Премія ізраїльського вченого та дисидента допоможе його рідному університету в Україні

В Ізраїлі оголошено створення Премії імені Марка Азбеля, яка призначена для підтримки молодих дослідників у сфері теоретичної фізики в рамках Харківського Національного Університету.

Марк Якович Азбель (1932 — 2020) — видатний вчений-фізик, випускник Харківського Університету, дисидент та організатор опору вчених радянському тоталітарному режиму, професор Тель-Авівського університету.

Ірина Колодна, вдова вченого, обговорила з послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком подробиці своєї приватної ініціативи щодо заснування премії для увічнення пам'яті про чоловіка. На першому етапі Ірина Колодна виділяє 25.000 доларів — по 5000 доларів протягом п'яти років, — для річної Премії Марка Азбеля, лауреати якої відбиратимуться серед молодих дослідників-фізиків Харківського Національного Університету.

«Я впевнена, що Марк вчинив би саме так — направив би допомогу Харківському Університету, в якому він навчався і розпочинав наукову кар'єру, і який переживає зараз разом із Харковом та усією Україною важкі часи через агресію Росії», — сказала Ірина Колодна порталу Ukrainian Jewish Encounter (UJE).

Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук підкреслив на зустрічі з Іриною Колодною: «Від щирого серця дякую вам за прекрасну ініціативу. Будь-яка допомога Україні зараз вкрай потрібна. Впевнений, що Харків подолає всі труднощі війни та залишиться флагманом української науки. Сподіваюся, що ваш приклад наслідуватимуть й інші меценати, зміцнюючи гуманітарні, наукові та людські зв'язки між Ізраїлем та Україною».

Ректор ХНУ Тетяна Кагановська та Вчена Рада Університету повністю підтримали заснування Премії Марка Азбеля.

Професор Руслан Вовк, декан Фізичного факультету Харківського Національного Університету імені В.Н.Каразіна, зазначив у розмові з UJE: «Наукові відкриття Марка Азбеля були гідними присудження йому Нобелівської премії. На факультеті пам'ятають Азбеля і цінують його внесок у розвиток науки, тому ми вирішили надати його ім'я одній з аудиторій поряд з кафедрою теоретичної фізики. Заснування Премії Азбеля допоможе молодим вченим займатися перспективними дослідженнями у рамках нашого Університету».

Як дата нагородження розглядаються варіанти 12-14 травня — день народження Марка Азбеля та День Незалежності Ізраїлю.

З українським містом Харків пов'язаний один із найкращих періодів у житті Марка Азбеля — його захоплення фізикою, перші наукові успіхи та академічне визнання.

Марк народився у сім'ї лікарів; його батько та мати закінчили Харківський Медичний інститут до війни. Сім'я Азбеля повернулася з евакуації до Харкова, де Марк навчався у школі №36. 1948 року Марк вступив до Харківського Державного Університету, зайнявся фізикою. Закінчив Університет у 1953 році, викладав математику у вечірній школі Харкова, паралельно займаючись науковими дослідженнями.

У Харкові 23-річний Азбель передбачив циклотронний резонанс у металах (резонанс Азбеля-Канера). 1955 року під керівництвом професора та майбутнього академіка Іллі Ліфшиця захистив кандидатську дисертацію, почав працювати у Харківському Фізико-Технічному інституті.

Великий фізик і майбутній Нобелівський лауреат академік Лев Ландау сказав на захисті докторської дисертації 26-річного Азбеля: «У дисертанта є лише один недолік, але він позбудеться його без нашої допомоги — це його молодість».

Вчений відмовився від пропозицій зайнятися створенням нових видів радянської ядерної зброї. Став завідувачем відділу Інституту теоретичної фізики АН СРСР (Москва), але у 1972 році подав документи на виїзд із СРСР, був негайно звільнений з усіх постів. Йому було дано відмову у виїзді.

Азбель не змирився зі свавіллям радянської влади і розпочав боротьбу проти режиму. Уперше у СРСР він створив постійно діючий міжнародний науковий семінар для вчених, яким відмовлено у виїзді.

У квітні 1974 року голова КДБ Юрій Андропов доповідав у ЦК КПРС про плани щодо зриву ініціативи Марка Азбеля — «провокаційної акції сіоністів», як органи КДБ назвали міжнародний науковий семінар. У «підривному заході» Азбеля брали участь не лише радянські вчені, яким було відмовлено у виїзді, а й визначні вчені всього світу, включаючи п'ятьох лауреатів Нобелівської премії з фізики.

З 1973 року він читав по телефону лекції з фізики для студентів Тель-Авівського Університету.

1977 року КДБ не витримав стійкості вченого і дозволив його виїзд. Марк Азбель отримав кафедру теоретичної фізики Тель-Авівського університету. Лауреат ізраїльської Премії імені Ландау (1989) та німецької Премії Мейтнер-Гумбольдта (2001) за визначні досягнення у фізиці твердого тіла. 

Заснування Премії Азбеля можна розглядати в чомусь в одному ряду за допомогою, яку надає Нобелівський лауреат з хімії професор Роальд Хоффманн своєму рідному місту Золочів в Україні. Врятований українською родиною під час Голокосту, Хоффман відповідає Україні добром на добро. Азбель, який подолав усі труднощі радянського антисемітизму, повертається до міста та до Університету своєї юності — як нагорода та підтримка для молодих учених.

В одному з інтерв'ю в Ізраїлі професор Марк Азбель сказав: «Ще у шістнадцять років, коли я закінчував школу [у Харкові], я твердо знав, що ненавиджу цей устрій, партію, уряд, вождя. І, отримавши запрошення працювати у Курчатова [в Москві], я вирішив: такій владі я не хочу дарувати те, з чого стріляють. Це був один із розумних вчинків, які я зробив за життя».

Текст: Шимон Бріман (Ізраїль).