(UA) Українські євреї під бомбами Путіна обурені його спробами очорнити Україну як нібито неонацистську країну

«Російська армія, яка била нацистів у 1941 році, сьогодні бомбить мирних жителів Києва, Харкова та Одеси», — каже рабин.

Ярослав Трофімов

2 березня 2022 року

Первісно опубліковано англійською мовою @Wall Street Journal

КИЇВ, Україна — Через кілька годин після того, як у вівторок російська ракета влучила в телевежу в районі Бабиного Яру, де сталося одне з найстрашніших масових вбивств під час Голокосту, Віталій Сенченко зателефонував своєму двоюрідному брату в Ізраїлі, намагаючись вивезти свою сім’ю з міста.

«Атака на Бабин Яр став останньою краплею», — сказав Сенченко, експерт із кіберзахисту, у середу в підвалі синагоги на Подолі, де він мав розстатися зі своєю дружиною Катериною та двома дітьми — віком один місяць і два роки. Вони мали виїхати з евакуаційною колоною, що його зорганізувала єврейська громада.

Сенченко сказав, що буде в Києві, щоб застосувати свої навички, допомагаючи обороні міста. «Він залишається, щоб ми могли повернутися», — сказала Катерина.

У коридорі 70-річна Галина Налетнікова, професорка філософії, яка теж вирішила залишити дім після авіаудару, намагалася осмислити, як перевернулося її життя. Сорок років тому вона переїхала до Києва з Москви — до свого нині покійного чоловіка, значна частина великої родини якого загинула під час Голокосту.

«Це так абсурдно, так важко в це повірити. Усі ці сирени, усі ці вибухи», — сказала вона, додавши, що не знає, куди її повезуть і коли вона повернеться.

Її син вирішив залишитися, щоб захищати місто в складі нових загонів територіальної оборони. «Я сказала йому час від часу заходити в мою квартиру, бо мені довелося залишити своїх котів», — сказала вона, намагаючись посміхнутися.

Президент Росії Владімір Путін виправдовував свою війну проти України необхідністю «денацифікації» українського уряду, неправдиво стверджуючи, що Київ контролює зграя неонацистів, які спонсоруються зі США. Для українських євреїв і багатьох єврейських лідерів у всьому світі це нахабна образа пам’яті про Голокост, особливо зараз, коли Москва без розбору обстрілює українські міста.

«Тут відбуваються військові злочини, — сказав один із провідних рабинів України Моше Реувен Асман в емоційному відео, знятому після авіаудару у вівторок, тримаючи в руках сувій Тори. — Російська армія, яка била фашистів у 1941 році, сьогодні бомбить мирне населення Києва, Харкова та Одеси. Якщо я помру, ті, хто сьогодні мовчить, будуть прокляті як співучасники».

Уродженець Ленінграду, рідного міста Путіна, нині відомого як Санкт-Петербург, рабин Асман сказав, що залишається в Києві, щоб служити своїй громаді. «Для мене це честь бути на стороні світла, а не на стороні тих, хто вбиває».

У вересні 1941 року менш ніж за два дні нацисти вивели на край Бабиного Яру близько 36 тис. київських євреїв, зняли з них одяг і розстріляли. Страти на цьому місці тривали до 1943 року.

Сьогодні Україна є однією з небагатьох європейських націй з великою й активною єврейською громадою. Попри похмуру історію XX століття сьогодні залишилося мало ознак відкритого антисемітизму. Хоча в Україні існують неонацистські групи й політичні рухи, вони мають набагато меншу підтримку, ніж у більшості європейських країн, і не набирають навіть близько до потрібної кількості голосів, щоб пройти в парламент. Президент України Володимир Зеленський, обраний 73% голосами на загальноукраїнських виборах у 2019 році, — єврей, а його дід — радянський ветеран Другої світової війни. Перед виборами український уряд очолював прем'єр-міністр теж єврейської національності.

«Мої діти бігають по всьому Подолу з кипами на голові, і ми ніколи не стикалися з упередженнями», — каже Ілана, представниця ультраортодоксального руху «Хабад», яка допомагає організувати допомогу в подільській синагозі і яка не захотіла назвати своє прізвище.

Вона народилася в Україні, прожила 10 років в Ізраїлі, повернулася до Києва й тепер не евакуюється. «Ми залишаємося тут, бо ми тут потрібні, — сказала вона, заспокоюючи доньку після чергової сирени повітряного нальоту. — Ми також знаємо: це скоро закінчиться, бо знаємо, що наша Україна переможе, а підтримка згори додає нам сили».

Особливе обурення в Україні та за кордоном викликав авіаудар по телевежі в Бабиному Яру, в результаті якого загинули п’ятеро перехожих і ще п’ятеро отримали поранення.

«Прагнення Путіна спотворити Голокост і маніпулювати ним, щоб виправдати незаконне вторгнення в суверенну демократичну країну, є абсолютно огидним», — сказав Натан Щаранський, голова Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Колишній радянський політв’язень, Щаранський обіймав посаду віцепрем’єр-міністра Ізраїлю та очолював Єврейське агентство — квазіурядовий орган, який координує імміграцію до Ізраїлю та відносини з єврейською діаспорою.

Через день після удару по Бабиному Яру київські синагоги організували евакуаційні колони для київських євреїв та їхніх родичів в Польщу, Угорщину, Молдову й західну Україну.

Урі, уродженець України, який вирішив не називати свого прізвища, мав прилетіти з Києва до свого дому в ізраїльському містечку Кір'ят-Ґат поблизу Сектора Гази 24 лютого, у день початку війни. «Слава Богу, рейс скасували, інакше я застряг би в Ізраїлі, а моя дружина залишилася б тут сама», — каже він.

Минулого року Урі провів кілька днів у бомбосховищах у Кір’ят-Ґаті, коли Ізраїль зазнав ракетних обстрілів ісламістського руху ХАМАС із Сектора Гази. «Ці обстріли не можна порівняти, — розмірковує він. — Зараз тут такі вибухи, наче з ланцюга зірвалися оскаженілі собаки».

У синагозі Бродських на іншому кінці міста народний депутат України Олег Воронько зупинився зі своєю дружиною відпочити після того, як допоміг забезпечити вихід з міста евакуаційної колони. Він носить жовту пов’язку захисників міста і тримає автомат Калашникова. «Тут справжня війна, війна за знищення народу України», — каже він. Воронько не єврей, але його дружина Альбіна Фірман єврейської національності.

«Я провожу кожну ніч у сховищі, і на сьомий день війни виявилося, що кожен третій у моєму сховищі єврей», — сказала вона. Сама родом із російського Ростова й лікарка за фахом, Альбіна Фірман сказала, що ніколи не уявляла собі, що проводитиме ночі, ховаючись від російських бомб: «Не снилося навіть у найгіршому кошмарі».

Фірман каже, що намагалася поділитися своїми переживаннями в соціальних мережах зі своїми друзями та родичами в Росії, багато з яких дивляться російське телебачення і вірять у розповіді Путіна про те, що Україна перебуває в руках нацистів. З 20 однокласників у її групі в соціальній мережі лише двоє написали їй приватне повідомлення, невидиме для інших, щоб запитати про самопочуття.

«Решта вісімнадцять мовчать, — сказала вона. — Вони просто продовжують публікувати фотографії цуценят і котів».

Wall Street Journal: опубліковано в друкованому виданні від 3 березня 2022 року під заголовком «Українські євреї засуджують нацистський наклеп Путіна».

З англійської переклав В. Старко