Обговорення Шевченка викликає жваву дискусію в YIVO в Нью-Йорку
«Українсько-єврейські зустрічі» підтримали живу панельну дискусію під назвою «Тарас Шевченко: український націоналізм, поезія та євреї» в єврейському дослідницькому інституті YIVO в Нью-Йорку 30 вересня 2014 року.
Під головуванням доцента досліджень ідиш в Нью-Йоркському університеті і наразі запрошеним дослідником департаменту східно-європейській єврейській літературі в YIVO Генадія Естрайха, дискусія об’єднала українських та єврейських науковців, чиє обговорення спровокувало жваву участь у сесії запитань і відповідей від майже 100 відвідувачів.
Перекладач першого повного видання Шевченкового «Кобзаря», який є основоположником української літератури, Петро Фединський розпочав із ілюстрованої презентації про життя та творчість поета. Нещодавно опубліковані переклади Фединського дали натхнення та можливість проведення панельної дискусії в YIVO.
Доцент російської та порівняльної літератури в Каліфорнійському університеті Сан-Дієго та автор «Євреї та українці в російських літературних гранях» Амелія Глайзер детально розповіла про переклади робіт Шевченка на ідиш, особливо ті, які здійснювалися Девідом Гофштейном – провідним сучасним ідиш поетом 1920-х і 1930-х років, який спрямовував свою творчість на читачів ідиш в СССР. Хоча його і вважали «хорошим радянським поетом», Гофштейна ув’язнили за «анти-радянські дії» у 1948 році і стратили разом з іншими єврейськими поетами у 1952 р. Професор Глайзер підкреслила яскраву естетичну спорідненість між Шевченком та Гофштейном, адже вони обидвоє були майстрами з гри слів та іноваторами ритму. Вона також зупинилась на тому, як радянські єврейські перекладачі та науковці, котрі вивчали Шевченка, інтегрували його твори в радянський проект «літературної дружби націй».
Професор славістики в Університеті Манітоби і автор «Євреї в українській літературі» Мирослав Шкандрій наголосив на потребі бачення Шевченка в цілому, а не лише в окремих витягах та голосах. Він визнав, що можна вгледіти антисемітські елементи у Шевченковій поемі «Гайдамаки», але детальніше її прочитання дає можливість зрозуміти повнішу картину, з присутністю інших голосів, які додають забарвлення достереотипного та чуйного зображеннях євреїв. Професор Шкандрій вважає, що в інших роботах Шевченко робив більший наголос на дух прощення на відміну від помсти і кровопролиття, і показав глибоку вдячність щодо близькості та складності українсько-єврейських відносин, спільної історії страждань і гноблення, спільного перебування як жертвами, так і спільниками. Професор Естрайх зауважив, що єврейські письменники не звинувачували Шевченка в антисемітизмі.
З чудовими презентаціями, які дуже вдало доповнювали одна одну, дослідження щодо аспектів української-єврейських відносин стало неоціненним внеском до урочистостей з нагоди двохсотріччя з дня народження українського поета.
Автор: Алті Родал, співдиректор, «Українсько-Єврейські зустрічі»
Переклад: Олеся Кравчук, журналіст, перекладач
Редагування: Мірям Фейґа Бунімович, співробітник «Українсько-єврейської зустрічі» в Ізраїлі
Аудіо-файл із заходу англійською можна знайти тут: http://www.cjh.org/audioplayer.php?vfile=09302014UkrainianNationalismJews.mp3
