Нетаніягу в Києві: особисті враження ізраїльтянина - уродженця України
Перший за 20 років візит голови уряду Ізраїлю в Україну 18-20 серпня 2019 року вже викликав масу коментарів та експертних аналізів, але в даному тексті я хочу поділитися своїми особистими спостереженнями і навіть психологічними відчуттями ізраїльтянина і єврея - уродженця України, який був всередині цього візиту.
Чому Нетаніягу прилетів в Україну саме зараз? Тому що він не міг не прилетіти. Виник величезний дисбаланс: прем'єр-міністр Ізраїлю за останні п'ять років 13 разів літав до Росії на зустрічі з президентом Путіним, але при цьому за 20 років він нуль раз літав в Україну як глава уряду.
Це особливо сильно впадало в очі напередодні дострокових виборів до Кнесету 17-го вересня. Нетаніягу хоче отримати голоси як вихідців з Росії, так і вихідців з України (приблизно по 350 тисяч чоловік з кожної країни). Тому такий явний перекіс в сторону Москви потрібно було терміново компенсувати візитом до Києва.
Крім того, Бібі (як називають Нетаніягу в Ізраїлі) пообіцяв Зеленському після його перемоги, що відвідає Україну. Тому ще одна причина візиту - це знайомство з неординарним президентом і новачком світової політики. Думаю, для Нетаніягу був ще й елемент політичної цікавості: хто він, цей молодий лідер з єврейським корінням, який переміг з таким фантастичним результатом в країні, яка має таку складну історію українсько-єврейських відносин?
Зустріч Нетаньягу-Зеленський нагадувала мені зустріч досвідченої «акули» ізраїльської та світової політики з мирним «лососем», який тільки набирається політичного досвіду. Бібі вміє домагатися своїх цілей і жорстко просувати інтереси Ізраїлю - він не згинався ні перед Обамою, ні перед Путіним. Перед вильотом до Києва Нетаніягу озвучив дві важливі для нього мети візиту: обговорення перенесення посольства України з Тель-Авіва до Єрусалиму і пенсійні виплати з України для її громадян, які проживають в Ізраїлі. Тому я думав, що Бібі спрямує всі свої сили і таланти, щоб умовити Зеленського по цим двом темам.
Але на мій превеликий подив, новачок Зеленський не «прогнувся» перед натиском Нетаніягу. На спільному брифінгу обох лідерів було видно, що Бібі не отримав ні перенесення посольства, ні пенсій. Для того, щоб красиво вийти з цієї ситуації, було оголошено про взаємне створення двох державних центрів підтримки хай-тека - ізраїльського в Києві і українського в Єрусалимі. Про пенсії для громадян України, які проживають в Ізраїлі, Нетаніягу лише подякував Зеленського «за ваше рішення внести в парламент ратифікацію пенсійного угоди».
Зовсім новим і незвичним стало підписання в ході візиту угоди про взаємну підтримку викладання і вивчення івриту в Україні і української мови в Ізраїлі. Якщо іврит і до цього викладався в ізраїльських культурних центрах в Україні, то тепер сталася «легалізація» української мови в Ізраїлі. Виходячи з цієї угоди, будь-яка група ізраїльських батьків може звернутися з проханням про вивчення української мови їхніми дітьми за підтримки державних органів Ізраїлю.
Одна гостра тема не отримала публічних заяв від двох лідерів, хоча саме вона викликала величезний інтерес у ЗМІ - це можливість медіаторства Нетаніягу між Росією і Україною. Важливо підкреслити, що саме публікація на сайті UJE відповіді Нетаніягу на моє запитання по цій темі викликала за три тижні до візиту в Київ потужну хвилю публікацій в десятках найбільших видань різних країн світу.
Швидше за все, ця тема обговорювалася на закритій частині особистих переговорів Зеленського і Нетаніягу. Відзначимо, що відразу після повернення з Києва (23 серпня) відбулася телефонна розмова Нетаніягу і Путіна, в ході якого Бібі розповів президенту Росії про підсумки своєї поїздки до Києва. Можливо, в найближчому майбутньому ми побачимо нові кроки Нетаніягу як посередника в мирному врегулюванні між Росією і Україною.
Одним з найбільш хвилюючих епізодів візиту стала меморіальна церемонія у Бабиному Яру.
Президент Володимир Зеленський зазначив, що трагедію в Бабиному Яру можна описати трьома «неможливо»: неможливо зрозуміти, неможливо забути і пробачити, неможливо допустити знову. «Пам'ять про жертви повинна служити попередженням про те, що ідеологія нетерпимості і насильства відбирає найдорожче і найцінніше - людське життя. Сьогодні тут, у Бабиному Яру, ми закликаємо міжнародну спільноту об'єднати зусилля, щоб не допустити будь-яких проявів антисемітизму і нетерпимості на расовому чи національному ґрунті. Україна разом з усім світом демонструє єдність і стоїть на сторожі гуманізму, толерантності, свободи і демократії. Заради третього «неможливо» - неможливо допустити знову», - резюмував президент України.
Йому відповів прем'єр-міністр відродженої і сильної Єврейської держави Біньямін Нетаніягу: «Цей непростимий злочин відбулося не на іншій планеті. Це відбулося всього в декількох хвилинах ходьби від жвавого центру Києва. Різанина в Бабиному Яру, яку влаштували нацисти та їхні поплічники, підготувала ґрунт для вбивства півтора мільйона українських євреїв. Більше тисячі років євреї і неєвреї добрососедствовалі на Україні. Вони створювали громади, великі твори мистецтва, рухи хасидизму і сіонізму. Всі досягнення тисяч років були перекреслені помахом меча нацистів та їхніх помічників».
При цьому Нетаніягу наголосив, що єврейський народ завжди пам'ятатиме праведників народів світу, які ризикували собою заради порятунку євреїв. Говорячи про Україну, ізраїльський лідер зазначив: «Відродження івриту та єврейського національного руху сталося тут, на українській землі. Звідси вийшли такі письменники, як Бялiк і Черніховський, такі мислителі, як Ахад ха-Ам і Жаботинський».
«Приїхавши вдруге на Україну через двадцять років, я бачу геніальність, творчість, активність, інновації, які ми сюди імпортуємо, я бачу, скільки симпатії і захоплення ми тут отримуємо, і знаю, що основа цих відносин міцна як ніколи. Я дуже схвильований відвідуванням Бабиного Яру, і розумінням того, що ми виконали величезний шлях від ущелини смерті до вершин націй», - сказав на закінчення прем'єр-міністр Ізраїлю.
На завершення церемонії київський рабин Моше Реувен Асман прочитав єврейську поминальну молитву, причому і президент України, і прем'єр-міністр Ізраїлю отримали спеціально надруковану брошуру на івриті і з перекладом молитви українською мовою.
Два моменти під час візиту Нетаньягу до Києва викликали у мене прикрість. Перший - це свідома провокація ізраїльських ЗМІ проти свого прем'єр-міністра. Івритські медіа придумали історію про те, що Сара Нетаніягу нібито кинула на землю шматок українського хліба у трапа літака. Метою цієї дезінформації була спроба зіпсувати успішний візит прем'єр-міністра напередодні виборів в Ізраїлі.
Другий момент, який викликав у мене почуття сорому - це абсолютно жахливий переклад промови Зеленського івритом і промови Нетаніягу українською під час церемонії в Бабиному Яру. На жаль, ізраїльська сторона замість професійного перекладача запросила вчительку івриту з початкових курсів в Києві. В результаті цього до 50 відсотків виступів двох лідерів були переведені неправильно або взагалі не переведені. Нетаніягу і Зеленський просто не могли правильно зрозуміти один одного через поганий переклад.
Коли я стояв у внутрішньому парку Маріїнського палацу і бачив лідерів Єврейської і Української держав, які обходять стрій почесної варти всіх родів військ сучасної української армії, я відчував особливу символіку і важливість цього історичного моменту. Я бачив не тільки Нетаніягу і Зеленського на червоній килимовій доріжці.
Я бачив тут палац російської імператриці Єлизавети, яка заборонила євреям взагалі приїжджати в Росію. Я бачив тут резиденцію антисемітів - київських генерал-губернаторів, які дискримінували євреїв України. Я бачив тут штаб київських більшовиків, які знищили національне, релігійне та економічне життя як євреїв, так і українців.
Про все це я думав, перебуваючи в Маріїнському палаці, який - вперше в історії! - отримав свідоцтво про кошернiсть під контролем рабина Еліші Барама з Дніпра: 32 високих гостя (по 16 з боку України і Ізраїлю) отримали кошерний обід 19 серпня 2019 року.
Натхнений усіма цими історичними алюзіями, я слухав гімни України та Ізраїлю - з їх спільною головною думкою: ще жива наша свобода і не пропала наша надія. Свобода двох дружніх держав України та Ізраїлю, і надія на краще майбутнє для українців і євреїв.
Відео гімнів Ізраїлю і України в Маріїнському палаці:
