Наш Голос: місто Кам’янець-Подільський

Місто Кам’янець було стародавнім та важливим центром єврейського життя. Зараз називається Кам’янець-Подільський, що сьогодні належить до західної України, та розташоване на північному сході від міста Чернівці.

Перша частина подвійної назви походить від слова «камінь». Друга частина назви належить до місцевості - Поділля, на території якої він вважається історичною столицею.

Поділля – це відома ділянка у східній Європі, що розташована в південно-західній області сучасної України та північно-східній частині Молдови. Згідно до археологічних свідчень, місто було заселене ще в період неоліту.

Найдавніша згадка про Кам’янець, як про місто Київської Русі, з’явилась ще в літописі 11-го сторіччя. У 13-му сторіччі монголи знищили Кам’янець. Через сто років місто було приєднане польським королем Казимиром ІІІ та в основному залишалось під польським правлінням аж до совєтської епохи.

Решту території Поділля сторіччями шматували довколишні імперіії – Гапсбурзька, Османська та Російська.

Кам’янець був жвавим торгівельним центром, де євреї того часу становили більше  50-ти відсотків населення. Місто вважається колискою хасидського іудаїзму, що було свого часу центром розвитку єврейської культури та політики.

Про появу єврейських мешканців у місті вперше згадується в 1447-му році. У 1598-му році польський король заборонив євреям займатись торгівлею й вигнав їх у віддалені села. Протягом наступних сторіч єврейська громада Кам’янця пережила непрості взаємини із владою та місцевими мешканцями. Протягом останньої половини 19-го сторіччя багато євреїв емігрувало до Сполучених Штатів, особливо до Нью-Йорку. 1917-й рік увійшов до короткої та хаотичної епохи незалежності України. За цей час євреї Кам’янця пережили декілька погромів.  У 1919-му році єврейська делегація звернулась до президента Симона Петлюри з проханням прийняти рішучі заходи проти погромів. Петлюра погодився, а також закликав до тіснішої співпраці між українцями та євреями на благо Української держави та їх взаємних інтересів.

Через рік місто Кам’янець потрапило до Совєтів. Незабаром вони закрили синагоги, конфіскували всі релігійні предмети й придушили релігійні промови.

Тоді прийшла Друга світова війна. Фашисти провели перший акт «Остаточного рішення» біля Кам’янця-Подільського й 27-28 серпня 1941-го року на території складу боєприпасів, що знаходилась на околиці міста, їхні машини обстріляли майже 24-ри тисячі євреїв. За оцінками, фашисти знищили понад 40 000 євреїв у Кам’янець-Подільському, майже стерши все населення.

Сьогодні залишились тільки залишки колишньої присутності тут євреїв: відновлені фасади Великої Старої синагоги (англ. – Great Tailors Synagogue), Гончарної башти (англ. – Honchar or Potter’s Tower), будинків та магазинів, в яких жили й працювали єврейські родини. Велика Реміснича синагога (англ. – Big Artisan Synagogue) – єдина із шести синагог, яка колись гордо стояла в єврейському релігійному центрі міста. Занедбаний старий єврейський цвинтар. Нове єврейське кладовище, де фашистами було вбито багато євреїв. Пам’ятники, що вшановують могили масових захоронень, в тому числі й на території складу боєприпасів.

Сьогодні єврейська громада Кам’янець-Подільського нараховує близько 500 мешканців. Мало відомо про історичне значення міста ... особливо стосовно східноєвропейського єврейства. В совєтські часи Кам’янець-Подільський знаходився під суворим військовим контролем й дослідження були строго обмежені. Після того, як Україна отримла незалежність, для дослідників стала доступною величезна кількість архівних матеріалів, поки пожежа 2003-го року не зруйнувала їх більшу частину.

Було створено фонд, щоб зберегти те, що залишилось.

До наступної зустрічі, шалом!

З Вами була Рената Ганинець

Слухайте програму (англійською) тут.

Програма «Єврейська спадщина України» виходить в ефір завдяки приватно фінансованій багатонаціональній організації «Українсько-єврейська зустріч» (англ. скорочено – UJE), метою якої є сприяння взаємопорозумінню між українцями та євреями. Для перегляду стенограми й аудіо файлів цієї та попередніх транcляцій програми «Єврейська спадщина України» можна ознайомитися на веб-сторінці UJE, а також на веб-сторінці каналу Nash Holos.

Переклад: Іванна Проць
Торонтський Університет