тривогою нову геополітичну тенденцію, яка з'явилася з моменту інавгурації 47-го президента США — тенденцію, яка наростає з кожним тижнем.

А саме: спостерігається новий політичний шифт — розбіжність «континентальних плит» Ізраїлю та України у різні боки. Ізраїль рухається у фарватері США під керівництвом Республіканської адміністрації Дональда Трампа, тоді як Україна, здається, рухається в інший бік разом із країнами Європи та Великобританією.

Чому Ізраїль йде у руслі США? Тому що проізраїльський Трамп, як «добрий батько» у Білому Домі, підтримує «яструбиний» курс нинішнього уряду.

Чому Україна йде у руслі ЄС? Тому що Західна Європа та Британія — зараз це первиннa сила, яка зацікавлена допомогти Україні у разі повного припинення підтримки з боку США.

Але надалі це може призвести до того, що Ізраїль буде підтримувати зовнішньополітичні ініціативи президента Трампа щодо України — за всієї їхньої проблемності та навіть небезпеки для України.

У свою чергу, Україна все далі синхронізуватиме свою зовнішню політику зі країнами ЄС, включаючи весь наратив європейського антиізраїлізму та «засудження ізраїльської агресії».

Така розбіжність курсів Ізраїлю та України, ймовірно, наростатиме. І вона буде дуже болісно відчуватись друзями України в Ізраїлі та друзями Ізраїлю в Україні.

В силу перелічених вище обставин, я роблю сумний висновок: поки що не видно причин і шансів на те, що Ізраїль на рівні держави змінить своє ставлення до України у бік більшої допомоги. Офіційний Ізраїль точно не заважатиме Україні — але й допомагати серйозно не буде.

Але Україна знаходить підтримку серед громадянського суспільства Ізраїлю, де друзів України незрівнянно більше, ніж у кабінетах будь-якого уряду.

Внесок громадянського суспільства Ізраїлю в допомогу Україні ілюструється і найсвіжішими даними Нацбанку України. Кожен шостий долар, який було переведено в Україну з-за кордону у 2024 році через різні платіжні системи, було надіслано з Ізраїлю.

На частку Єврейської держави — а вірніше її громадян, — припало 16,8% усіх грошових переказів в Україну. Це найбільший у світі (після США) показник — майже 420 мільйонів доларів було надіслано в Україну з 10-мільйонного Ізраїлю.

Під час обговорення я отримав кілька запитань, у тому числі стосовно того, які сектори економіки можуть стати точками співпраці та зростання.

Моя відповідь була: «Це насамперед агроіндустрія. Ізраїль навіть під час війни залишається активним ринком збуту продукції агросектору України — зернові, кукурудза, яйця, мед, масло, різні види олії, корм для худоби; після війни масштаби торгового обороту у цій сфері можуть помітно зрости. Також є надія, що після війни посилиться співпраця у сфері хай-теку — до 2022 року майже 40% усіх іноземних програмістів для компаній Ізраїлю працювали в Україні як субпідрядники».

За словами організатора заходу Ольги Бродської, лекція та дискусія мали величезний успіх.

Усі учасники відзначили у своїх відгуках, що їм дуже сподобався цей новий відкритий формат діалогу. Неформальна обстановка на пішохідній вулиці «модного» району Тель-Авіва приваблює молодіжну аудиторію, яку зазвичай складно «заманити» на серйозні академічні заходи.

Наприклад, Лев Шер, раніше активний діяч єврейської громади у Харкові, так описав свої враження: «Зустріч формату неформальної розмови у пабі — це свіжа та оригінальна ідея, яка мене зацікавила. Тема розмови була актуальною, бо я як українець в Ізраїлі, думаю про відносини наших країн, хіба не щоденно. Шимон поділився своєю думкою та радо відповідав на запитання, вільно входячи в дискусії, без обмежень, що сприяло діалогу. Мене тішить бачити розвиток українсько–єврейської спільноти в Ізраїлі через такі заходи».

Ще один учасник обговорення написав так: «Особливо сподобалася невимушена атмосфера ізраїльської вулиці, а також те, що на подібних заходах у «Просторі» є сіоністський концепт україномовного середовища».

Текст: Шимон Бріман (Ізраїль)
Фото: Ольга Бродська та ініціатива «Простір»