Наш Голос: Дубно
Місто Дубно розташоване у західній частині Рівненської області, або провінції на західній Україні. Воно знаходиться на берегах річки Іква. На даний час населення міста становить 38 000 мешканців.
Перша згадка про Дубно зустрічається в літописі 1099-го року, хоча вважається, що місто є старішим. У «Повісті минулих літ» монах Нестор описував давні слов’янські племена, що жили в Дубно й називались волинянами.
На початку 14-го сторіччя місто належало до складу Польщі й стало королівською фортецею, що охороняла східний кордон країни. Дубно було укріплене знаменитим замком, побудованим родиною князя Острозького. У 15-16 сторіччях замок перетворився на сучасну фортецю, одну із найпотужніших у цьому районі. Замок стояв аж до 1915-го року, поки не був зруйнованим під час Першої світової війни.
Отримавши статус міста у 1498-му році, Дубно привабило багатьох іноземних переселенців, особливо єврейських та вірменських мешканців.
Єврейська громада Дубно вперше згадується в документах 1532-го року, пов’язаних із власністю скотарства. Найдавніший надпис надгробку на єврейському цвинтарі датується 1581-м роком.
Під час Повстання Хмельницького у 1648-1649-х роках, Дубно було місцем кровавих боїв. Деякі події були описані Миколою Гоголем у романі «Тарас Бульба».
Понад 2000 євреїв загинуло під час повстання у Дубно. Згідно традиції, могили мучеників розташовували біля східної стіни Великої Синагоги, де в скорботі їх оплакували під час посту Tisha B’Av.
Єврейська громада була відновлена, й до початку 18-го сторіччя Дубно стало найбільшою єврейською громадою Волинської області.
У 1794-му році було завершено будівництво Великої Синагоги. З цього ж року в місті діяли три єврейські друкарні аж до пожежі у 1819-му році, коли їх змушені були закрити.
Єврейське життя у Дубно продовжувало процвітати. У 1897-му році в місті проживало понад 7000 євреїв – майже половина населення Дубно.
Торгівля була основним джерелом доходів для єврейської громади. Більшість місцевих промислових та комерційних підприємств належали євреям. У місті були: єврейська лікарня, єврейські школи, хасидські молитовні приміщення та інші установи.
У 20-му сторіччі прогрес перейшов майже на половину до спаду.
Під час Першої світової війни місто кілька разів займала інша влада й воно зазнало значних збитків. Характерним для цього періоду були економічні труднощі, а також погроми між 1917-м та 1919-м роками.
У 1920-х роках єврейське економічне життя було відновлено за допомогою Америки. Відтворена місцева торгівля разом із школами, дитячим будинком, дитсадком та лікарнею.
Проте, це тривало недовго.
У 1939-му році, згідно з Пактом Молотова-Ріббентропа, Дубно захопив Совєтський Союз. Совєтська влада негайно ліквідувала єврейські громадські установи, оголосила всі політичні партії незаконними, передала єврейські установи соціального забезпечення до муніципалітету, й дозволила лише одну єврейську діяльність – громадську кухню для біженців із Заходу. Всі єврейські господарські підприємства та будівлі були націоналізовані. Єврейські лідери були заарештовані.
Потім, у червні 1941-го року прийшли фашисти. Відступаючи з міста, совєти знищили понад 500 в’язнів Дубнівської тюрми.
У липні 1941-го року на місцевому цвинтарі фашисти розстріляли 80 євреїв, а ще через місяць – 900. У 1942-му році в Дубно, фашисти створили два гетто, де продовжували вбивства. Від травня до жовтня вони знищили понад 8 000 євреїв.
Деякі євреї були врятовані та відкликані до примусової праці, але не витримували жахливих умов.
Фашистська окупація тривала до лютого 1944-го року. Масові вбивства вдалось пережити лише близько 300-т євреям. Напередодні нацистського вторгнення, в Дубно проживало понад 12 000 євреїв.
Після війни, місто Дубно увійшло до складу Совєтської України.
14 липня 1993-го року Уряд України заснував у Дубно Державний історико-культурний заповідник. Сюди увійшли кілька будинків 18-го та 19-го сторіччя та Синагога.
У 1990-му році кілька єврейських сімей, що залишились в Дубно, розмістили меморіальні дошки на місцях масових поховань та одержали статус архітектурної пам’ятки для будівництва синагоги. До 2000-го року в місті Дубно залишилось лише близько 10-ти євреїв.
З вами був Пітер Бейґер із Сан-Франциско та програма «Єврейська спадщина України» на радіопередачі каналу «Наш голос — українські корені».
До наступної зустрічі, шалом!
Слухайте програму (англійською) тут.
Програма «Єврейська спадщина України» виходить в ефір завдяки приватно фінансованій багатонаціональній організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE), метою якої є сприяння взаємопорозумінню між українцями та євреями. Для перегляду стенограми й аудіо файлів цієї та попередніх транcляцій програми «Єврейська спадщина України» можна ознайомитися на веб-сторінці UJE, а також на веб-сторінці каналу Nash Holos.
