Значна частина митців єврейського походження мають і українське походження — Анна Шерман
Фактично немає європейської культури без суттєвого впливу діячів єврейського походження, каже головна редакторка журналу «Антиквар» Анна Шерман
Василь Шандро: Наскільки загалом питання міжнаціональних стосунків є архаїчним зараз?
Анна Шерман: Я б сказала так: воно не стільки архаїчне, як анахронічне. Воно поза часом і в хорошому, і поганому сенсі. Мультикультурність природна, органічна, поширена, фактично якихось монокультурних ніш не лишилося. Навіть якісь напрямки мистецтва чи культурологічні зони, присвячені етнічним питанням, все одно по факту мультикультурні. Ми живемо у XXI сторіччі, це вимагає від нас усвідомлення природності такого стану речей, цьому не можна опиратись чи сприяти. Можна лише сприймати таким, яким воно є.
Василь Шандро: Історія єврейського мистецтва – трохи окрема історія мистецтва, ніж історія, наприклад, французького чи українського.
Анна Шерман: Ми можемо говорити про єврейське мистецтво у різних контекстах. Адже є релігійні речі, є вплив діячів єврейського походження на світове мистецтво. Тут треба зазначити, що фактично немає європейської культури, яка б не зазнала життєдайного і суттєвого впливу діячів єврейського походження. Та сама Ecole de Paris, знаменита французька школа початку XX століття, складається переважно з митців єврейського походження. Найцікавіше, що значна частина цих митців єврейського походження мають і українське походження так само. Ми присвятили багато матеріалів, і навіть окремий тематичний номер Ecole de Paris, діалогу культур. Тут, власне, йдеться про те, що українсько-єврейський культурний діалог відбувався не завжди на терені української культури чи української території.
Василь Шандро: Журнал «Антиквар» — специфічне і нішеве видання?
Анна Шерман: Я вважаю, що коло зацікавлених читачів нашого видання ширше за коло колекціонерів чи знавців мистецтва. Ми для тих, хто цікавиться історією, культурою, мистецтвом, старовиною, традиціями. Ми вийшли з ніші в тому розумінні, що перестали концентруватись тільки на подіях арт-ринку.
Ми виходимо на більш культурологічні теми, серед тематичних номерів був номер «Культура та ЗМІ» (прим. ред. – Журнал «Антиквар»: Культура и СМИ. Выбор как приговор. #94 Январь-Февраль 2016). Були номери, присвячені українській юдаїці.
Кілька років тому був випуск «Народ Книги. Тексти та образи» (прим. ред. – журнал «Антиквар» № 7-8 (45-46) липень-серпень 2010 Народ Книги. Тексты и образы). Цей номер присвячений букіністичній традиції в єврейській культурі. Євреїв називають «народ книги» і ця книга — Біблія. Ми використали цю назву ширше, тому є матеріали, присвячені культовим предметам і історії юдаїзму, їдишської історії, історії європейських євреїв і сучасному книговиданню.
Ця тематичність дозволяє номерам не застарівати, тобто фактично це колекційне видання, ці теми можуть бути відрефлексовані за допомогою розповіді про певні напрями мистецтва, про певні історичні періоди, пов’язані з тією чи іншою культурою.
Позиціювання як журналу про мистецтво і колекціонування не позбавляє нас можливості рефлексувати на актуальні теми, а навпаки робить цю рефлексію ґрунтовнішою.
На сьогодні ми маємо одну подію в Києві — у музеї української діаспори діє виставка, яка представляє творчість українських митців єврейського походження, частина з цих мешкає за межами України. Ця тема фактично поєднує і представляє українську культуру.
Василь Шандро: Чи можна матеріали журналу Антиквар читати онлайн?
Анна Шерман: На сьогодні більшість матеріалів доступна онлайн, на нашому сайті. Частина матеріалів є у вільному доступі. Можна побачити обкладинки й зміст журналів на сайті, практично будь-який номер можна замовити у паперовому вигляді, вони в наявності.
Проект виходить за підтримки канадської неурядової організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE).
Слухайте подкаст на сайті Громадського радіо.
ПРИМІТКА: Опубліковані статті та інші матеріали на сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE подані від імені відповідного автора не означають, що організація поділяє та підтримує таку думку. Ці матеріали розміщено для сприяння в заохоченні до дискусій у контексті українсько-єврейських взаємин. На сторінках веб-сайту та соціальних мереж UJE надаватиметься інформація, що відображатиме різні точки зору.
