Українська «карма» ізраїльських виборів-2022
Вісім місяців війни в Україні викликали різноманітні реакції серед різних верств ізраїльського суспільства та політичних партій Ізраїлю. Як «українська тема» вплинула на підсумки виборів у Кнесет у листопаді 2022 року? Які шанси на зміну політики Ізраїлю щодо України після зміни влади та створення нового уряду Біньяміна Нетаніягу?
Вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року відбулося в період, коли Ізраїлем керував лівоцентристський уряд прем'єр-міністра Нафталі Беннета, який не мав парламентської більшості без підтримки арабської партії ісламістів. Потім з кінця червня 2022 року на посаду прем'єр-міністра вступив Яїр Лапід — з тим самим складом коаліції. Праві та релігійно-єврейські партії перебували в опозиції і не могли впливати на курс уряду щодо України.
Пропоную короткий огляд реакцій та дій (а також відмови від дій) ключових міністрів та політичних партій Ізраїлю — крізь призму війни в Україні.
— Партія «Яміна» під керівництвом прем'єр-міністра Нафталі Беннета та голови МВС Аєлет Шакед.
З перших днів війни Беннет намагався мінімізувати свої коментарі про неї; в оцінках російського вторгнення він уникав різких слів на адресу Москви, хоч і засудив сам факт війни і закликав до якнайшвидшого закінчення бойових дій.
Раптовий політ Беннета до Москви на зустріч з Путіним у суботу 5 березня 2022 року офіційно був названий «спробою посередництва для припинення війни». Через кілька місяців, з інтерв'ю політичної радниці Беннета, що звільнилася, стало відомо, що ізраїльський прем'єр після зустрічі з президентом Росії передав президенту Зеленському пропозицію про поступки і здачу позицій з боку України. Зеленський відмовився це робити.
Посередництво Беннету між Росією та Україною закінчилося повним провалом, але всі весняні місяці 2022-го уряд Беннета мотивував свої відмови від серйознішої допомоги Україні тим, що «якщо ми це зробимо, то втратимо свій статус медіатора між Москвою та Києвом».
Голова МВС Аєлет Шакед за два тижні війни фактично закрила Ізраїль для українських біженців. У перші тижні МВС вимагало величезну заставу за кожного громадянина України, який в'їжджав.
Шакед своїми інструкціями де-факто скасувала безвізовий режим між Україною та Ізраїлем. В'їзд — і то після спеціальної перевірки — був дозволений лише тим громадянам України, які мали в Ізраїлі родичів першого ступеня (чоловік, дружина, батьки, діти).
Наприклад, саме через обмеження МВС автор цих рядків не міг запросити до Ізраїлю свого українського друга — вченого з Харківського Національного Університету. Цим порушувалися навіть мої права громадянина Ізраїлю.
МВС свідомо зачинило двері країни, лякаючи суспільство масовим потоком українських біженців. Але коли у липні 2022 року Вищий Суд Справедливості скасував жорстокі правила для в'їзду українців, жодного «потопу» не сталося: громадяни України воліли їхати від війни не до Ізраїлю, а до країн Євросоюзу.
Фінал: партія «Яміна» розбилася вщент, Беннет пішов з посади прем'єра і навіть не балотувався на виборах 1 листопада 2022 року. Шакед перейшла до іншої партії, яка на цих виборах не пройшла електорального бар'єру і зазнала краху.
Політика Аєлет Шакед щодо України та її громадян стала прикладом холодної байдужості та повної відсутності милосердя до постраждалих. Саме так і запам'ятали багато ізраїльтян — уродженців України, — її на посаді голови МВС.
— Партія «Єш Атід» під керівництвом Яїра Лапіда (спочатку — голова МЗС, а потім — прем'єр-міністр та голова МЗС Ізраїлю з червня по листопад 2022-го).
Беннет і Лапід у перші місяці війни в Україні грали у «злого та доброго поліцейських». Якщо Беннет уникав оцінок, то Лапід засуджував вторгнення Росії. Ще різкішою була заява Лапіда із засудженням масового вбивства українців у Бучі. Глава МЗС Ізраїлю також висловив співчуття у зв'язку із загибеллю мирних жителів після ракетного удару російської армії по торговому центру у Кременчуці.
Ставши прем'єр-міністром, Лапід заявив, що «Ізраїль перебуває на боці України та підтримує народ України».
Але проблема була в тому, що слова Яїра Лапіда залишалися найчастіше лише красивими, але порожніми словами.
Гуманітарна допомога Україні, яка здійснювалася по лінії посольства Ізраїлю в Україні, була хоч корисною, але невеликою порівняно з можливостями Ізраїлю. Ця допомога була обмежена скромними бюджетами МЗС Ізраїлю. У більш масштабних питаннях уряд Лапіда всі чотири місяці своєї роботи відмовляв Україні у військовій та фінансовій допомозі.
Проте навіть одні лише заяви на підтримку України викликали симпатії до Яїра Лапіда серед багатьох проукраїнськи налаштованих ізраїльтян. На виборах 1 листопада 2022 року, за моїми оцінками, партія Лапіда отримала значний приплив голосів тих виборців, для яких була важлива тема України. Ця лівоцентристська партія збільшила кількість своїх місць у Кнесеті з 17 до 24, але загалом програла вибори — перемога дісталася правоцентристському Лікуду на чолі з Нетаніягу.
— Партія «Державний табір» під керівництвом міністра оборони Бені Ганца.
Суть позиції партії щодо війни в Україні сформулював її лідер. Ганц заявив коротко і ясно: «Поки я міністр оборони Ізраїлю, військова допомога Україні не надаватиметься». Влітку 2022 року Ганц із великою затримкою дозволив передачу Україні кількох тисяч шоломів та бронежилетів для рятувальних служб.
Постачання Україні захисних технологій Ізраїлю для боротьби з іранськими безпілотниками лише почало обговорюватись у середині-кінці жовтня. Вибори 1-го листопада були невдалими для партії Бені Ганца, і незабаром він повинен залишити посаду міністра оборони Ізраїлю. Новий міністр заново обмірковуватиме складну тему військових поставок в Україну — у координації з новим прем'єр-міністром Ізраїлю.
— Партія «Наш дім Ізраїль» на чолі з міністром фінансів Авігдором Ліберманом.
Лідер цієї партії на першому етапі війни проти України намагався, як і прем'єр Беннет, не давати різких оцінок і наголошував на усуненні Ізраїлю від цього конфлікту, мотивуючи це тим, що «в Ізраїлю свої інтереси безпеки». На початку квітня 2022 року Авігдор Ліберман був змушений прокоментувати трагедію у Бучі. Він сказав, що «там звучать взаємні звинувачення України та Росії» та загалом «ситуація не ясна».
Прохання уряду України до Ізраїлю про кредит у 500 млн. доларів залишилося без відповіді. Посол України Євген Корнійчук наголошував в інтерв'ю, що причиною цього стала позиція міністра фінансів Ізраїлю.
Все це разом призвело до відтоку тієї частини виборців, які симпатизували Україні. Автор цих рядків нарахував лише у своєму близькому оточенні п'ять осіб, включаючи родичів, які у попередні роки голосували за цю партію, але у 2022-му вирішили зробити інший вибір — і саме через невдоволення позицією Авігдора Лібермана до України.
Депутат цієї партії Алекс Кушнір, який народився у Дрогобичі та навчався у Кривому Розі, на особистому рівні надавав персональну допомогу репатріантам та біженцям з України, організував відправку в Україну вантажів із гуманітарною допомогою. Але за підсумками виборів 1 листопада Кушнір (№7 у списку партії) не увійшов до нового складу депутатів Кнесету. Партія «Наш дім Ізраїль» отримала шість замість семи місць у парламенті.
— Ультраліва партія МЕРЕЦ на чолі з міністром охорони здоров'я Ніцаном Горовіцем.
МОЗ разом із двома великими лікарнями Ізраїлю брало участь у створенні тимчасового шпиталю у Львівській області. Шпиталь працював з 22 березня по 29 квітня 2022 року та прийняв близько 6000 пацієнтів — виключно цивільних осіб.
Міністр охорони здоров'я Ніцан Горовіц 18-го травня широко поширив у ЗМІ свою заяву про те, що «Ізраїль прийме на лікування групу поранених українських солдатів та офіцерів». Ця обіцянка залишилася марними словами: за три місяці літа Ізраїль не прийняв жодного пораненого з України. У вересні-жовтні було прийнято лише шестеро поранених — на тлі сотень та тисяч поранених, які були прийняті у країнах ЄС.
Горовіц пішов з посади голови партії. Новий лідер Заава Гальйон у жовтні зробила заяву про необхідність надати Україні військову допомогу від Ізраїлю, але вплив партії на дії уряду вже був мінімальним. На виборах 1 листопада партія МЕРЕЦ зазнала повного розгрому і навіть не пройшла електорального бар'єру.
— Ліва партія «Авода» та її лідер — міністр транспорту Мерав Міхаелі, обмежилися загальними заявами на підтримку України.
— Арабські партії, представлені у Кнесеті, взагалі не цікавилися темою України.
Але добре відомо, що, наприклад, арабська комуністична партія ХАДАШ (не входила до уряду) має міцні зв'язки з Росією та підтримує Москву у багатьох питаннях. Так, наприклад, генконсульство РФ у Хайфі організувало біля своєї будівлі «мітинг на підтримку Росії», на який прийшли арабські комуністи, які здобули безкоштовну освіту в університетах РФ за квотою Компартії.
Загалом можна зазначити, що блок партій, які з лютого по листопад 2022 року брали участь у формуванні політики уряду Ізраїлю щодо України, зазнав поразки на виборах. Деякі з партій взагалі зникли з нового складу Кнесету («Яміна» та МЕРЕЦ).
Я чудово розумію, що "після того" — не означає "внаслідок того". Поразка блоку Беннета-Лапіда мала причини, пов'язані з проблемами всередині Ізраїлю.
Але все-таки не можу не відзначити ефекту деякої української «карми» виборів-2022 в Ізраїлі: блок партій, який не захотів повною мірою допомагати Україні в найскладніший період її боротьби за виживання, за свободу і незалежність, втратив владу.
Як тема України сприймалася партіями право-релігійної опозиції, яка після виборів 1-го листопада прийшла до влади?
— Лікуд на чолі з Біньяміном Нетаніягу.
Колишній багаторічний прем'єр-міністр Ізраїлю (а з листопада 2022 року — втретє голова уряду) після вторгнення Росії в Україну обминав мовчанням. Жодних коментарів, жодних оцінок дій уряду Беннета-Лапіда щодо України. Після семи місяців тотального ігнорування найбільшої за 75 років війни в Європі, Нетаніягу зробив кілька коротких заяв у жовтні — лише перед виборами до Кнесету.
Спочатку Нетаніягу заявив, що вважає «розумним» рішення уряду Лапіда не постачати зброю Україні. Але через три дні Нетаніягу сказав в інтерв'ю: «Коли я стану прем'єр-міністром, то зважу можливість військових поставок в Україну». Що змінило позицію лідера найбільшої партії за три доби?
На це були три причини:
- масове застосування Росією іранських безпілотників та заяви ізраїльських експертів, що атаки іранських дронів проти міст України — це фронтові випробування для потенційних атак проти міст Ізраїлю у майбутньому;
- опитування громадської думки, згідно з якими партія Лікуд напередодні виборів втрачала голоси проукраїнських виборців;
- особисті зустрічі Біньяміна Нетаніягу з головним рабином України Моше Асманом, який зумів переконати лідера Лікуда у необхідності підтримки України.
До речі, рабин Асман, який прилетів з Києва, провів величезну роботу саме з лідерами правих і релігійних партій Ізраїлю. Перед виборами рабин Моше Асман зустрічався не лише з Нетаніягу, а й із головою партії «Релігійного Сіонізму» Бецалелем Смотричем та з головою фракції ШАС Міхаелем Малкіелі. На кожній зустрічі Асман роз'яснював ізраїльським політикам проблеми України та вимагав посилення допомоги Ізраїлю Україні. Обидві ці партії за підсумками виборів матимуть найважливіші міністерські пости.
Саме після спілкування з рабином Асманом, депутат Кнесету та колишній мер Єрусалима Нір Баркат (Лікуд) здійснив бліц-візит до Києва. Баркат став першим і поки що єдиним ізраїльським політиком вищого рангу, який відвідав столицю України під час війни. Баркат на власні очі побачив руйнування навколо Києва, відвідав Бучу та зробив заяви про необхідність перегляду політики Ізраїлю у бік активної підтримки України. Очікується, що Нір Баркат має отримати міністерський портфель у новому уряді Біньяміна Нетаніягу.
Потрібно наголосити, що жодна партія Ізраїлю перед виборами не використовувала безпосередньо тему України для своєї агітації. Війна в Україні залишалася другорядною проблемою для більшості виборців.
Після виборів склалася така парадоксальна ситуація: значна частина проукраїнських голосів пішла до «кошиків» тих партій, які втратили владу. Переможці, які формують новий уряд, не відчувають перед «українською темою» жодних електоральних зобов'язань. Все залежатиме від прагматичних інтересів безпеки Ізраїлю та від спроможності лідерів України тактовно домовитися з новими провідними гравцями в Єрусалимі.
За п'ять днів до виборів Нетаніягу прийшов на зустріч із репатріантами з України, яку організував рабин Асман. Лідер Лікуду тоді заявив: «Коли я стану прем'єр-міністром, на Україну чекають добрі звістки». Давайте дамо новому главі уряду Ізраїлю шанс реалізувати цю свою обіцянку.
Текст: Шимон Бріман (Ізраїль).
