Українсько-єврейські паралелі у створенні «національних стилів» в мистецтві першої третини XX ст

Віта Сусак

У Європі другої половини XIX ст.― першої половини ХХ ст. спостерігалося творення «національних стилів» у мистецтві тих народів, які перебували у процесі активної розбудови нації. Тодішньою основоположною тенденцією був потяг до історизму й еклектизму, навіть коли йшлося про пошук нового стилю у мистецтві та відповідність певному соціальному запиту. Український та єврейський «національні стилі» сформувалися за схожих соціо-історичних умов, приблизно того самого часу та у тих самих географічних межах. Їхнім важливим спільним компонентом був опір до гноблення та обмеження з боку імперій та панівних націй.

Мистецькі «школи» з’явилися як в українському, так і у єврейському «національних стилях» (до прикладу, бойчукізм і Культур-Ліґа), при цьому мала місце певна взаємодія між їхніми представниками, спостерігалися схожі риси у їхніх роботах. Обидві школи стояли на позиції, що основною засадою національного стилю має виступати радше форма, ніж тематика, і ця форма має витікати з національної спадщини — зокрема, з народного мистетцтва, — у той же час відбиваючи сучасну реальність. Ставлення до цих «національних проектів» було суперечливим, їхні творці зазнали критики з боку авангарду. Попри те, можна зауважити певну синхронність етапів розвитку в українському та єврейському мистецтві у контексті ХХ ст., у якому обидва народи здобули державність.

Для отримання додаткової інформації натисніть тут.

 

ІЛЮСТРАЦІЇ:

1 & 2_Ukrainian Muse_Abraham_Isaac
1. (лівий) Микола Бурачек. Обкладинка антології поезії «Українська муза», 1908. 2. (право) Ефраїм Лілієн. Авраам та Ісаак, ілюстрація до Біблії. Репродукція у каталозі персональної виставки Ефраїма Лілієна у Львові 1914 року.

 

3-Boychuk_Ukrainka.jpg
3. Михайло Бойчук. Українська дівчина. Початок 1910-х. Темпера на картоні. Львівська галерея мистецтв, фонд Ярослави Музики.

 

4-Boychuk_Jaroslavna.jpg
4. Михайло Бойчук. Ярославна (дочка князя Ярослава Мудрого). Початок 1910-х. Темпера на картоні. Львівська галерея мистецтв, фонд Ярослави Музики.

 

5-Aronson.JPG
5. Борис Аронсон. Ілюстрація до поеми «Зірвана квітка» З. Шнеура. Ксилографія 1920 року. Репродукція у книзі Бориса Аронсона Современная еврейская графика. Берлін: Петрополіс, 1924. — С. 19.

 

6_7_Barvinok cover_Mischievious Boy
6. (лівий) Т. Бойчук, Іван Падалка. Обкладинка для колекції дитячих оповідань «Барвінок», 1919.  7. (право) Ель Лисицький. Обкладинка книги «Їнґл-цинґл-хват» Мані Лейба, 1919.

 

8_9_Zori cover_Ridne
8. (лівий) Георгій Нарбут. Обкладинка для журналу «Зорі», 1919. 9. (право) Іссахар Рибак. Обкладинка для видання «Рідне» 1920.

 

10_11_Chaikov_Narout
10. (лівий) Йосиф Чайков. Обкладинка для каталогу «Єврейської виставки у Києві» 1920 року. 11. (право) Георгій Нарбут. Титульний аркуш книги «Алелуйя» В. Нарбута, 1919. Чорнило. Національний художній музей у Києві.

 

12_13_Solntse truda cover_Molodniak
12. (лівий) Георгій Нарбут. Обкладинка для журналу «Солнце труда», 1919. Чорнило. Національний художній музей у Києві. 13. (право) Нісон Шифрін. Ескіз обкладинки для журналу «Молодняк», 1923. Чорнило. Російський державний архів літератури та мистецтва у Москві.

 

14_15_Adventures_Torah sheild
14. (лівий) Михайло Бойчук. Обкладинка для книги «Пригоди Тартарена з Тараскона» за Альфонсом Доде, (Львів, 1913). Львівська галерея мистецтв, фонд Ярослави Музики. 15.(право) Тора-шилд (прикраса для сувою Тори), Західна Україна, друга половина XIX століття. Львівський музей історії релігії.

 

16-Shekhtman.jpg
16. Мануїл Шехтман. Жертви погрому, 1927. Національний художній музей у Києві.

 

Віта Сусак, завідувач відділу європейського мистецтва ХІХ–ХХ ст. Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького.

Переклад: Мір’ям Фейґа Бунімович, UJE