У Києві відбулася нарада з визначення критеріїв віднесення інформації до такої, яка стосується поширення антисемітизму у різних форматах у медіа

Опубліковано на: Липень 4th, 2023

Опубліковано в: Антисемітизм

Засідання спеціальної комісії з визначення критеріїв віднесення інформації до такої, яка стосується поширення антисемітизму в різних форматах у медіа. Київ, 30 березня 2023 року.

«Українсько-Єврейська Зустріч» (UJE) систематично співпрацює з органами державної влади та місцевого самоврядування України. Цього року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення ініціювала створення спеціальної експертної групи з напрацювання критеріїв інформації, яку можна віднести до нетолерантної й дискримінаційної за ознаками національної чи релігійної належності, а саме поширення антисемітизму у різних форматах в українських медіа.

До її складу увійшли представники найвідоміших в Україні недержавних, зокрема, релігійних єврейських організацій, фахівці, які досліджують українсько-єврейську історію та відносини, лідери думок єврейської спільноти, а також експерти, які працюють над дослідженням антисемітизму. Від держави були представники Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, а також Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Від UJE до складу експертної групи увійшов керівник Українського офісу Владислав Гриневич.

30 березня відбулася нарада, яку відкрила Ольга Герасим’юк, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Вона повідомила, що вже наступного дня, 31 березня, набуває чинності Закон України «Про медіа», розроблений й ухвалений на виконання вимог Європейського Союзу до України. Ним запроваджується медійна реформа в Україні, а також нові механізми протидії дискримінації та мові ворожнечі. Також Ольга Герасим’юк зазначила, що дискусія буде зосереджена на питанні наявності антисемітизму в українських медіа.

Про законодавчі механізми регулювання в Україні проявів дискримінації до людей за національною ознакою говорила представниця Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ельвіна Курталієва. Зокрема, вона повідомила, що в лютому 2022 року прийнято зміни до Кримінального кодексу України, що стосуються запобігання та протидії антисемітизму в Україні. Відтоді за умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності, встановлюється кримінальна кара.

Відомий український експерт із досліджень антисемітизму, представник Асоціації єврейських громадських організацій та общин України В’ячеслав Ліхачов поділився результатами аналізу рівня ксенофобії та антисемітських проявів у медіа України та зазначив, що за понад 15 років моніторингу він зафіксував лише один приклад ксенофобії в національній телевізійній програмі, хоча такі приклади траплялися в пресі, і, звичайно, їх значно більше в інтернет-просторі.

У своїй презентації він показав приклади нетолерантного й дискримінаційного образу єврея в анімаційному фільмі, який під час останньої кампанії з виборів президента транслювався на одному YouTube-каналі й де використано стереотипні уявлення про євреїв. Також було продемонстровано кадри новин відомого каналу, де розповідається про юдейський новий рік на тлі куп сміття, що залишилося на кордоні Білорусі, коли євреїв-хасидів не пускали в українське місто Умань через пандемію COVID-19.

Керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський наголосив, що антисемітизм в Україні хоч і є, але він маргінальний і не є мейнстримом в українському суспільстві. Він нагадав, що під час Революції гідності поряд з українцями стояли євреї, і вони є серед жертв-героїв Майдану. Зараз багато євреїв захищають Україну на фронті у війні проти російського загарбника. Підсумувавши, Подольський зазначив, що розглядає українських євреїв як частину українського народу, а єврейську культуру України — як частину української культури.

Інші представники єврейських спільнот й організацій окреслили певні проблеми, наприклад, коли на українських євреїв несправедливо покладають відповідальність за певні вчинки чи позиції країни Ізраїль. Також держава проводить, на жаль, недостатню роботу над вшануванням місць, де є масові поховання євреїв, а їх налічується понад дві тисячі. Держава має комплексно дбати про їх меморіалізацію, а не робити це локально.

Владислав Гриневич, регіональний менеджер UJE, Україна, виступає на засіданні спеціальної комісії з визначення критеріїв віднесення інформації до такої, яка стосується поширення антисемітизму в різних форматах у медіа. Київ, 30 березня 2023 року.

Владислав Гриневич, керівник Українського офісу UJE, наголосив, що Україна є багатонаціональною, толерантною державою й дотримується демократичних стандартів, відтак боротьба з антисемітизмом — це важлива задача й навіть обов’язок усього суспільства. У своїй промові він згадав висновки соціологічного дослідження, що його провів у 2018 році Pew Research Center — відомий дослідницький центр, який проводить опитування громадської думки, демографічні дослідження, аналіз медіаконтенту та інші соціальні наукові дослідження по всьому світові. За результатами цього опитування найнижчий рівень побутового антисемітизму серед країн Центральної та Східної Європи зафіксований саме в Україні: лише 5% українців не хотіли б бачити євреїв серед громадян своєї країни.

Назагал варто зазначити, що ця нарада пройшла дуже активно та в позитивній робочій атмосфері. Під час обговорення висловилися всі її учасники. Найближчим часом планується закінчення опрацювання та впровадження рекомендацій для медіа з метою унеможливлення поширення етнічних, національних та релігійних упереджень щодо єврейської спільноти в Україні.

Додатково: 16 червня 2023 року була оприлюднена заява Єврейської конфедерації України, де серед іншого зазначено, що побутовий антисемітизм, і так один із найнижчих у Європі, після 24 лютого 2022 року в Україні практично не спостерігається.