Наш голос: Рогатин

Рогатин, це місто, розташоване над річкою Гнилою Липою в Івано-Франківській області західної України, та є адміністративним центром Рогатинської районної ради.

Перша згадка про місто, як частини Галицько-Волинського князівства, датується в історичних документах 1184-м роком. Назва міста, що йде від найменування даної місцевості, мабуть є слов’янського походдження. Однак, над містом здіймається ріг оленя. Це пояснює першу частину назви міста. В сусідньому лісі живе багато оленів, вони були частиною повсякденного життя цього району.

Сьогодні Рогатин пам’ятає свою єврейську історію та минувші часи. В значній мірі це пов’язано з місцевим краєзнавцем та заслуженим вчителем Михайлом Воробцем. В нещодавньому візиті до Рогатина, мені було приємно зустрітись із цією дивовижною людиною.

Михайло Воробець народився у 1934-му році в селі, що неподалік від міста Рогатин. Він присвятив своє життя навчанню дітей в місцевій школі. Не зважаючи на те, що минулого року він вийшов на пенсію, учні досі приходять до нього до дому.

Протягом свого життя він зібрав та узагальнив інформацію про Рогатин. Для своїх досліджень він брав інтерв’ю у людей похилого віку, відвідував архіви та бібліотеки, й написав багато статей. Мешканці часто приносять йому старі карти, фотографії, документи, оскільки знають, що він цікавиться історією.

Його праця є добре відомою в місті. Кожного разу, коли приїзджі відвідують Рогатин у пошуках інформації про минуле, місцеві мешканці скеровують їх відвідати пана Воробця. Саме так я й знайшла його.

Пан Воробець розповів мені про перші нацистські звірства у Рогатині. Він був лише семирічним хлопчиком, коли нацисти знищили велику кількість євреїв міста. Він згадує, як його батько жалів цих людей, та як погано йому було на місті біля двох великих траншей, заповнених трупами.

В різних частинах міста розташовані дві братські могили, а також два монументи – жертвам нацизму.

В Рогатині ще досі є дві синагоги. За совєтських часів у приміщенні однієї з них була пекарня, а тепер це склад. В інших будинках розміщено центр дозвілля для дитячих розваг. На цьому місці знаходиться меморіальна дошка у честь вшанування єврейської громади, що жила в місті протягом 600 років й була повністю знищена нацистами у 1941-1944-х роках.

Крім того, Рогатин має два єврейських цвинтарі: старий та новий. На жаль, все, що залишилось до сьогоднішнього дня – мацеви – єврейські надгробки.

Старе Кладовище знаходиться поруч однієї із найстаріших дерев’яних церков, яка розміщена в районі прилеглого до неї християнського цвинтаря. Лише декілька мацев знаходяться на цьому кладовищі. Але є пам’ятник, присвячений жертвам Голокосту із Рогатина. Його було споруджено у 1998-му році.

Також є Огел, структурна будівля над єврейською могилою, що означає заможність похованої людини. Структура гробівця - огаліму, буває дерев’яна невеликих розмірів або ж цегляна чи із гіпсо-блоків значно більших розмірів та містять одне або кілька поховань, площу для відвідувачів (щоб сидіти й роздумувати), а також надгробок із Торою.

Відвідувачі Рогатина із єврейськими коренями завжди раді знайти когось, хто б пам’ятав євреїв міста й вшановував спогади про них. В кінцевому підсумку, вони завжди стають близькими друзями з паном Воробцем, який тепер є відповідальним за всі єврейські місця Рогатина.

Нове єврейське кладовище було знищено нацистами. Проте, нещодавно одна жінка на ім’я Марла Осборн, яка досліджувала історію своєї сім’ї у Галичині, започаткувала Проект відновлення мацев Рогатина. Місія проекту полягає у збереженні нововиявлених єврейських надгробків та вшанування пам’яті предків, похованих на єврейських кладовищах Рогатина.

Щоб більш дедальніше дізнатись про Марлу та її Проект, запрошуємо до наступного епізоду програми «Єврейська спадщина України» на радіопередачі  каналу «Наш голос — українські корені».

До наступної зустрічі, шалом! 

Розповідала: Рената Ганинець (англ. Renata Hanynets)
Науковий центр Іудаїки та Єврейського мистецтва імені Фаїни Петрякової 

Львів 

Слухайте програму (англійською) тут.

Програма «Єврейська спадщина України»  виходить в ефір завдяки приватно фінансованій багатонаціональній організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE), метою якої є сприяння взаємопорозумінню між українцями та євреями. Для перегляду стенограми й аудіо файлів цієї та попередніх транcляцій програми «Єврейська спадщина України» можна ознайомитися на веб-сторінці UJE, а також на веб-сторінці каналу Nash Holos.

Переклад:  
Іванна Проць (англ. Ivanna Prots)
редактор, перекладач
Торонтський Університет