«Війни пам'яті» та українсько-єврейський діалог в Ізраїлі

Міжнародний семінар "Над Яром та навколо: Війни пам'яті в українсько-єврейській історії, травми Голокосту та Голодомору" пройшов 11-13 листопада 2021 року в ізраїльському місті Нетанія.

Громадська організація «Ізраїльські Друзі України»  за підтримки канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч» (Ukrainian Jewish Encounter, UJE) та Посольства України в Ізраїлі проводить в Ізраїлі такі дискусійно-освітні семінари з найбільш гострих проблем українсько-єврейської історії вже вшосте, з 2016 року.

Тематика семінару 2021 року була присвячена 80-річчю масового розстрілу євреїв Києва у Бабиному Яру, а також загалом трагедії Голокосту в Україні. Учасники заходу розглядали цю трагедію у широкому контексті українсько-єврейських відносин та обговорювали те, як проблеми минулого впливають на нас сьогодні.

Особливе місце на семінарі зайняли дискусії про війни історичної пам'яті — як вони виникають і чим підживлюються. Українська та єврейська пам'ять про минуле, Голодомор і Голокост — це всесвіти, що не перетинається, чи можлива спільна пам'ять? Також розглядалося питання про те, як проблеми історії та пам'яті впливають на міждержавні відносини Ізраїлю та України.

Ізраїльські учасники спільно з українськими гостями обговорювали ці та інші теми в атмосфері відвертості та чесного діалогу, які стали візитівкою всіх попередніх семінарів 2016-2020 років.

За успішним збігом обставин, час проведення семінару збігся з коротким періодом відкриття Ізраїлю для іноземних гостей з 1 по 28 листопада. Завдяки цьому українські історики зуміли благополучно прилетіти. По реакції ізраїльської аудиторії було видно, як сильно люди втомилися від контакту в онлайні і наскільки вони скучили за живим діалогом.

З українського боку гостями форуму стали вчені-історики, які багато років займаються тематикою Голокосту, Голодомору та історичної пам'яті — д-р Василь Расевич (Львів), д-р Артем Харченко (Харків) та д-р Марта Гавришко (Львів-Мюнхен). Остання розкрила жіночу тему у трагедіях 20 століття на території України.

Андрій Усач та Ганна Яценко зі Львова зробили на семінарі презентацію своїх документальних фільмів та відеоматеріалів із серії "Безголосся" — спогади українців про Голокост та про радянські репресії.

Професор Вольф Москович (Єврейський Університет в Єрусалимі), член Ради директорів UJE, розповів про мало відомі спогади єврея з Умані, який вижив у Голокості.

Почесним гостем першого круглого столу на семінарі став депутат Кнесета Євген Сова — співголова групи Ізраїль-Україна парламенту Ізраїлю.

Євген Сова — уродженець України. Він активно цікавиться тематикою єврейсько-української історії. У 2018 році він виступав на аналогічному семінарі в амплуа тележурналіста. У 2021 році він виступив уже у статусі політика, який безпосередньо займається тематикою Ізраїль-Україна. Сова наголосив, що докладе зусиль для включення тематики Голодомору до шкільних підручників Ізраїлю.

Д-р Артем Харченко розповів про те, які шляхи подолання травм Голодомору пропонуються у сучасній Україні, і чому вони не завжди працюють. Також на семінарі в Нетанії обговорювалося ставлення офіційного Ізраїлю до Голодомору: з яких причин політична еліта Ізраїлю всіляко намагається не порушувати цю тему і не визнавати на рівні Кнесету. Була висловлена ідея на майбутнє про бажаність проведення інформативної виставки про Голодомор у стінах парламенту Ізраїлю.

Погляд з України на проблеми «війн пам'яті» представив у зумі д-р Антон Дробович — директор Українського Інституту національної пам'яті.

Фінальний круглий стіл семінару був присвячений пошуку шляхів примирення історичних пам'ятей євреїв та українців.

Серед більш ніж 50 ізраїльських учасників семінару були і професіонали високого рівня. Процитую відгуки двох учасниць, які вони залишили за підсумками семінару.

Міла Вайсман, координатор соціальних проектів державної компанії "Шікмона" у місті Ноф ГаҐаліл
«Ми хочемо подякувати нашим українським друзям за цікаве спілкування, диспути та лекції. Пан Василь Расевич, ваша позиція, смілива та правдива, викликає величезну довіру! Артем Харченко, Марта Гавришко, Андрій Усач та Ганна Яценко — дякую вам! Велика подяка проф. Вольфу Московичу та всім організаторам форуму.

Ви сміливо та відкрито заявляєте про те, що Україна та Ізраїль можуть і повинні бути разом, наші народи єдині у своєму минулому та сьогоденні, у нас багато спільного! Ми можемо і повинні підтримувати один одного, виправляти помилки, продовжувати любити один одного!

Як продовження проекту, у місті Ноф ГаҐаліл ми з Олександром Вайсманом розповіли учасникам наших програм про те, як проходять щороку такі семінари, — і це викликало велику зацікавленість, оскільки серед наших слухачів багато вихідців з України. Є також сім'ї, в яких переплелися єврейські та українські корені. Їхні сімейні історії можуть представляти великий історичний та соціологічний інтерес, і можна використовувати їх у подальших дослідженнях та у майбутніх проектах».

Олена Гольцман, практикуючий психотерапевт, Тель-Авів
«Люди в Ізраїлі іноді зомбовані російським телебаченням і представляють сьогоднішню Україну як шалену націоналістичну хунту. Я три дні провела на семінарі, який організували «Ізраїльські друзі України». З українськими та ізраїльськими істориками ми обговорювали проблеми сприйняття єврейської трагедії у Бабиному Яру, говорили про насильство проти єврейських жінок під час Голокосту, про катів та праведників.

На жаль, сьогодні ми нерідко спостерігаємо ідеологічну битву двох пам'ятей, українську та єврейську, про Голокост та Голодомор. Найлегший шлях — це взаємні рахунки та звинувачення, ретельний пошук єврейських прізвищ серед осіб, причетних до Голодомору та підрахунок українських посібників нацистів. Немає сумніву, що обидва наші народи глибоко травмовані.

Мені хотілося б додати погляд ізраїльських психологів на цю проблему, що пронизує багато поколінь. У нашому психотерапевтичному співтоваристві це називається національною травмою, тобто стражданнями, спричиненими належністю до певної нації. Протягом століть і до сьогодні нас переслідують лише за те, що ми є євреями. Депортації, вигнання, погроми, Голокост, війни, до яких з 1948 року примушували Ізраїль, теракти, обстріл мирних міст — все це викликає низку психологічних розладів під загальною назвою — національна травма.

З 1998 року в Ізраїлі існує Центр «НАТАЛ», який надає психологічну допомогу таким постраждалим. Розроблено методики лікування травм та постравматичних розладів. Наші фахівці навчають колег по всьому світу. Їхній досвід був затребуваний навіть у США після трагедії 11 вересня 2001 року.

Якщо говорити про людей, які мешкають на теренах сучасної України, то простежуються паралелі, пов'язані з Голодомором, насильницькою совєтизацією західних областей, репресіями та депортаціями, переміщенням із районів компактного проживання поляків та українців у нові межі своїх країн. Травматичні синдроми додала і анексія Криму, і військові дії на Донеччині, жертви серед мирного населення.

Щодо національної травми, то треба розуміти: її не можна подолати, але необхідно лікувати. Ми люди, у нас завжди залишиться пам'ять та біль, але при цьому ми можемо будувати своє життя, любити, ростити дітей та робити висновки з власної та національної історії. Ми, євреї та українці, можемо допомогти один одному».

Текст: Шимон Бріман (Ізраїль).