За підтримки UJE в Києві відбувся круглий стіл «Новітні студії з українсько-єврейських взаємин»

26 жовтня в Києві, у межах Книжкового фестивалю «Фундамент: історії про культуру», відбувся круглий стіл «Новітні студії з українсько-єврейських взаємин», організований канадською недержавною організацією «Українсько-Єврейська Зустріч» за підтримки Українського Дому.

У дискусії взяли участь: Ігор Срібняк — доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, модератор події; Владислав Гриневич — регіональний менеджер організації «Українсько-Єврейська Зустріч»; Ірина Климова — українська художниця, мистецтвознавиця, директорка Музею Шолом-Алейхема; Оксана Драч — доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Київського столичного університету імені Бориса Грінченка; Віталій Черноіваненко — кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, президент Української асоціації юдаїки; Сергій Гірік — кандидат історичних наук, віце-президент Української асоціації юдаїки, академічний керівник магістерської програми з юдаїки в НаУКМА.

Захід зібрав фахівців які працюють у галузі історії, юдаїки, культурології та мистецтвознавства, та став майданчиком для обговорення новітніх актуальних підходів до осмислення спільного українсько-єврейського минулого, взаємозв’язків та культурних обмінів між євреями та українцями.

На початку зустрічі регіональний менеджер UJE в Україні Владислав Гриневич пояснив аудиторії чому тема заходу сформульована як: «Новітні студії з українсько-єврейських взаємин». Адже сучасна світова історіографія українсько-єврейських взаємин переважно зосереджується на складних і драматичних сторінках в історії обох народів, а також розглядає історичне минуле українців та євреїв на землях України як відокремлене й практично не пов’язане між собою явище. В українській історіографії така ситуація, до певної міри, стала одним із проявів обмежень, накладених на історію України спочатку імперською, а потім національною парадигмою.

Саме тому важливим здобутком сучасної «новітньої» історіографії є книжка П.-Р. Маґочія та Й. Петровського-Штерна «Євреї та українці. Тисячоліття співіснування». У згаданій книжці автори запропонували нову концепцію представлення української історії як територіальної, багатоетнічної та мультикультурної. Виходячи з неї, українським євреям, як і представникам інших національностей, відводилось своє особливе місце в історії України. Відповідно взаємини між українцями і євреями не обмежувались виключно драматичними подіями.

Також у цій книжці, нагадав Владислав Гриневич, здійснено системний аналіз історичного минулого українців і євреїв, при цьому її автори не замовчують складні і драматичні періоди в історії, не оминають увагою стереотипні уявлення українців про євреїв та євреїв про українців, водночас фокусуючи увагу на впливах, які століттями формували позитивне сприйняття обох народів.

Значний блок дискусії цього круглого столу також було присвячено сучасним проблемам дослідження юдаїки в Україні. Хоча в країні існує велика кількість фахових досліджень, статей і монографій, учасники підкреслили, що дуже мала їх частина доходить до широкої аудиторії у форматі популярних або доступних україномовних книжок. Це стримує інтеграцію знань про єврейську історію в український публічний простір. Крім того, було зазначено, що система освіти також поки не забезпечує достатнього включення юдаїки: спеціалізованих університетських курсів все ще бракує, а шкільні матеріали про історію євреїв в Україні потребують розширення і якісного оновлення. Наявні програми часто не охоплюють важливих тем і не дають учням повного уявлення про багатонаціональний характер історії України. Саме тому розвиток освітніх ресурсів, підготовка викладачів і розширення доступних публікацій були визначені серед першочергових завдань галузі.

Окремим аспектом зустрічі стало звернення до теми єврейських дівчат в українських жіночих гімназіях XIX століття, про що цікаво та змістовно розповіла професорка кафедри всесвітньої історії Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Оксана Драч. Цей сюжет висвітлює малодосліджені аспекти соціальної історії, зокрема інтеграцію єврейських родин у міське освітнє середовище, динаміку культурної взаємодії, питання мобільності, освітніх можливостей і становлення жіночої інтелігенції. Такі історії дозволяють інакше поглянути на багатошарову природу міжетнічних контактів і показують, як на рівні щоденного життя перепліталися траєкторії українських та єврейських спільнот.

Наприкінці зустрічі організатори підкреслили, що подібні дискусії мають особливе значення в умовах сучасних трансформацій української гуманітарної сфери. Вони сприяють не лише фаховому розвитку галузі, а й формуванню культури пам’яті, яка визнає багатоголосність українського минулого. На знак вдячності за участь і підтримку теми усім гостям круглого столу були подаровані книжки, що стало приємним жестом, спрямованим на подальше поширення знань та популяризацію українсько-єврейських студій.

У цілому можна підсумувати, що дана подія продемонструвала непересічний інтерес до історії українсько-єврейських взаємин, а також те, що сучасні дослідження у цій сфері мають потенціал суттєво впливати на формування суспільного діалогу та розвиток суспільної думки в Україні. Відеозапис цього круглого столу доступний для перегляду тут на сторінці.

Владислав Гриневич, Регіональний менеджер UJE, Україна